ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Слід Росії у питанні «утисків» прав нацменшин Закарпаття

    29 марта 2024 пятница
    Аватар пользователя KROM
    Наріжним каменем обговорень нових мовних законопроектів, що, як і в багатьох європейських країнах, спрямовані на захист державної мови, виявилось питання про «утиск» окремих національних меншин Закарпаття, а саме угорців та росіян. Наразі, жодна з інших нацменшин не обурюється з приводу «порушення прав», хоча на Закарпатті проживає біля 100 національностей. За даними незалежного опитування, більше ніж 30 тисяч румун, які живуть в Закарпатті, цілком задоволені своїм життям і не вважають, що в Україні, якимось чином на них здійснюється тиск. Однак, близько 3-х років тому, румуни, особливо в Чернівецькій області, активно заявляли в ЗМІ про перешкоджання українською владою у їх розвитку та підтримці рідної мови. На додаток, офіційний Бухарест періодично піднімав питання спірності приналежності території сучасної Буковини, згадуючи часи «Великої Румунії». Проте, ситуація кардинально змінилась: активно розвивається українсько-румунська співпраця, постійно проводяться двосторонні консультації та зустрічі, покликані забезпечити вільний та всебічний розвиток української національної меншини в Румунії та, в свою чергу, румунської громади в Україні. У 2016 році в Солотвино на Закарпатті офіційно відкрили консульство Румунії. Різнопланові румунські делегації постійно відвідують закарпатських румунів. Обговорюються та вирішуються питання забезпечення навчання, виходу ЗМІ рідною мовою, широкого представлення в органах місцевого самоврядування. Змінилась також і риторика офіційного Бухареста. Так, голова МЗС Румунії Лазар Коменеску заявив: «Румунія хоче мати поблизу свого кордону відповідальну й активну румунську громаду. Я закликаю вас бути лояльними громадянами України і в той же час зберігати живі зв'язки з Румунією». Одним із прикладів компромісного співіснування кількох національних меншин є смт. Солотвино (Тячівський район Закарпатської області) на будівлі селищної ради якого спокійно розмістились український, румунський і угорський прапори, що символізують століттями проживаючі тут національності. Керівні посади держустанови селища також пропорційно займають представники згаданих національностей, тому ніхто не вважає себе «утисненим». В смт. Солотвино є румунська, угорська та українська школи. Проте, директор української школи зазначає, що велика частина представників нацменшин, намагаються віддати своїх дітей вчитися саме до його школи, закінчення якої надасть більше перспектив вступу у ДВНЗ України. Тому, що навчання в Угорщині або в Румунії буде коштувати набагато дорожче. В розрізі піднятого питання, також не можна оминути ще один населений пункт Закарпатської області – с. Біла Церква Рахівського району, де не помітно утисків національних меншин, а саме румунів. В цьому селі румунська мова має статус регіональної та після оприлюднення мовних законопроектів, тут не спостерігається жодного ажіотажу навколо мовної теми. У селі всі вивіски дублюються двома мовами, а на всіх закладах поруч з українським прапором встановлений румунський. Сільські депутати визначили, що всю документацію будуть вести українською мовою. Вони розуміють, що одна справа – побутове спілкування, друга – ділове листування. Тому, при прийомі на роботу перевага надається кандидатам, які мають відповідну освіту, досвід роботи та володіють державною (українською!) мовою. Можна наводити багато прикладів про діяльність різноманітних румунських культурних товариств, спілок та організацій. Але не буду відволікатись від теми та ще раз наголошу, що жодна з національних меншин не була так обурена новими мовними законопроектами в Україні як угорська та російська. А те, що росіяни вважають себе «утисненими», то це їх перманентний стан останнім часом. Проте, виявляється в Угорщині також не обійшлося без «російського» сліду. Можливо, припущення про «щупальці Кремля» вже заїжджена, але іншого, заслуговуючого на увагу освіченої людини пояснення немає, проте воно найреальніше в цьому випадку. Однозначною є відповідь на запитання про найкращого друга Путіна? Вірно! - Орбан, а в його особі - офіційна Угорщина. Це в той час, коли з офіційною Румунією та Польщею у Путіна щось не складається. Неважко простежити пряму залежність «дружби» з Кремлем до чергового «обурення утиснених» в Україні. Виявляється, що чим глибша дружба, яка підкріплена грошима, тим більше невдоволення етнічних угорців та більша буря у склянці води. Кремль не може безпосередньо вплинути на ситуацію на Заході країни, тому і намагається всіма доступними способами напаскудити Україні через її сусідів. Як не дивись, але в країнах, де Кремль запускає своє «жало», виникають проблеми чи то у питаннях забезпечення реалізації потреб національних меншин, чи то взагалі – неузгоджене топлення льодовиків в Антарктиді.