ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Закарпаття: уроки стихійного лиха

    28 марта 2024 четверг
    Аватар пользователя Гость

    На жаль, ми усвідомлюємо біду лише тоді, коли вона приходить. За три роки зроблено чимало по ліквідації наслідків стихії не лише 1998 року, але й весни 2001 року. Всі роботи ведуться під контролем представників Міністерства з надзвичайних ситуацій, котрі перебувають у кожному районі області. З одним із них ми й зустрілися. Знайомтеся: полковник Юхим Миколайович ЯСТРЕМСЬКИЙ, представник МНС України в Міжгірському районі.

    — Пане полковнику, у чому полягає Ваша місія як представника МНС України в Міжгірському районі?

    — Це координація всіх робіт, які ведуться в районі і, перш за все, по інженерному захисту населення. Сюди входить цілий комплекс робіт: берегоукріплення, водовідвід, відновлення мостів, відновлення ліній електропередач, засобів зв’язку тощо. Всі ці роботи виконуються цілим рядом організацій, установ, в тому числі роботи ведуться й особовим складом військових частин цивільної оборони нашого міністерства з Чернівців та Дрогобича (всього 65 військових та 10 одиниць важкої інженерної техніки). Роботи вони ведуть у трьох населених пунктах, працюють у складі районних служб, зокрема житлово-комунальній, районному дорожному управлінні, шляхо-будівельному та деревообробно-будівельному управлінні. В цілому керівники цих установ та організацій роботою особового складу задоволені, працюють скоординовано.

    — Якщо можна, більш конкретно: в чому саме полягають Ваші функції як представника МНС України?

    — Від Міністерства працює оперативна урядова група, яку очолює генерал-майор Володимир Васильович Ващенко, начальник Штабу військ цивільної оборони нашого Міністерства. У кожному районі є представники цієї групи. Про проблемні питання, що виникають у районі, пов’язані з протипаводковими заходами, зокрема по техніці і по особовому складу, ми особисто інформуємо оперативну групу. Частенько виникають питання, які необхідно вирішувати на рівні області, чи питання координації шефської допомоги іншими областями. Прикладом може бути ситуація з будівництвом школи в одному з гірських сіл Міжгірщини. Кошти на її будівництво виділяє Сумська облдержадміністрація.

    — З точки зору Представника Міністерства, як би Ви оцінили діяльність районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій?

    — Районна комісія, на мою думку, працює набагато ефективніше, ніж це було в 1998 році. Були прийняті своєчасні заходи, поставлено кожному керівнику конкретні завдання, створено завчасно плани взаємодії та плани дій кожного керівника, кожної ділянки роботи. Як результат, паводок 2001 року приніс мінімальні збитки району, хоча масштаби і швидкоплинність цього паводку були значно більшими, ніж у 1998 році. Саме своєчасно прийняті заходи по попередженню стихії, оперативні та чіткі дії всіх керівників та сил району по ліквідації паводку принесли мінімальні збитки для району і для населення. На сьогоднішній день обсяги робіт, що були передбачені комплексним планом по проведенню інженерних робіт по захисту населення і території району, виконані в цілому від 50 до 60%. Ті гроші, що були виділені з резервного фонду Кабміну і ряд інших статей фінансування району освоєно на сьогодні повністю. Проблема нині одна: відсутність фінансування для завершення робіт, передбачених комплексним планом по інженерному захисту населення та території Міжгірщини. Проте роботи продовжуються. Як районні організації, так і обласні, які беруть участь у інженерно-захисних роботах в районі, працюють в борг. Але ще раз хочу наголосити, що й за недостатнього фінансування роботи все одно не припиняються.

    — Ви вважаєте, що такі оперативні групи потрібні?

    — Не знаю, яким є стан справ у інших районах, але можу з упевненістю сказати, що в Міжгірському районі ті спеціалісти, від яких залежать відбудовчі та відновлювальні роботи, є висококваліфікованими, знаючими, особливо начальник відділу по надзвичайним ситуаціям в районі п.Залізинський, котрий знає всі питання, володіє обстановкою, знає як робити і що робити. Тому особисто у цьому районі, на мою думку, немає необхідності перебувати Представнику Міністерства МНС України. І я вважаю це найвищою оцінкою діяльності районного керівництва по ліквідації наслідків паводків 1998 та 2001 років.

    — Ви часто їздите по району, зустрічаєтеся з людьми, а ще я знаю, що Ви вперше на Закарпатті. Приїхали до нас з Чернігівщини. Як Вам наш край, люди?

    — Ви знаєте, я можу порівняти мої лейтенантські роки, коли я служив у Забайкаллі, зі своїм перебуванням сьогодні на Закарпатті. Там теж гори, сопки, а основне — люди. Як там, так і тут люди душевні, готові поділитися з тобою останнім. Добродушність — основна риса закарпатців: з яким би питанням я не звертався, завжди зустрічав розуміння і бажання допомогти. Є така риса людського характеру як людяність. Так ось, саме ця риса домінує у багатьох: від керівника району до простого міжгірчанина.

    — Спасибі, Юхиме Миколайовичу, за цікаву бесіду. Хочеться побажати, щоб на Закарпаття люди приїздили лише для відпочинку. А ми, закарпатці, зробимо все, щоб їм тут було затишно і добре. Розмову вела Ірина Дідич