Від бідності до багатства чи навпаки?

ЗАКАРПАТТЯ повинно чітко зрозуміти і визначитись, яку роль воно буде займати в світовому поділі праці і які саме ресурси буде використовувати? Чи це роль сировинного придатка, подеколи з грубою переробкою сировини, чи все таки є бажання зайняти власну нішу в високотехнологічному виробництві?



Поки що на рівні нашої області йде підтримка збиткових сировинних галузей. В той же час на інвестиції високі технології власних можливостей немає. А сторонні інвестори в нульовий етап (start up) інвестувати не готові. А немає технологічно розвинутих галузей — підтримуються ті, що є. Під лозунгом збереження робочих місць. Зачароване коло. Чогось бідний? Бом дурний, і так далі.



Динаміка зайнятості в лісовому і сільському господарстві має тенденцію до зростання: в 1995 році в цих галузях працювало 203,6 тис. осіб, а в 1999-му навіть зросла до 203,9 тис. осіб. Це при тому, що майже в усіх інших галузях пішов стійкий спад. Для прикладу, в галузі транспорту і зв’язку в 1995 році працювало 30,3 тис. осіб, а в 1999 році відповідно 24,8 тис. осіб.



При такій структурі зайнятості та динаміці змін ні нашим зарплатам, ні зростанням заборгованностей по їх виплатам, ні нашому безробіттю і зростаючій бідності дивуватись нема чого. Це закономірність. А зі врахуванням катастрофічних паводків і засушливих літніх періодів (що може поставити під загрозу навіть перспективу судноплавства по р.Тиса, і не тільки на її закарпатській ділянці) ці процеси будуть тільки поглиблюватись.



У Закарпатті частка сільського населення складає понад 70%, частка сільських населених пунктів — понад 90%. Чи можемо ми розглядати перспективи розвитку краю, не взявши до уваги ці фактори?



Розробники “Регіональної програми боротьби з бідністю” через призму опори на нові регіональні економічні ресурси розвитку розробили програму, яка має змінити образ Закарпаття і зробити його більш привабливим для інвесторів, туристів. Та перш за все для самих жителів Закарпаття. Ця програма відповідає світовим тенденціям, що виникають в ході модернізації різних галузей і появі нових.



Технологічний маятник економічного розвитку гойднувся до малого і середнього виробництва, індивідуальної праці. Гойднувся на принципово новій, науковій, інформаційній основі. Це новий виток великої спіралі технічного прогресу. В Закарпатті в малому бізнесі працює понад 70 тис. осіб, більшість з яких сконцентровано в торгівлі і сировинних галузях. Вони дають більше 30% надходжень до обласного бюджету.



У рамках різних галузей, зокрема в телекомунікаціях, уже сформувались підгалузі, повністю зорієнтовані на обслуговування малого і середнього бізнесу (small and medium enterprises), який в свою чергу розглядається як стійка економічна категорія.



У контексті розвитку новітніх інформаційних технологій в нашому краї дуже перспективним виглядає їх потенціал в:



— Ай-Пі телефонія (дешевий міжміський звязок через комп’ютерні мережі);



— дистанційному навчанні (досвід Росії, Японії, США);



— ринку праці (досвід США, ФРГ);



— транспортно-експедиційному бізнесі (досвід Австрії, ФРГ);



— туризмі і рекреації (досвід США, Кіпру);



— електронній торгівлі (досвід США, Великобританії).



Програма пропонує створити додаткові робочі місця, перш за все — для випускників і молоді до 29 років, і тим самим дати їм перший досвід роботи. Чи зросте кількість працевлаштованих на підприємствах малого і середнього бізнесу? Чи буде здійснено прорив в нові наукоємні технології? Чи виникне у малого і середнього бізнесу мотивація і необхідні під це ресурси? І чи розуміє, про що йде мова, місцева влада? Голова ГО “Зайнятість” Петро Гецко