Тіні «товстих гаманців» за розколом громадської організації

Ажіотаж навколо Ужгородської міської організації ветеранів Афганістану перейшов із сторінок закарпатських друкованих видань на телевізійні екрани. Вустами начальника передвиборчого штабу облорганізації партії «Яблуко» Закіром Г. (голова ЗОО «Яблуко» — заступник Ужгородського міського голови п. С.Сембера Андрій Сербайло) даються оцінки та наводяться факти щодо ситуації в Ужгородському міському товаристві учасників афганської війни. Ветеранів Афганістану зацікавила ця передача, але не з точки зору висвітлених “фактів”, а з огляду на чималу вартість однієї хвилини ефіру на цьому телеканалі, який, як відомо, фінансується Ужгородським міськвиконкомом.



Родзинки до гарячого репортажу “з місця подій” додає і те, що оператором відеозйомок є Сергій Гайовий, добре відомий ужгородцям з хроніки криминальних подій 97-99 років. Ставки в політичних “ігрищах” навколо “афганців” ростуть і ситуація вже вимагає серьйозного журналістського розслідування. А поки що до уваги читачів “Р-р” на стор. 2 пропонуємо точку зору голови Ужгородського товариства Юрія БЕЛЯКОВА.



Зазвичай, внутрішні розбіжності не виносять на громадське обговорення, особливо в середовищі ветеранів Афганістану, де діє своєрідний “кодекс честі”, але цього разу вийшло інакше. Різновекторні політичні сили прагнуть перетягнути ветеранів напередодні парламентських і місцевих виборів на свій бік, не гребуючи примітивним підкупом окремих членів товариства й обіцянками манни небесної усьому ветеранському руху. Симптоматичним є те, що клюють на ці принади і підкуп саме ті, хто має і престижну роботу, і гарну зарплату, наприклад, начальник відділу Ужгородського міськвиконкому, або інспектор Ужгородської внутрішньої митниці, не говорячи вже про перших секретарів обкомів партії і начальників виборчих штабів, які щомісяця отримують по 200-300 доларів винагороди від своїх київських босів. Їх давно не цікавлять інтереси і проблеми простих ветеранів, яких вони намагаються вигідно “перепродати” різним партіям напередодні виборів. Розхитування товариства почалося з виборів Президента України в 1999 році, коли переважна більшість ужгородських учасників бойових дій не відреагувала на нав’язування товариству з боку п. Марченко кандидатури Мороза і підтримало іншого – реального кандидата. Наступним етапом дестабілізації ситуації в товаристві було прагнення окремих осіб, що належать до кримінальних угруповань, реабілітуватися в очах громадськості, зайнявши керівні посади в організації. Ужгородське міське товариство “афганців” спокійно пройшло ці два етапи, очистившись як від кримінальних елементів, так і від політичних екстремістів, продовжуючи боротьбу за соціальні права своїх членів. У 2001 році начальник виборчого штабу однієї з партій Закір Г. вивів 17 ветеранів Афганістану на пікетування обласної Державної податкової адміністрації під політичними гаслами, розрахувавшись за участь у партійній акції гуманітарною допомогою, що належить Ужгородському міському товариству “афганців”, за що був негайно виключений із лав товариства на зборах ради. І от, колишні найзапекліші супротивники, об’єднавшись разом, почали акцію по разколу товариства. Природно, відразу ж знайшлися і високі фінансові заступники цієї акції, що переслідують свої далекоглядні плани і не гребують жодними засобами.



Офіційною версією розколу псевдоветерани називають порушення статутних вимог у процедурі проведення першої позачергової конференції Ужгородського міського товариства учасників афганської війни, що виключила з числа керівників товариства цих вищевказаних, без честі і моралі, котрі дискредитували себе, осіб. 12 первинних організацій товариства “афганців”, що об’єднують навколо себе 263 ветерани Афганістану і конфліктів в інших державах обрали керівні органи, прийнявши до керівництва статут УСВА від 17 грудня 1999 року Ю.В.Беляков.



(Далі буде)