ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

У краї об’явився власний «Піночет»? Поки що, хвалити Бога, тільки поштовий...

    20 апреля 2024 суббота
    Аватар пользователя Гость

    До речі, як з’ясувалося, до цього свого призначення п.Попович до поштової служби ніякого відношення не мав. Не беручи до уваги, щоправда, того, що працюючи на адмінроботі в ОДА, у ранзі заступника начальника одного з обласних управлінь, був куратором поштової галузі в краї.



    Отож, у поштового «руля» області опинився неспеціаліст, який надолужував свою фахову неміч тим, що розпочав масові звільнення у очолюваній ним структурі. При цьому звільняються люди, які не один рік пропрацювали на своїх посадах і які до тонкощів знають непросту специфіку поштової служби. А замість визнаних фахівців на їх місця приходять люди, які до цього працювали в сферах, дуже далеких від їх нинішнього «фаху». Потрібні факти? Візьмемо хоча б найсвіжіші, що стосуються звільнення (до того ж, як з’ясувалося, цілком незаконного!) з роботи начальників двох районних вузлів зв’язку — Тячівського та Виноградівського.



    ...накази про звільнення обох керівників «народилися на світ» під час перебування першого з них — Петра Цоки — на законному лікарняному листку, а другого — Михайла Криванича — у передпенсійній відпустці, термін якої закінчується на початку листопада. Їх наступників уже призначено, і як ви вже й самі здогадалися, аж ніяк не з кола поштовиків. У тячівському випадку до керівництва дірвався якийсь п.Шипак, який до цього працював чи то електриком, чи то на хлібокомбінаті. А в випадку з Виноградовом, то наказом від 25 вересня (незважаючи на те, що п.Криванич перебував у законній відпустці, а заміщати останнього на час відпустки було вже призначено його заступника депутата райради Ганну Тарнавську) в.о. начальника Виноградівського райвузла зв’язку призначений колишній ...митник!



    Ми ж, прості громадяни, потім дивуємося несвоєчасно доставленим у нашу поштову скриньку терміновим телеграмам, листам, посилкам та газетам і шлемо громи та блискавки на голови усіх працівників зв’язку. А треба було б спитати — і то по повній програмі! — з того великого «начальничка», який керує (чи то пак, владарює)в цій службі. Якщо ж він не спроможний налагодити її нормальне функціонування, а за його прямого потурання на керівних посадах у ній з’являються люди, абсолютно чужі її специфіці, то треба його гнати. І то вшию!