На пожежах знову гинуть люди...

Саме тут, в селі Кобилецька Поляна, пожежники знайшли першу жертву пожеж 2003 року, а за долею випадку наступна жертва, хоча й жила в селі Верхнє Водяне, однак також походила з Кобилецької Поляни.



Повідомлення про загибель людини надійшло на пункт зв’язку пожежної частини близько сьомої години ранку 16 березня, однак допомоги пожежників 52-річний Микола вже не потребував. На час, коли було виявлено вогонь у його дерев’яній хатині, чадний газ, за висновками фахівців, вже зробив свою “чорну” справу. Місцеві мешканці, які першими побачили пожежу, навіть не могли визначитись у тому, де горіло найбільше, полум’я настільки розперезалося, що зруйнувало півхати, що вже говорити за людське тіло.



Бідою всьому знову виявилася горілка. Микола рік як поховав свою дружину. З батьком по смерті матері не залишився ніхто: з дітей — хто одружився у сусідніх селах, хто подався до закордону, щоб заробити якісь гроші. Та й навряд чи хто-небудь міг залишитися – у Верхньому Водяному, фактично немає де працевлаштуватися, а щоб ще й пристойно заробляти, то вже й мови нема. Хоч жалітися на те, що родина покинула його напризволяще чоловік не міг – час від часу до нього навідувалася донька, однак навряд чи подібні візити могли полегшити самотність Миколи.



Сам Микола ніде не працював, якщо вже молодь не здатна знайти роботи, то для літньої людини її й поготів не було. Сяк-так, перебиваючись якимось тимчасовим заробітком 52-річний чоловік прожив щось біля року, коли почав прикладатися до пляшки. Останнього вечора люди бачили Миколу напідпитку (з ним, до речі, іноді й розраховувалися цим натурпродуктом), тож ніхто цьому особливо не здивувався. До пожежі призвело несправне пічне опалення – піч була не оштукатуреною, тож одна з вуглинок випала крізь отвори та поклала початок пожежі. Чоловік попри те, що перебував у стані алкогольного сп’яніння, прокинувся, але через сильне задимлення, брак сил та певну ступінь отруєння організму чадним газом не зміг вибратися назовні. Збитки від пожежі склали близько п’яти тисяч гривень.



Якщо для Рахівщини проблема загибелі людей на пожежах продовжує залишатися однією з найбільш актуальних у сфері забезпечення пожежної безпеки, то для Ужгородщини та обласного центру їх дедалі більше породжує так званий весняно-літній пожежонебезпечний сезон. І якщо для Ужгорода це, для прикладу, пожежі трави на вулиці Університетській, куди тільки минулого року пожежники виїжджали щось з п’ять разів, то для Ужгородського району це пожежі в лісових масивах та у приміській зоні, переважно на дачних ділянках. Вже в поточному році до списку погорільців потрапило троє дачників, які будуть змушені наново відбудовувати свої будиночки та комори для зберігання різноманітного городнього реманенту. Через необережне поводження з вогнем пожежі майже повністю зруйнували дерев’яні будиночки в районі села Оріховиці та поблизу Об’їзної дороги, металевий вагончик на відрізку шляху між обласним центром та селом Циганівці. Навряд чи на цьому цьогорічна весняно-літня пожежна епопея скінчиться, наприклад, ми ще не мали пожеж трави та сміття на території колишніх великих підприємств. А вони, зазвичай, бувають щороку... І кількість спаплюжених присадибних ділянок суттєво вище за три-чотири...



Якщо ж ви дбаєте за свій дачний будинок, то вже наразі прибрати залишки сухостою, трави, різноманітного сміття, яке яскраво свідчить про події останнього осіннього уїк-енду, та спалити його власноруч, пильнуючи, щоб вітер не розніс іскри від багаття. Цим самим ви обмежите доступ вогню на вашу присадибну ділянку з ділянок інших, не дуже запопадливих, господарів, і вже ж вам не знадобиться розпочинати “городню” пору з побудови бодай якого-небудь притулку, щоб перечекати непогоду.