Безальтернативний ретромобіль?
А минулого понеділка дивуватися маршрутній “революції” в обласному центрі настала черга вже журналістам всеукраїнського “Експреса” та обласного “Репортера”. Від самого ранку телефон в корпункті та редакції був, наче розкалений. “Ідіть подивіться на результати вашої розхваленої “пасажирської” революції в місті!” — горланив в слухавку несамовитий жіночий голос. Наш кореспондент, не гаючи часу, подався на найближчу зупинку.
...Хоча на годиннику було 8.20, але на зупинці — купа школярів з ранцями за плечима. У чому річ? Виявляється, на початку запровадження “ПАЗиків” на 14-му та 21-ому — найскладніших і найприбутковіших міських маршрутах, водії нових автобусів перевозили школярів, згідно з проїзними документами, придбаними батьками дітвори в одному з міських АТП. А нині новий господар в особі ТОВ “Дар”, що придбав 25 нових “ПАЗів”, навідріз відмовився перевозити школярів за цими проїзними. Заплатиш, мовляв, 50 копійок — поїдеш, ні — хай тебе перевозить та фірма, де придбав проїзний! Діти так-сяк, роздумовуючи, тупцювали на місці. Хтось витягнув з кишені копійки, сів у автобус, а хтось — додому. “Бійся данайців, — казали ще за Гомера, — які дари приносять”.
Ще більше вибухнули водії. Адже 60 мікроавтобусів з вищезгаданих маршрутів відсторонені назавжди. Багато хто з водіїв узяв у банку позику на придбання авта, сподіваючись, що через певний час праці гроші повернуться. А впроваджували “ПАЗики” на міських маршрутах, як повідомили в Ужгородському міськвиконкомі, з метою інтенсивності пасажироперевезень та здешевлення їх вартості за проїзд. І справді, нині вартість за проїзд на звичних маршрутках — 65, на “ПАЗиках” — 50 копійок. Але ж в “Ікарусах” — на 10 копійок дешевше! Проте чомусь з понеділка останні на міських маршрутах не з’явились. Щоправда, у вівторок вони разом з “ПАЗиками” їздили маршрутами, наче близнюки.
Але найбільше, сказав кореспонденту “Експреса” депутат Ужгородської міськради Олександр Солонтай, вразило те, що придбані “ПАЗики” по найприбутковішим маршрутам міськвиконком “запустив” без будь-якого конкурсу. Хоча в мерії депутатам обіцяли, що таке “серйозне питання” без них не обійдеться. “Але розглянули! — каже Олександр Солонтай. — Про це зібрання я довідався випадково, відвідавши мерію у справах”.
Популістською видається і ціна вартості проїзду. Так, на перших порах — 50 коп. А потім? “Ретромобіль ПАЗ”, — сказав нашому кореспонденту один із депутатів Ужгородської міськради, — що в перекладі на сучасну мову ”Патріарх Автобусобудування Застою”, з мотором ”ГАЗ-53” спалює в міському режимі взимку до 40 літрів бензину на 100 кілометрів (це шість кіл по Ужгороду). Для перенасиченого транспортом маленького Ужгорода така кількість додаткових викидів у повітря — подарунок сумнівний. Недарма за радянських часів ця техніка обслуговувала виключно сільські маршрути та гірські траси. Надійність і якість цих машин з автопарку “Юрського періоду” не викликає довіри. Їх експлуатація потягне затрати, які неминуче вплинуть на ціну квитка. Якщо, звичайно, не буде бюджетного дотування (а це все одно з нашої кишені). До речі, у Києві воліли чомусь закупити сотні шведських автобусів 15 — 20-річної давності, аніж купувати нові російські.”
Ну, а споживачі позбавлені вибору. Хоча “маршрутки“ і були дорожчими, зате всі місця — сидячі та зручні. А зараз пасажир змушений вибирати між стоячими місцями в повільних, як мули, “ПАЗиках” за 50 коп., або таксі за — 5 грн. Іван Жирош, власкор газети “Експрес” в Ужгороді.