ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Поступ тренера Бірнштейна

    25 апреля 2024 четверг
    Аватар пользователя Гость

    Томаш Бірнштейн “ставить” в угорських бійців удари руками. Вони стають, із Томашевої подачі, для більшості вирішальними. Як для чемпіона Європи Іштвана Морошича, котрий завжди нокаутує і весь час руками.



    Попередньо противник детально аналізується доскіпливим тренером, переглядаються всі його бої, розробляються найоптимальніші комбінації, і вони зазвичай виявляються вирішальними. Угорське телебачення часто повторювало: “Якщо Томаш Бірнштейн когось виводить на ринг — буде нокаут!”.



    В нашому Ужгороді Томаш Рудольфович Бірнштейн народився 28 травня 1944 року. В четвертій школі Томаш полюбив легку атлетику. Тому, що там зустрівся авторитетний і людяний Йосип Степанович Голінка. Для загальнофізичної підготовки багато дало метання списа, біг на довгі дистанції. Паралельно, з шостого класу, пішов на бокс до Дезидерія Боніславського, в старий зал навпроти сьогоднішнього “Динамо”. Потім тренувався у Боніславського-молодшого, в Степана Врабеля, Ігоря Гайдамаки.



    — Для мене кумирами були Алік Блох і Руді Квіч ужгородські. Дуже поважаю Женю Штільмана. Зараз він — головний лікар-психіатр у Берегові, — говорить Томаш Бірнштейн. Його, чудового тренера, всі учні дуже тепло називають “дядею Томашем”. Він любить їх усіх і вони у відповідь його люблять. Справа Боніславського на прізвисько Додо, отже, в надійних руках.



    В активному спорті Т.Бірнштейн виграв дві першості Прикарпатського військового округу — виконав тобто норматив майстра спорту. Третє місце посів на відкритій першості Союзу.



    В Ужгороді тренувався в “Динамо”. Потім став тренером. Взірцевим, як і його вчителі. До дяді Томаша прагнуть. Завжди — повний зал. Для кожного — тепле слово, кожне тренування — “шматочок” власного досвіду. На змаганнях тому й з’являються все нові переможці. В Україні й за її межами.



    — Та головне моє боксерське життя, найсвітліша пам’ять залишилися в спорті, — говорить Томаш Бірнштейн, — я тоді чітко був настроєний, щоби хоч і винесли, але — переможцем. Перед канатами — я ще добрий і м’який, та переступав канати — і починався спорт: безжалісний і прекрасний.



    Зараз його сватають на посаду головного тренера професійного боксерського клубу в містечку Фот під Будапештом. Будує його і засновує провідний бізнесмен Угорської Республіки Карой Баєр. Бачив же, що супротивників Томашевих бійців, коли він секундує, часто “нокаутує” лише рішучий вигляд секунданта Бірнштейна. Назріває відкриття професійного, суто боксерського, клубу і в місті над Ужем. Василь Зубач