Пісню потрібно співати серцем...
У березні на Іршавщині проходив перший відкритий закарпатський фестиваль естрадної пісні “Пісня серця”, організований генеральним консулом України в Англії Ігорем Діром. Володаркою гран-прі та запрошення в Шотландію на черговий Едінбургський фестиваль отримала студентка друго курсу ужгородського музичного училища ім.Д.Задора, вокалістка Продюсерського Центру АМІК “ЛІРА” Вероніка Левко.
Досьє “СтуДня”:
Вероніка Левко, 16 років, вихованка ЗОШ №1 ім. Т. Г. Шевченка. Нині студентка другого курсу вокального відділу ужгородського музичного училища ім.Д.Задора. Закінчила музичну школу мистецтв ім. Ш. Петефі по класу фортепіано. З 11 років почала займатися вокальним співом. Уперше вийшла на сцену з Закарпатським оркестром, виконуючи класичні твори. 1998 рік – перша премія на міському, а потім обласному конкурсі “Браво”. 1999 рік – дипломантка міжнародного фестивалю “Словянський базарчик-99” (м.Одеса). 2000 рік – лауреат третього ступеня фестивалю “Пісенний вернісаж-2000” (м.Київ). З 2000 року починає працювати в продюсерському центрі АМІК “ЛІРА”. 2001 рік – перша премія на міжнародному фестивалі “Золоті трембіти” (м.Яремча). Разом з учасниками шоу-програми АМІК “Подорож з коханням” виступала в Хусті, Виноградові, Перечині, Сваляві, Львові, Дрогобичі, Рівному та Луцьку. 2002 рік – гран-прі фестивалю “Пісня серця”. Готується до тиражування компакт-диск з репертуаром співачки, іде робота над створенням нових композицій та заняття вокальним співом у провідного майстра оперного співу Світлани Бєзєлєвої.
[foto]2004/12/20/75_5.jpg[/foto]
“...Все починалося дуже просто. У віці 4 років я наспівувала собі під ніс нікому не зрозумілі мотивчики, а мікрофоном мені служила така собі звичайна скакалка. Тепер я не уявляю собі життя без пісні. Це не просто захоплення чи хоббі – це стан душі. Пісня повинна співатись серцем. Хочеться пов’язати з мистецтвом усе своє життя. Хочеться навчитись мистецтву співа і потім передати його іншим. Мої кумири Таісія Повалій, Катя Бужинська, Євгенія Власова...
Я люблю своїх батьків і друзів, вдячна колективу, з яким працюю, а зокрема: Геннадію Донецькому та Наталєвичу Валері за пісні та музику, Булеці Тані за хореографію, продюсеру Петру Ренжину за терпіння. Велике спасибі спонсорам та шанувальникам! І обіцяю порадувати усіх своїми новими піснями...” Інформація надана молодіжним виданням “СтуДень”