Хоч Закарпаття не Багами й не Канари, однак і задніх не пасе...
Про діяльність, перспективи та плани туристично-рекреаційного комплексу краю наша розмова із заступником начальника управління по туризму та курортах ОДА Наталією ШАБАН.
[i]- Підводячи підсумки роботи туристично-рекреаційної галузі області за сім місяців поточного року, які головні аспекти можна виділити?[/i]
- Фінансово-господарські показники діяльності всіх закладів туристично-рекреаційного призначення (турбаз, пансіонатів, готелів, санаторіїв) області є втішними. Так, згідно моніторингу управління по туризму та курортах облдержадміністрації за січень-липень 2004р. в області обслужено 150 тис. туристів і рекреантів, що на 41% більше в порівнянні з аналогічним періодом 2003 року. Обсяг наданих послуг становить 48,9 млн.грн. (ріст - 28% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року). Сплачено до бюджету (місцевого та державного) податків на суму 2,74 млн.грн.
За кількістю обслужених і обсягом наданих послуг серед закладів туристично-рекреаційного призначення Закарпатської області продовжують лідирувати санаторно-курортні. Зокрема, за січень-червень 2004 року в двох районах, у яких зосереджена найбільша кількість цих об'єктів, ці показники, згідно з моніторингом, становили:
Мукачівський - 17300 рекреантів (15% загальної кількості обслужених) та 9,1 млн. грн. обсягу послуг (24% загального обсягу наданих послуг в області);
Свалявський - 8555 рекреантів (8% загальної кількості обслужених) і 12,2 млн. грн. обсягу послуг (33% загального обсягу наданих послуг в області).
А за 2003 рік обсяг наданих послуг санаторно-курортними закладами становив 62% обсягу туристично-рекреаційних послуг у цілому в області, за цей же період вони обслужили 27%. загальної кількості рекреантів.
Інші заклади також не нарікають на відсутність туристів. Взимку повністю були заповнені всі гірськолижні бази (переважно у Рахівському, Міжгірському, Великоберезнянському районах), зосереджується увага на відпочинку на воді (Тячівський район: Солені озера та зона відпочинку "Едем", Берегівський, Хустський райони). Традиційним став відпочинок дітей з багатьох регіонів України на закарпатських турбазах та оздоровницях.
[i]- Чим цікавий активний туристичний сезон 2004 року?[/i]
- Новинок у цьому сезоні багато. Однак перед тим, як розповісти про них, хочу відзначити, що активні види туризму - для Закарпаття пріоритет. І це закономірно, адже Закарпаття має винятково сприятливі умови для їх розвитку. Причини, що зумовлюють популярність активного відпочинку в Закарпатті, загальновідомі. Це, перш за все, мальовничі гірські вершини, які цікаві для туристів як для літніх походів, так і зимового катання на лижах, а також швидкоплинні гірські річки. Однак ці сприятливі туристичні чинники використовуємо в новому ракурсі. З'явилися нові пропозиції.
[i]- Конкретизуйте, будь ласка...[/i]
- Традиційними стають зимові фестивалі і туристично-спортивні свята. Вже кілька років поспіль у Рахівському районі на початку травня проводиться фестиваль "Планета Драгобрат". Полонина Драгобрат добре знана в Україні через те, що сніговий покрив тримається на вершині упродовж шести місяців у році. І саме контраст снігу та ніжних весняних пролісків приваблює туристів з усіх куточків України, а культурна програма за участю відомих українських виконавців додає цьому заходу чималої популярності. Полонина Драгобрат на сьогодні є найпопулярнішим місцем зимового туризму. Тут функціонують понад 10 закладів розміщення, переважно приватної форми власності, і 6 гірськолижних витягів, 3 з яких встановлені наприкінці минулого - початку цього року.
Започатковано проведення Снігового фестивалю на горі Красія Великоберезнянського району. Захоплююче зимове дійство - з лижами, парапланами, факелами та музикою - неодмінно приверне увагу туристів.
Тільки нещодавно (15 серпня) у смт.Воловець закінчилися міжнародні туристично-спортивні змагання з парапланеризму, в яких, крім українців, взяли участь представники з Росії, Білорусі та Польщі. Видовище було надзвичайно атрактивне, тому не дивно, що подивитись на нього виявили бажання туристи з Росії та Угорщини.
