ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют
Єдина Країна! Единая Страна! United Country

В Осієку проходив Світовый Конгрес Русинов. Далшый одбуде ся на Словакії.

В днях 29-го юнія аж 2-го юлія хорватьске місто Осієк гостило делеґатів XIV. Світового конґресу Русинів (СКР) і VIII. Світового форуму русиньской молодежі (СФРМ). Делеґаты і гості зачали сходити ся до Осієку уже в четверь. Орґанізаторы на першый вечур приготовили про участных презентацію русиньскых кроїв, рушників і образів од Антона Ковача – русиньского маляря із Мадярьска. Вечур мала засіданя і Світова рада Русинів (СРР), котра іщі управльовала пропозіцію нового штатуту конґресу, о котрім мали делеґаты голосовати.
Конґрес, над котрым перевзяла покровительство презідентка Хорватії Колінда Ґрабар Кітаровіч, мав дві пленарны засіданя, котры проходили в пятніцю і суботу. Окрім того засідали і конґресовы комісії. Орґанізатором тогорічного СКР і СФРМ было Дружство Руснак, котре є членом СКР за Хорватію. На засіданя СКР пришли делеґації вшыткых членьскых держав конґресу – Словакії, Україны, Польщі, Мадярьска, Чеськой републікы, Сербії, Румунії, Северной Америкы (Канада і США вєдно) і домашньой Хорватії, хоць не вшыткы делеґації схосновали своє право мати десять делеґатів із правом голосованя.
1-ый день засідань: Лявинець писав до Києва, без одповіді
Першый день СКР зачав святочно в пятніцю 30-го юнія 2017-го року о 10.00 год. Конґрес одкрыв председа домашньой орґанізації – Дружства Руснак, Мійо Шайтош, котрый єдночасно быв членом Світовой рады Русинів (СРР) за Хорватію. Потім в рамках святочной части выступали гості, котры представльовали уряд хорватьской презіденткы, містну самосправу і ромску народностну меншыну в Хорватії. В рамках гостів выступала і Олена Папуґа зо Сербії, Русинка, котра є депутатков сербского парламенту.
Пак уж слово перевзяв председа СРР Штефан Лявинець, котрый Премійов Василя Турока-Гетеша нагородив Наталію Гнатко, довгорічну русиньску актівістку і учітельку в Хорватії, яка подяковала за оцініня свойой роботы на благо Русинів.
По святочній части і куртій перерві зачав робочій проґрам СКР його 1-ым пленарным засіданьом. На нім делеґаты наперед схавалили пропозіцію проґраму і зволили собі мандатову і ревізійну комісію і скрутаторів. Далше делеґаты схвалили пропонованых окремыма державами членів до конґресовых комісій – комісії про історію, про културу, про язык і освіту, про штатут і комісії про турістічный рух і ґранты.
По тім, што быв схваленый склад новых комісій, проґрам продовжовав презентаційов роботы за дворічный міджіконґресовый період. Свою роботу презентовали окремы членьскы орґанізації СКР але і СРР, о котрой актівностях бісідовав председа рады Штефан Лявинець. Лявинець інформовав о стрічі зо словацькым уповномоченым про меншыны, ці о стрічі з веджіньом Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові. Так само вказовав, же з його підписом было міджі конґресами знова післане писмо до властей Україны, жебы дати права Русинам на Україні. Но як повідомив участників конґресу, на писмо не пришла з Києва жадна одповідь.
Хоць в плані першого пленарного засіданя было закінчіти тоты презентації іщі в тот день, про недостаток часу, котрый быв в пополідняйшых годинах присвяченый іншій роботі, презентації трьох членьскых держав зістали на друге пленарне засіданя, значіть на суботу.
СФРМ і комісії
В пятніцю пополідне своє засіданя мала знова СРР, но час на свою роботу втогды пришов і про СФРМ а конґресовы комісії.
Світовый форум русиньской молодежі є молодежна платформа СКР, до котрой приналежать орґанізації, котрых членове мають до 35 років. Молоды так само оціньовали і презентовали свою актівность в рамках міджіконґресового дворічного періоду і выберали собі нову Світову раду русиньской молодежі. Председкыньов рады знова на далшы два рокы была выбрана Светлана Мурешан із Румунії, котра є єдночасно зо свойой функіцї ex offo і членков Світовой рады Русинів.
