Витівки церковного стражника на Закарпатті

4 серпня 2009 року під час відвідування Патріархом Кирилом Свято-Успенської Почаївської Лаври, де його зустрічали понад 50 тисяч віруючих, бійці «Беркуту» спільно з охоронцями Почаївської Лаври аж за 2-3 кілометри від місця проведення урочистих заходів встановили кордони, унеможлививши проникнення туди опонентів з УПЦ-КП. Серед тих, хто надійно стояв на захисті Патріарха РПЦ Кирила був уродженець Вінниччини, 30-річний охоронець приміщень і території Лаври - Віктор Олександрович Войтко. Помиляються ті, хто вважає, що охорона цього найбільш крупного форпосту УПЦ-МП на території, яка перебуває під духовним впливом української культури, традицій і церков, складається із сторожів пенсійного віку. Навіть підстаркуватим туди не потрапити, бо переважна більшість охоронців - відібрані російськомовні молодики, котрі називають себе «козаками». Під керівництвом досвідчених фахівців вони навчилися проводити охоронні заходів у протистоянні з місцевою владою, патріотично і націоналістично настроєними громадянами, які вважають Почаївську Лавру «острівцем «РуSSкого мира» посеред «бандерівців». Віктор Войтко, прослуживши церковним стражником з 2008 по 2014 рік, обґрунтовано вважався серед цієї категорії церковних служителів досвідченим співробітником. І ось грянула АТО, яка урівняла в обов’язку захищати Батьківщину усіх патріотів України - православних і католиків, мусульман і іудеїв, протестантів і віруючих нетрадиційних релігій. Чимало з них взяли в руки зброю добровільно. Однак, Віктор Войтко обрав шлях у зворотному напрямку, ймовірно, був: «Дан приказ ему на Запад». Несподівано для усіх весною 2016 року він раптом опинився на посаді виконуючого обов’язки, а згодом й керівника Закарпатської дирекції «Укрпошта». Як в тому анекдоті: «Вуйку, а ти в АТО був? - Ні, мене не взяли. А чому? – Знайти не змогли». Зміна амплуа церковного стражника на менеджера, природно, успіху не мала. За рік управління регіональною дирекцією до керівництва Українського державного підприємства поштового зв’язку (УДППЗ) «Укрпошта» хлинула лавина скарг на результати роботи Віктора Войтко. У них вказувалось, що підприємство значно погіршило показники виробничої діяльності, а видавці та клієнти нарікали на зловживання з боку його керівника. Багато скарг надходило також від редакторів всеукраїнських, обласних, міських і районних газет про не доставку видань. Чашу терпіння УДППЗ переповнило закриття упродовж останнього року кількох поштових відділень, у тому числі, в Ужгороді. Закономірно у керівництва УДППЗ «Укрпошта» з’явилися сумніви щодо компетентності Віктора Войтка. Вибіркові перевірки підтвердили попередні висновки, тому Київ ухвалив рішення відсторонити його від виконання обов’язків керівника регіональної дирекції, а також призначило комплексну перевірку у всіх відділеннях «Укрпошти» Закарпатської області. Утім, Віктор Войтко відмовився навіть ознайомлюватися із наказом УДППЗ «Укрпошта». Пригадавши досвід колишнього охоронця, 28 лютого 2017 року він забарикадувався у службовому кабінеті й розпорядився не пускати до адміністративного приміщення перевіряючих з УДППЗ. Комічності ситуації додав виклик до приміщення Закарпатської дирекції «Укрпошта» поліцейських патрульних, яких хтось дезінформував щодо спроби рейдерського захоплення підприємства!!! З цього можна було й далі кепкувати, якби не наслідки такої зухвалої поведінки Віктора Войтко. Бо під загрозою опинились обробка і доставка поштових відправлень, пенсій, поширення періодичних видань та надання інших послуг, до яких звикли закарпатці. Не говорячи вже про обстановку у колективі Закарпатської дирекції «Укрпошта», який буквально «колотить» від витівок горе-керівника. Закономірно виникає низка питань. А чи приймав Віктор Войтко, як очільник державного підприємства, присягу державного службовця? Якщо так, то чи відповідають його вчинки вимогам чинного законодавства? А можливо керівництву УДППЗ «Укрпошта» для вирішення питань, пов’язаних із кадровими призначеннями необхідно отримувати пастирське або партійне благословення? У такому разі жителям Закарпаття вже зараз варто зайнятися розведенням поштових голубів.