У липні ц.р. відбувся міжнародний сплав по р.Тиса, організатором якого з української сторони виступила Виноградівська районна спілка сільського туризму, інформаційну та іншу практичну допомогу надала закарпатська туристична агенція "Блюз". Подія стала резонансною, участь у ній взяло близько 380 представників, у т.ч. мери міст Сваляви, Виноградова, Перечина, Міжгір'я.
У рамках швейцарсько-українського проекту розвитку лісового господарства Закарпаття (FOR-ZA) розроблено мережу піших туристичних маршрутів - Карпатський Туристичний Шлях. Незабаром розпочнуться польові роботи по знакуванню та облаштуванню його рахівської ділянки завдовжки 50 км. Проект є новаторським, бо чи не вперше робиться спроба створити комплексний туристичний продукт, який би поєднав елементи активного відпочинку із затишком сільської оселі (у цьому проекті сільському туризму приділятиметься особлива увага) та культурно-історичним надбанням закарпатців. Цей туристичний продукт має бути максимально зручним для споживачів і максимально корисним для тих, хто його надаватиме.
[i]- Що робиться для того, аби забезпечити туристам комфорт і хороші умови?[/i]
- Власники туристичних закладів уже давно зрозуміли, що якість сервісу і високий рівень послуг - запорука їхнього успіху. У "туристичних" колах побутує приказка: "Якщо твій клієнт залишився задоволений, то він неодмінно розповість про це своїм друзям. Порівнюючи, якими були заклади 10 років тому і якими вони є зараз, безперечно, перш за все треба відмітити позитивні зрушення у їх матеріально-технічному стані. За радянських часів будувалися великі об'єкти, розраховані на масовий туризм, а їх не так просто модернізувати і переобладнати. Це складний процес, який вимагає значних капіталовкладень. Але на сьогодні маємо практично у всіх закладах "тих часів" номери покращеного типу, які відповідають вимогам вибагливих клієнтів. Деякі заклади (турбази "Форель", "Пікуй" Воловецького, "Ялинка" Тячівського, "Синевирське озеро" Міжгірського районів, багато інших, які змінили власників) зазнали у цьому відношенні кардинальних змін. Тільки в цьому році сума коштів, вкладених у матеріально-технічну базу туризму, становить 9 млн.грн., що у два рази більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Велика увага приділяється і сертифікації об'єктів. Для туристично-рекреаційних закладів обов'язковою є сертифікація готельних послуг та послуг харчування. На сьогодні відповідні сертифікати мають 43 туристично-рекреаційні заклади. Слід відзначити, що кількість їх останнім часом значно зросла, бо наприкінці 2003 року таких було тільки 25. Такого результату вдалося досягти завдяки посиленій увазі з боку органів виконавчої влади. Керівництвом облдержадміністрації ставиться завдання сертифікувати всі заклади найближчим часом, оскільки від цього залежить безпека відпочиваючих і якість послуг.
[i]- Наскільки привабливою є туристична галузь для інвесторів? Чи відкрились нові об'єкти?[/i]
- Позитивним у розвитку галузі є підвищення інтересу з боку комерційних структур до інвестування галузі. Кількість туристично-рекреаційних закладів в порівнянні з 2002 роком збільшилася на 32 об'єкти. Тільки протягом 5 місяців 2004 року розпочали роботу 11 об'єктів туристично-рекреаційного призначення, продовжується будівництво ще 22. Серед новозбудованих - заклади високого рівня, які за короткий час завоювали прихильність відвідувачів: готельно-ресторанні комплекси "Камелот" та "Круїз" в Ужгородському районі, нова база відпочинку у с.Шаян Хустського району, 4 міні-готелі на полонині Драгобрат Рахівського району.
На вкладення інвестицій у туризм позитивно впливає сприятливий інвестиційний клімат, передбачений Законом України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території Закарпатської області". У краї реалізовується 11 інвестиційних проектів на загальну суму 11,97 млн.дол. вартістю не менше 250 млн.дол. кожен. Окремі з них реалізуються за участю іноземного капіталу: реконструкція санаторію-профілакторію "Колос" (Ужгородський район), реконструкція і модернізація санаторію-профілакторію "Солені млаки" (Мукачівський район), будівництво комплексу котеджів у с.В.Лази (Ужгородський район), проект по реконструкції готельного комплексу "Зірка" (м.Мукачево). А у червні поточного року Ужгородська міська рада дала дозвіл ізраїльській фірмі "CPM" на проектування 5-ти зіркового готелю у Боздоському парку Ужгорода.
