Хто такі «друзі Ратушняка»?...

[b]До Ужгородського міського суду поданий громадянином України Сергієм Ратушняком до С.Слободянюка і редактора газети “Вісті тижня-плюс” Олега Ладижця черговий позов за надруковану статтю “У Ратушняка немає ні друзів, ні ворогів”. Перший із відповідачів посмів таке написати, а другий — надрукувати.[/b]



Гріх Сергія Слободянюка, коли він написав, що у Ратушняка немає друзів і ворогів, у тому, що він наступив на болючий мозоль марксистської натури народного депутата Сергія Миколайовича Ратушняка.

Пригадуєте велику працю першого марксиста Росії Леніна “Хто такі друзі народу і як вони воюють проти соціал-демократів?”

Це — настільна книга Сергія Миколайовича.

З нею він встає і лягає на відпочинкову свою надувну постіль.

Завдяки їй, він написав ряд звернень в ООН, до парламентів і народів світу про маневри есдеків-кілерів у Закарпатті.

І от його, як друга народу по-ленінськи, паном Слободянюком нахабно збезчещено!

Може, справді справа не в абсолютно хижацькій, спрямованій виключно на ВЛАСНУ ВИГОДУ політиці “пана Ратушняка, який впродовж багатьох років використовував наш обласний центр... як ринок збуту своїх власних товарів...»?

Хай, скажемо при цьому, і використовував сарака, але ж це робилося чисто для того, щоби замаскувати свою розгалужену боротьбу проти своїх економічних та політичних конкурентів на території споконвічної Карпатської України, яких він своїм гонором та нелюдяністю масово наплодив.

І чого це той Слободянюк цього не розуміє?!!

І втікав іноді, напевно, народний депутат аж геть не від страху перед розплатою та Законом, а просто заплутував сліди, аби коліньківські “сискарі” та “шишкарі” і роги собі обламали, принюхуючись до слідів С.М.Ратушняка.

Бо й справді, хіба в Ратушняка “є лише його особисті інтереси і вигода, вигода, вигода... Чисто валютна... Саме тому з ним неможливо налагодити будь-яку тривалу співпрацю... Він обов’язково підведе, зрадить...»

Тут, звичайно, можна було б додати, що зрадить когось іншого, а зовсім не ужгородських ленінців-«нашоукраїнців», котрі воюють проти есдеків, перековуючи в «Деці у нотаря» орала на замашні мечі. В порівнянні з цим страхіттям — чиста дрібниця те, що С.М.Р. «..керував містом у телефонному режимі”.

Дивно чути невдоволення від велетня ужгородської боротьби з ...самим ж ужгородцями, що, мовляв, зі шпальт газети “Вісті тижня-плюс” лунають звинувачення його в активізації криміналітету: «... активізація криміналітету в області співпала з приїздом кримінального авторитета Ратушняка із-за кордону...».

І чого тут хвилюватися панові депутату?

Люди ж добре розуміють, що це все заради святої боротьби за своє місце під сонцем по дорозі в Європу.

Людей не обманеш!

Тому, чи варто підмочувати свою репутацію, звертаючись у суди?

Судам тепер вірять не друзі народу, а його вороги.



[b]P.S. За дивним збігом обставин, справа за позовом Ратушняка до Слободянюка знову потрапила до рук судді Вячеслава Домницького...[/b] Степан Сокира