Членове окремых конґресовых комісій на своїх засіданях выбрали собі наперед своїх новых председів, котры їх будуть вести слідуючі два рокы. Пак пришов час на обговоріня проблемів у окремых темах, на котры суть комісії заміряны і гляданя рішінь ці планів, котры бы ся мали в слідуючіх двох роках перетворити до конкретных робочіх резултатів. О своїх засіданях і пропозіціях пак ведучі конґресовых комісій інформовали конґрес в суботу.
Першый робочій день конґресу закінчів ся літурґійов у Ґрекокатолицькій церькви Хріста Царя в Осієку і вечурным културным проґрамом, котрый быв зробленый як літературно-музичный вечур.
2-ый день: Зміна шатуту, веце демокрації
В суботу, далшый робочій день, делеґаты засідали на другім пленарнім засіданю, котре было розділено до двох частей.
Перша часть проходила од десятой годины дополідне. Три членьскы державы закінчіли презентацію роботы членьскых орґанізацій в міджіконґресовім періоді і пак ся продовжовало проґрамом, котрый быв напланованый на суботу.
Председа СРР перед делеґатами прочітав цілый текст пропозіції нового штатуту і дав о нім голосовати. Делеґаты векшынов голосів, напрік дакотрым протестным голосам і жаданю перервы, котра ся делеґатам не дала, новый штатут прияли. В рамках нового штатуту было приятых і дакілько основных змін в порівнаню з попереднім штатутом.
По перше, председа Світовой рады Русинів (выконного орґану конґресу) є одтеперь і председом Світового конґресу Русинів. Дотеперь функція председы СКР подля штатуту не існовала, што было нелоґічне, жебы мати председу рады, но не мати председу конґресу.
Друга важна зміна так само дотулять ся председы. Покля дотеперь членьскы державы пропоновали членів Світовой рады Русинів, о котрых делеґаты голосовали en bloc, і членове новой рады пак споміджі себе выберали председу, теперь перешла вольба председы прямо на делеґатів. В практіці то значіть, же членьскы державы номінують членів СРР, о котрых ся en bloc голосує, і тоты членове пак оголошують свою кандідатуру на председу СРР (право має каждый член), што є по новому і председа СКР, і делеґаты в прямых вольбах голосують. Председом ся ставать кандідат, котрый здобуде векшыну голосів вшыткых участных делеґатів. Покля ся то никому не подарить в першім колі, голосує ся в колі другім, до котрого поступають двоми кандідаты, котры здобыли нейвеце голосів у першім колі.
Інформації з комісій, гості і пропозіції
По схваліню нового штатуту слідовали інформації од председів конґресовых комісій. Інформації о їх роботі, о пропозіціях і планах бы мав детайлно публіковати СКР вєдно із свойов резолуційов.
По тій части засіданя дістали слово двоми гості председы СРР Штефана Лявинця із Підкарпатя. Першым быв вызначный языкознатель і довгорічный председа Закарпатьского областного научно-културолоґічного Общества ім. Александра Духновіча, член Народной рады Русинів Закарпатя Михаіл Алмашій із Ужгорода, котрый одпрезентовав свою роботу.
По нім слідовав председа Народной рады Русинів Закарпатя Євген Жупан. Народна рада Русинів Закарпатя є асоціаціов, у котрій є зъєдиненых 90 процент русиньскых орґанізацій діючіх на Підкарпатю. Жупан одпрезнетовав роботу Народной рады і окремых орґанізацій і повів, же чествують вшыткых Русинів і вшыткы русиньскы орґанізації, котры на Підкарпатю діють, і кідь навспак не все так тому є. Председа Народной рады Русинів Закарпатя припомянув делеґатам, же як раз він з його орґанізаціов – Общества подкарпатьскых Русинів, котре є членом Народной рады, быв співосновательом Світового конґреса Русинів, якый ся першыраз одбыв в Міджілабірцях у 1991-ім році. Днесь є членьсков орґанізаційов СКР за Україну Крайовоє общество подкарпатьскых Русинів, котре веде Микола Бобинець. Євген Жупан выразив намагу о співпрацу і офіціално пожадав конґрес о приятя Народной рады Русинів Закарпатя за члена СКР. Штатут – ці новый або старый, тото дозволює, кідьже членом СКР може быти орґанізація або асоціація. Прикладом є і Словакія, за котру делеґацію творять делеґаты Русиньской оброды на Словеньску і Словеньской асоціації русиньскых орґанізацій.
