Зі щоденника члена виборчого штабу

5 лютого. Сьогодні вперше ходив по квартирах агітувати... Підсумок дня: Відматюкали — 17 разів. Спустили зі сходів — 8 разів. Натравили собаку — 5 разів. Налили 100 грамів — 2 рази. Запропонували одружитися — 1 раз.



7 лютого. Агітував на вулиці. Поруч двоє вродливих дівчат агітували за іншого кандидата. З однією з них домовилися створити виборчий блок. Блокувалися до ранку. Вранці розійшлися — не зійшлися платформами...



21 лютого. Розклеював листівки. Коли клей вичерпався, віддав залишок листівок (250 штук) торговці пиріжками за умови, що вона в них буде загортати свій товар при продажу. Так ще 250 людей дізнаються про програму нашої партії!



27 лютого. Агітував по електричках... Вважали за жебрака... Щоправда, подавали мало — набрав лишень 11 гривень.



2 березня. Возили агітувати у приміські села. Разом з іншими агітаторами тікав від череди корів. Мабуть, тварини не схвалили пункт програми партії про підняття сільского господарства...



7 березня. Був на другому етапі з’їзду партії. Вперше так близько (зі 100 метрів) побачив вождя! Чоловічисько!!! З червоною мордякою, під прапором! Здається, він мені підморгнув. Коли-небудь розкажу про це дітям і онукам... Про те, що на фуршеті дали тільки по склянці газировки, розповідати не буду — шкода... Інші ось осетрину жеруть!



30 березня. Завтра йду за спостерігача на виборчу дільницю. У партії наказали пильнувати — конкуренти можуть підкинути зайві бюлетені. Мені теж видали десяток — при нагоді непомітно підсунути в урну... Увесь день тренувався — підсовував листки в шпарину між шафою та стінкою. Нібито стало виходити! інформаційно-аналітичного бюлетеню «Молодіжні хроніки» (Всеукраїнське молодіжне об’єднання «Молодь — надія України»).