Десятка найбільш успішних політиків Закарпаття у 2002 році

Пристрасні політичні баталії змінювалися періодами затишшя, відбувалися призначення та відставки. Аналітичний відділ Закарпатського обласного відділення Комітету виборців України пропонує Вам свою версію десятки найбільш успішних політиків області року, що минає, за оцінками частоти згадок у мас-медіа, наслідків участі у виборчих перегонах, впливу на владні структури та ЗМІ, даними соціологічних та експертних опитувань. У межах даної десятки конкретний рейтинг учасників не визначався і для уникнення двозначності кращі політики області названі за абеткою.





Відомий підприємець та політик Віктор Балога здобув 31 березня два мандати – він став депутатом Верховної Ради по 71-му округові та Мукачівським міським головою. Свій вибір зробив на користь парламенту. Керований ним обласний штаб “Нашої України” зумів здобути неймовірний для нашої області результат довіри до національно-демократичних сил: блок Ющенка підтримали 36,6% закарпатців. Віктор Балога має непогану медіа-підтримку, а прихильники “Нашої України” складають більшість у Мукачівських міській та районній радах.



Певною мірою сенсацією стало друге місце на парламентських виборах у 70-му колишнього заступника голови ОДА, висуванця від блоку “Наша Україна”, економіста Ігоря Кріля, який набрав більше 20 %. Тепер він очолює комісію обласної ради з питань розвитку продуктивних сил та виробничої інфраструктури. Керована ним фірма “Кіпер-Софт” активно просуває на ринкові свій продукт – програмне забезпечення.



Вдруге за партійним списком Компартії було обрано до парламенту професора філософії УжНУ Івана Миговича. Іван Іванович відзначається високою активністю у парламентській роботі та регулярно інформує виборців про неї. Варто також згадати, що він не полишає наукової праці та відстоює інтереси русинського етносу.



Рік, що минає, для Закарпаття значною мірою пройшов під знаком Геннадія Москаля. Генерал міліції провів у кріслі голови ОДА трохи більше як 400 днів. Основну увагу він приділяв проведенню культурно-мистецьких заходів, спілкуванню з пресою та реанімації рекреаційної сфери області. Свої 10,2% голосів закарпатців блок “За Єдину Україну!” здобув не в останню чергу завдяки особистій харизмі Геннадія Геннадійовича. Нове місце роботи екс-керівника обласної держадмінстрації – Держком національностей і міграції – теж значною мірою стосується нашого регіону. До того ж в окремих інтерв’ю він не відкидав можливості свого балотування на посади мукачівського мера та (якщо будуть відповідні зміни до законодавства) губернатора області.



Обраний у вересні міським головою обласного центру Віктор Погорєлов одержав нелегку “спадщину”: величезні обсяги заборгованості по комунальним платежам, розвалене муніципальне господарство та необхідність авральної підготовки до зимового періоду. Ужгородський мер має для вирішення цих проблем кілька козирів – значний досвід, власну команду і підтримку з боку обласної влади. В числі його проектів – реконструкція залізничного вокзалу, реформа транспортних перевезень та ефективніше використання міської власності й земельних ресурсів. Відповідно час для відпочинку відсутній, та й міська опозиція не дає “заснути”.



Сергій Ратушняк – одна з найяскравіших постатей закарпатської політики. Весною його втретє обрано міським головою Ужгороду, але його вибір припав на депутатський мандат. Автор законопроекту про заборону Комуністичної партії зустрічає 2003 рік не з найкращими показниками: його вплив на ужгородський міськвиконком мінімізований, а відносини з новим головою ОДА переростають у неприховане протистояння. Однак особиста популярність і невгамовний характер Сергія Миколайовича ще, вочевидь, неодноразово відіграють свою роль у “шлюбних ігрищах” політиків.



З найвагомішими наслідками 2002 рік завершується для Івана Різака. Секретар обкому СДПУ(о) пересів з крісла першого заступника голови ОДА у парламентське. Він єдиний з закарпатських нардепів, хто входив у першу десятку партійного списку та очолив комітет Верховної Ради. У вересні Іван Михайлович повернувся в область й став головою ОДА. Новий губернатор активно взявся за вирішення соціально-економічних проблем регіону (зокрема, за подолання заборгованостей по зарплаті), попутно здійснюючи кадрові перетворення на користь своїх однопартійців. Ефективне вирішення насущних проблем закарпатців, активне представлення у ЗМІ та розбудована структура об’єднаних есдеків можуть суттєво підвищити у році, що надходить, рівень особистої популярності губернатора.



Цього року стрімко пішла вгору кар’єра Сергія Слободянюка. Керована ним громадська організація “Місто” стала основою виборчої кампанії в Ужгороді блоку “За Єдину Україну !” та відіграла поважну роль у виборчій кампанії Віктора Погорєлова. Сергій Миколайович та низка його однодумців стали депутатами Ужгородської міської ради. У серпні він став першим заступником начальника Головного управління праці та соціального захисту ОДА, а з приходом нового губернатора очолив управління по туризму і курортах. Остання перемога С.Слободянюка – схвалення облрадою Програми розвитку туризму та рекреації на 2002-10 роки.

Відомий гуморист та підприємець, депутат Ужгородської міськради Павло Чучка спробував у вересні свої сили у боротьбі за крісло міського голови обласного центра за підтримки блоку “Наша Україна”. До “фінішу” він прийшов другим, не в останню чергу завдяки розкольницьким діям міських осередків партій-членів блоку. Натомість Павло Павлович здобув ще дещицю політичного досвіду та зберіг почуття неповторне гумору. Активність власника унікальної “Деци у нотаря” зараз спрямована на розбудову очоленого ним Центру захисту малого та середнього бізнесу та захист соціальних інтересів різноманітних верств ужгородців.



Обраний у березні не до ВРУ по 70-му ужгородському округу, а лише в обласну раду від Великоберезнянського району Нестор Шуфрич таки здобув знову депутатський мандат. Як керівника Черкаської м’ясної фабрики його обрали до ВРУ мешканці Черкас по 201-му округові вже у липні. У парламенті він став одним з речників фракції СДПУ(о) та перебував у передніх окопах політичних баталій 17 грудня: саме його опозиція звинувачує у спробі підкинути на стіл лічильної комісії пачку фіктивних бюлетенів. Однак і ці зусилля були марними: мораторій на зміну голів парламентських комітетів наразі не дозволив Нестору Івановичу очолити комітет з питань промислової політики та підприємництва. Попри образу на попереднього голову Закарпатської ОДА, про яку тезка батьки Махна повідомив своїх черкаських виборців, будемо сподіватися, що він не забуде у стінах Верховної Ради і своєї малої Батьківщини. Газета «Точка зору», грудень 2002 року