Бувальщина...

Десять років тому, в Одеській області, один інструктор-груповод веселої вдачі, якого щойно прийняли на роботу, повів групу туристів-сибіряків на екскурсію. Спочатку пляж, потім — винзавод. У ті часи на узбережжі було справжнє місце відпочинку. Працювала рятувальна служба, стояли альтанки зі столиками і лавицями, діяв прокатний пункт... А навколо запах шашликів, чебуреків... Під навісом — “Козацька кулеша”, “Пельменна”, “Болгарські страви”... На кожному кроці пиво, своє натуральне вино... Та то було ...колись.

Зараз по двох годинах на пляжі — на винзавод для дегустації вин і обід у заводській їдальні. По дорозі туристи “розминалися”, не забуваючи й інструктора. Вино ж у кожному дворі, фрукти — безплатно. Ось і завод з винним підвалом... Поки туристи пробували за столом сухі вина, наш груповод, сховавшись за величезними бочками, дегустував “Портвейн”. Через деякий час він відчув терміновий потяг на турбазу.

...Автобус за групою мав приїхати о вісімнадцятій, але близько чотирнадцятої у кабінеті директора тургосподарства озвався телефон, Директор зняв трубку.

— Слухаю.

— Це я, інстр...руктор..., звоню після дегустації...

— Навіщо? Автобус буде згідно графіка.

— У мене...Ч...Ч...П.

— Яке ще ЧП? Може, комусь погано? Там є медпункт.

— Мед...пункт...не допоможе.

— Що ж трапилося?, — захвилювався директор.

— Тут... туристи дуже ви...пили. Тут дехто від випитого постраждав. Одні му...ки з цими сибіряками, ще й жарища біля 30 градусів. Я вже й ніг під собою не відчуваю. Те ... те ...рміново ви...ви...силайте тран... спорт, бо не про...дер...жуся.

...автобус приїхав через сорок хвилин. Водій відразу впізнав групу, яку ранком підвозив. У повному складі всі сиділи на лавицях, перед заводом. Неподалік, на травці, блаженно спав інструктор. Водій каже:

— Постраждалих у першу чергу! На передні сидіння!

—Та ми всі, слава Богу, здорові. Тільки ось наш гід трохи перегрівся на сонці.

— Ну що ж, сідайте!

Посідали. Двоє сибіряків підняли інструктора і ... “посадили” в горизонтальному положенні в автобус. Цілу дорогу він спав. За цей час директор дав знати про п’яну групу туристів у профспілку, міськком партії... Коротше кажучи, перестрахувався.

Коли автобус під’їхав до турбази, можна було побачити, що перед входом стояла вся турбазівська адміністрація, представники облради, міськкому ... Неподалік дві “Швидкі допомоги”, лікарі, санітари з носилками...

Туристи організовано вийшли. Водій попросив двох, щоб не забули груповода. Вони взяли його – один під руки, другий за ноги і понесли до турбази.

Коли його несли, він несподівано заспівав: “Врагу не сдаётся наш гордий «Варяг», пощады никто не...…»

...Навколо стояв такий регіт, що чути було на всю околицю. Реготали всі. Реготали до сліз... Крім гіда, який знову заснув.

Думаю, не треба казати, що це був останній день роботи новоспеченого інструктора.

Найцікавіше, що пройшли роки, і він став ...директором того самого заводу вин. Казали, що він заборонив приймати екскурсії, вино зовсім не п’є, а “Портвейн” не переносить навіть на запах. Томаш Сюч