І американська риба гниє з голови...

Апофеозом дійства стала політична заява Сергія Ратушняка, яку закарпатці сприйняли як політичний реквієм “героя” самому собі! —дуже вдалий, по суті! І, головне, своєчасний з огляду на майбутні вибори. “Заяву-реквієм” радимо прочитати всім, придбавши примірники тижневиків “Соціал-демократ” і “Р.І.О.” за суботу, 22 вересня! З першої сторінки “Р.І.О.” засобом брутального фото йде демонстрація позиції Сергія Ратушняка своїм “обдуреним” виборцям: вчителям, лікарям, робітникам і службовцям та вузькому колу своїх, вже вчорашніх, політичних прихильників. Б’ємося об заклад, що згадане фото для 1-шої сторінки “Р.І.О.” вибирав особисто п.Ратушняк, не зраджуючи за формою і змістом своєї життєвої позиції. Сідниця — це те місце, яким він обертається до тих, хто йому більше не потрібен. А в даному випадку щодо скандального зриву сесії обласної ради – це насамперед місце, яким він думав!



МОРАЛЬ



Звичним негативним явищем регіональної політики є традиція владних осіб Закарпаття застосовувати С.Ратушняка як знаряддя неодноразового використання в політичних розборках. І не дивлячись на негативний досвід попередників (Дорчинця, Устича, Балоги, Іванча), кожний з яких фатально наступив на “ RATA – граблі”, деякі політичні лідери краю все ж таки вважають, що в них достатньо важелів, аби контролювати Ратушняка й виконання взятих останнім на себе певних зобов’язань. В той же час політичний “асенізатор” на всю “катушку” використовує свій тимчасовий адміністративно-політичний дах, використовуючи високі та впливові імена й можливості для лобіювання власного бізнесу та тиску на навколишнє людське середовище, терпляче вичікуючи “моменту істини”, звісно на свій розсуд.



Оцінка політичних реалій більшістю регіональних політтехнологів вказує на більш ніж хитке політичне становище С.Ратушняка, щодо грудня 2001 року впаде нижче 00-відмітки як серед виборців, так і взагалі адміністративно-політичної еліти, яка не бачить в перспективі себе поруч із С.Ратушняком. Але повернімося до теми, що її роздмухує в своїй “ заяві–реквіємі” екс-мер.



У нас є свій погляд на обставини, згідно з якими Івану Іванчо слід написати заяву про свою відставку, а В.Балозі зробити явку з повинною, прийти з каяттям до першого дільничного міліціонера і здатися в руки правосуддя за дії, що були скоєні відносно С.Ратушняка. “Всі фрагменти їхньої діяльності саме і є класично-рафінованим ПОЛІТИЧНИМ БАНДИТИЗМОМ... (і не тільки політичним).” (“РІО”, 22.09.01.). Отож, подаємо ці фрагменти:



організація “проведення” довиборів для кандидата в депутати обласної ради С.М.Р.

визнання результатів виборів по Ужгородському багатомандатному виборчому округу №1 про обрання С.М.Р.

“підготовка” і “організація” виправдального судового вироку за скоєні посадові злочини для С.М.Р.

організація звернень до Президента України, Голови Верховної Ради, Голови Верховного суду і Генерального прокурора з проханням змінити міру запобіжного заходу – арешт — на підписку про невиїзд стосовно С.М.Р.

усне звернення до Президента України Л.Д.Кучми з проханням перейнятися долею С.М.Р.

переконування численних високих київських достойників в лояльності С.М.Р. Президенту України;

погашення іноваційного кредиту (СП “555”: власник — С.М.Р.) в сумі 400000 грн.;

надання фінансових кредитів підрозділами “Барви”, СП “РІО-Кола” у вигляді передоплати за товари С.М.Р.;

адміністративний тиск голови ОДА В.Балоги і голови обласної ради І.Іванча на прокуратуру, УМВС, СБУ, податкові органи та суди Закарпатської області і України з метою захисту комерційних та інших інтересів С.М.Р.

влаштування мітингу біля обласного музично-драматичного театру на підтримку С.М.Р.

Список зловживань з боку вищезгаданих осіб можна продовжувати, але є ще одна цікава обставина, схована від широкого загалу політичних змагань – паралелі!



ПАРАЛЕЛІ



Зрозумілим є те, що ініціаторів як “департизації – 2000”, так і “кризи жанру в обласній раді – 2001”, слід шукати в Києві. На місці подій обох політичних “трагедій” в Закарпатті знаходяться тільки виконавці. Очевидним є те, що виконавці між собою з ряду причин не спілкуються і не діляться політичними технологіями. Чому ж тоді так схожі між собою за скандальністю та брутальністю, невиваженістю і поспішністю прийнятих рішень і заходів хід операцій “департизація –2000” і “Рада-2001”.



А схожі вони тим, що об’єднує їх один “автор – реалізатор” втілення тактичних заходів в життя – Сергій Ратушняк.



Поверховий аналіз матеріалів у “Р.І.О.” під час департизації та постійні відвідування С.Ратушняком попереднього керівництва ОДА та облради додають упевненості в тому, що розлючений на СДПУ(о), “переслідуваний” таки додав свої “родзинки” як до процесу департизації-2000 , як і згодом в схему реалізації операції “Рада-2001”, коли випала нагода по головах Іванча та Балоги увійти до ...? Час покаже!



ВИСНОВОК



Отож ще не пізно тим, хто тримає в руках важелі впливу, відмовитися від брудних “реалізаторів” та їх сумнівних послуг, бо в що може вилитися в іншому випадку політичне протистояння на Закарпатті... робіть висновки самі.



[a href="http://uzhgorod.boom.ru"]"Клуб професійних журналістів Закарпаття"[/a]