Правова справедливість восторжествувала!

У вівторок 6 серпня 2002 року, судова колегія палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі — головуючої Лесько А.О., суддів Власова С.О. та Собослой Г.Г., при секретарі Молнар Е.А., — розглянувши у відкритому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою Ужгородської міської Ради на рішення Ужгородського міського місцевого суду від 5 червня 2002 року по справі за скаргою депутата Ужгородської міської Ради Зілгалової Марії Михайлівни на рішення 2-ї позачергової сесії 4-го скликання Ужгородської міської Ради від 23 травня 2002 року,



ВСТАНОВИЛА:



27 травня 2002 року депутат Ужгородської міської Ради Зілгалова М.М. звернулася в суд зі скаргою на рішення 2-ї позачергової сесії 4-го скликання Ужгородської міської Ради від 23 травня 2002 року.



У скарзі зазначала, що 23 травня 2002 року сесія Ужгородської міської Ради, не прийнявши попередньо рішення про припинення повноважень Ужгородського міського голови Ратушняка С.М, вирішила питання про проведення виборів міського голови та визначила їх дату.



Посилаючись на те, що згадане рішення Ради не відповідає вимогам п.7 ст.79 Закону України “Про місцеве самоврядування” та ч.I ст.50 Закону України “Про вибори депутатів місцевих Рад та сільських, селищних, міських голів”, потягне за собою незаконність виборів міського голови 8 вересня 2002 року та порушує її права як депутата міської Ради, Зілгалова М.М. просила визнати таким, що не відповідає вимогам Закону та скасувати рішення 2-ї позачергової сесії Ужгородської міської Ради 4-го скликання від 23 травня 2002 року.



Рішенням Ужгородського міського місцевого суду від 5 червня 2002 року скаргу Зілгалової М.М. задоволено.



Рішення 2-ї сесії 4-го скликання Ужгородської міської Ради від 23 травня 2002 року в частині взяття до відома заяви Ратушняка Сергія Миколайовича про складення ним повноважень міського голови міста Ужгорода, проведення та призначення виборів міського голови замість того, який вибув, на 8 вересня 2002 року, визнано незаконним та скасовано.



Зобов’язано секретаря Ужгородської міської Ради Синишина А.А. скликати та відкрити позачергову сесію Ужгородської міської Ради до 18 червня 2002 року для вирішення питання по заяві Ратушняка С.М.



Допущено негайне виконання рішення суду.



В апеляційній скарзі Ужгородська міська Рада порушує питання про скасування рішення Ужгородського міського місцевого суду від 5 червня 2002 року в частині визнання недійсним та скасування рішення 2-ї позачергової сесії 4-го скликання Ужгородської міської Ради від 23 травня 2002 року про проведення та призначення виборів міського голови на 8 вересня 2002 року та про ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні скарги Зілгалової М.М.



В судове засідання представник Ужгородської міської Ради та Зілгалова М.М. не з’явилися, про місце і час розгляду справи були повідомлені належним чином, тому відповідно до ч. З ст. 303 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розглядові справи в суді апеляційної інстанції.



Дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.



Відповідно до п.1 ч.I ст.79 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” повноваження міського голови вважаються достроково припиненими у разі його звернення з особистою заявою до відповід ної ради про складення ним повноважень голови.



За змістом вказаної статті в такому випадку повноваження відповідного голови достроково припиняються без прийняття радою спеціального рішення про це.



В матеріалах справи є копія особистої заяви Ратушняка С.М. про припинення ним повноважень Ужгородського міського голови в зв’язку з обранням його народним депутатом по одномандатному виборчому округу № 70, з відміткою про надходження цієї заяви до Ужгородської міської Ради 26 квітня 2002 року (а.с.9)



Тому не можна погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що Ужгородська міська Рада призначила нові вибори міського голови без припинення повноважень попереднього міського голови, а тому рішення Ради з цього питання є незаконним.



Такий висновок суду першої інстанції суперечить і змісту ч. 1,3 ст. 79 Закону України “Про вибори народних депутатів України”, згідно якої особа,обрана депутатом, для її реєстрації народним депутатом України зобов’язана подати до Центральної виборчої комісії не пізніш як на двадцятий день з дня офіційного оприлюднення результатів виборів документ про її звільнення з роботи (посади), несумісної з депутатським мандатом, та (або) копію зареєстрованої заяви про припинення дії іншого представницького мандата, поданої до відповідної Ради. При отриманні документів, зазначених у ч.I цієї статті, Центральна виборча комісія приймає рішення про реєстрацію обраного депутата.



Тобто чинне законодавство України, що регулює дані правовідносини, передбачає достатньою підставою для припинення повноважень міського голови його звернення з особистою заявою до відповідної Ради про складення ним повноважень голови.



Відповідно до ст.50 Закону України “Про вибори депутатів місцевих Рад та сільських, селищних, міських голів” у разі дострокового припинення повноважень міського голови відповідна місцева рада не пізніш як через місяць з моменту вибуття міського голови приймає рішення про проведення виборів міського голови замість того, який вибув.



Поскільки повноваження міського голови були припинені відповідно до п. 1 ч. I ст. 79 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Ужгородська міська Рада відповідно до ст.50 Закону “Про вибори депутатів місцевих Рад та сільських, селищних, міських голів” прийняла рішення про проведення виборів міського голови замість того, який вибув.



Тому не можна погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що рішення 2-ї позачергової сесії 4-го скликання Ужгородської міської Ради не відповідає ст.50 Закону України “Про вибори депутатів місцевих Рад та сільських, селищних, міських голів”.



Вирішуючи справу, суд першої інстанції неправильно тлумачив закон, що регулює спірні правовідносини, а тому рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права.



Відповідно до ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.



За таких обставин апеляційна скарга Ужгородської міської Ради підлягає задоволенню, рішення Ужгородського міського місцевого суду від 5 червня 2002 року — скасуванню, а в задоволенні скарги Зілгалової М.М. слід відмовити, оскільки рішення 2-ї позачергової сесії 4-го скликання Ужгородської міської Ради від 23 травня 2002 року прийнято відповідно до закону, в межах повноважень міської Ради та вказаним рішенням не порушено права заявниці.



На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 15,30,62,305, 309,314 ЦПК України, ст.50 Закону України “Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”, п. 1 ч.I ст. 79 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, СУДОВА КОЛЕГІЯ



РІШИЛА:



Апеляційну скаргу Ужгородської міської Ради задовольнити.



Рішення Ужгородського міського місцевого суду від 5 червня 2002 року скасувати.



В задоволенні скарги Зілгалової Марії Михайлівни на рішення 2-ї позачергвої сесії 4-го скликання Ужгородської міської Ради від 23 травня 2002 року відмовити.



Рішення може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня його проголошення шляхом подачі скарги через Ужгородський міський місцевий суд.



P.S. Не зайвим буде нагадати читачам “Репортеру”, що проект рішення позачергової сесії Ужгородської міськради щодо прийняття заяви С.Ратушняка “до відома” був запропонований саме депутатом ради С.Слободянюком. Обласний апеляційний суд підтвердив юридичну обгрунтованість цього рішення