Пунктом той части засіданя были і пропозіції делеґатів в рамках діскузії. Мілан Піліп пропоновав рішіня новой русиньской сімболікы. Тій пропозіції міцно опоновав честный председа СРР Павел Роберт Маґочій. Петро Медвідь запропоновав доїднаня єдной даты про выголошіня Світового дня Русинів, Демко Трохановскый знова жадав зрушіня хоснованя назвы „Світовый конрес Русинів/Руснаків/Лемків“ і дотримованя офіціалной назвы, котра є записана і в шатуті – Світовый конґрес Русинів. Олена Дуць-Файфер у своїм выступліню підкреслила, яке має про ню конґрес значіня і яке має конґрес значіня про вшыткы членьскы державы, но і то, чім бы конґрес мав на міджінародній уровни запосівати ся.
Нова Світова рада Русинів і выборы председы
По роспушіню Світовой рады Русинів і куртій перерві на обід делеґаты засіли на остатню часть другого пленарного засіданя. Тоту часть уж вів честный председа СРР Павел Роберт Маґочій. Членьскы державы наголосили своїх кандідатів за членів новой СРР, котрыма ся по голосованю на слідуючі два рокы стали: Штефан Лявинець за Мадярьско, Микола Бобинець за Україну, Мартін Караш за Словакію, Андрій Копча за Польщу, Дюра Папуґа за Сербію, Джон Ріґеттій за Северну Америку, Ґеорґій Фірцак за Румунію, Ян Чопик за Чеську републіку, Мійо Шайтош за Хорватію і Светлана Мурешан за Світовый форум русиньской молодежі.
Слідовала курта перерва і оголошіня кандідатів на председу СКР і СРР. Кандідатуру оголосили Микола Бобинець, Штефан Лявинець і Джон Ріґеттій. По своїх пятьминутовых презентаціях, в котрых ся мали представити і обговорити свої планы у фукнції председы, слідовала перша історічна пряма вольба председы.
На голосованю брало участь 78 делеґатів із можливых 90-ох. Процедура голосованя была ведучім засіданя встановлена на тайну вольбу, делеґаты метали опечаткованы листкы до урны. В першім колі здобыв Бобинець 34 голосів, Лявинець 26 голосів і Ріґеттій 18 голосів. Кідьже нихто не здобыв надполовичну векшыну, вольба слідова в другім колі, до котрого поступили Микола Бобинець і Штефан Лявинець. В другім колі Бобинець не здобыв веце голосів як в першім і зістав із 34-ма голосами на другім місці. 44 голосів ішло про Штефана Лявинця, котрый ся став на далшы два рокы председом СКР і СРР.
Рішіня і закінчіня конґресу
По выборах слідовала далша курта перерва, в рамках котрой ся радила нова СРР зо своїм нововыбратым председом. По ній предступила рада перед делеґатів і одпрезентовала свої рішаня. О дакотрых із них дала СРР голосовати делеґатам і вшыткы пропозіції перешли.
Міджі найосновнішы пункты, котры будуть і в Резолуції СКР належать:
СКР затля не принимать пропозіцію Мілана Піліпа на нову русиньску сімболіку, но будуть ку тій проблематіці ословлены фаховці – із гералдікы, жебы выразили свої погляды, на основі котрых пак слідуючій конґрес дасть своє рішіня;
СКР прияв 23-ій марец як Світовый день Русинів, з тым же дата буде припоминати дату 1-го СКР в Міджілабірцях в році 1991 (в платности зіставають і даты Дня Русинів в окремых членьскых державах);
СКР ся знова оберне на власти Україны, жебы вызнати русиньску народностну меншыну на Україні зо вшыткыма своїма правами, жебы была вытоврена катедра русиністікы на Ужгородьскій націоналній універзіті і жебы на теріторії Закарпатьской области до школ завело ся навчаня русиньской історії, културы і языка;
СКР оберне ся на власти в Польщі, жебы одсудили Акцію Вісла як несправедливый акт, і жебы жертвы Акції Вісла были одшкоднены;
Народна рада Русинів Закарпатя буде в слідуючіх двох роках кандідатьсков асоціаціов на члена СКР;
Слідуючій юбілейный XV. Світовый конґрес Русинів буде проходити на Словакії.
По выголошіню резолуції делеґатів чекав завершалный културный проґрам під назвов Кідь голубиця летіла в културнім домі і святочна рецепція. Пак уж вночі або в неділю рано участници розышли ся до своїх держав.
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА
Петро Медвідь. Словакія

Комментарии

Отправить комментарий

Содержание этого поля является приватным и не предназначено к показу.
Ограничение в 550 символов, осталось: 550
  • Доступны HTML теги: <em> <strong> <ul> <ol> <li><img>
  • Строки и параграфы переносятся автоматически.

Подробнее о форматировании

CAPTCHA
тест против спам-ботов