Враховуючи, що в період пікових навантажень (це влітку та взимку в період новорічно-різдвяних свят) не вистачає ліжко-місць для розміщення всіх бажаючих відпочити у Закарпатті, дуже своєчасним буде введення в експлуатацію нових об'єктів. Серед закладів, що будуються, хочеться відзначити санаторний комплекс на 200 місць у с.Солочин Свалявського району та туристичну інфраструктуру Воловеччини: це 3 готелі у смт.Жденієво, кемпінг с.Підполоззя, готель у с.Нижні Ворота.
Розвиток туристичної інфраструктури - це широке поле діяльності, яке потребує кілька десятків мільйонів долларів капіталовкладень. І не дивлячись на те, що інвестиції у туризм - це довгострокові інвестиції, справа ця надзвичайно перспективна. Спільним нашим недоліком є і порівняно неширокий спектр туристичних пропозицій. Над цим повинні серйозно задуматися і закарпатські турагенції, які часто обмежуються у своїй діяльності відправкою вітчизняних туристів за кордон. І це в той час, коли розширення кордонів Євросоюзу і, відповідно, зростання попиту на дешевший відпочинок у пострадянських країнах створює винятково сприятливі можливості для розвитку внутрішнього туризму у Закарпатті!
[i]- Якими є труднощі і найгостріші проблеми галузі?[/i]
- Їх іще чимало. Увага на найбільш актуальних сфокусована у розпорядженні голови облдержадміністрації № 339 від 24.06.04 "Про поліпшення функціонування туристично-рекреаційного та санаторно-курортного комплексів області". Створена постійно діюча міжвідомча комісія з комплексного вирішення проблемних питань та сприяння розвитку туристично-рекреаційної галузі. Розпорядженням передбачено низку заходів, спрямованих на впорядкування забудови курортних територій, які в даний час розвиваються дуже динамічно і - як не прикро - хаотично. З цією метою відповідні служби зобов'язано до кінця року розробити генеральні плани їх забудови. Планується також завершити роботу щодо визначення земельних ділянок, перспективних для розбудови туристичної інфраструктури і залучення інвестицій.
Велике занепокоєння викликає стан доріг та придорожньої інфраструктури. Добратися до популярних туристичних і курортних центрів деколи не так уже й просто. Незважаючи на високий туристичний рейтинг Рахівщини, цей район до цього часу не має прямого залізничного сполучення із центральними та східними регіонами України. Залишається невпорядкованим під'їзд на полонину Драгобрат, до гірськолижних баз у с.В.Студений Міжгірського, турбази "Ялинка" та соляних озер Тячівського районів, до багатьох атракційних туристичних об'єктів. Мало туристичних карт, схем та вказівників під'їзду до закладів.
Галузь відчуває гостру нестачу у фахівцях. Хоча багато закарпатських навчальних закладів беруться готувати спеціалістів, якість їх підготовки не вражає. Крім цього, на сьогодні відсутня навчальна база для підготовки екскурсоводів та інструкторів з активних видів туризму. А новий Закон України "Про туризм" (2003 р.) вимагає отримання дозволу на здійснення туристичного супроводу за наявності відповідної кваліфікаційної підготовки.
[i]- Що робиться для того, аби про можливості відпочинку в Закарпатті дізналося якомога більше людей?[/i]
- Найдієвіший і найефективніший засіб для популяризації туристично-рекреаційного комплексу краю - це потужна рекламно-інформаційна кампанія. У цьому напрямку протягом останнього часу зроблено дуже багато. Створено офіційний сайт управління по туризму та курортах (www.transcarрathia.org.), виготовлено рекламну продукцію. Управління по туризму та курортах спільно із суб'єктами туристичної діяльності є постійним учасником міжнародних туристичних салонів. Більше того, проведення такого спеціалізованого виставкового заходу започатковано і в Закарпатті. Так, 23-24 вересня відбудеться туристична виставка-ярмарок "Турєвроцентр - Закарпаття 2004". Організатором виступають Державна туристична адміністрація України, обласна державна адміністрація, обласна рада, Закарпатська торгово-промислова палата, Асоціація туристичних підприємств Закарпатської області та ТОВ "Асоціація ІнтерАРТ" (технічний організатор).
Спеціалізована туристична виставка проходитиме в Закарпатті уже втретє. Проведення двох попередніх стало резонансною подією в туристичному житті краю і за його межами. Практика довела, що такі заходи сприяють пожвавленню туристичного життя краю, підвищенню інтересу до нього з боку туроператорів та пересічних туристів. Тетяна Савко