ПАМ’ЯТІ ПЕТРА СКУНЦЯ

На світанку останнього дня квітня 2007 року після тяжкої хвороби переступив межу вічності видатний український поет, лауреат Національної премії ім. Т.Г. Шевченка, член Національних творчих спілок письменників і журналістів України Петро Миколайович Скунць.

Україна втратила одного з найсамовідданіших борців за незалежність, демократію. Закарпаття втратило палкого патріота, одного з найвірніших синів Срібної Землі. Перестало битися серце поета - слово якого було голосом народу, його любов`ю і гнівом. Українська література зазнала тяжкої непоправної втрати.

Народився П.М.Скунць 20 травня 1942 р. в селищі Міжгір`я в селянській родині. Закінчивши Міжгірську середню школу, поступив на філологічний факультет Ужгородського державного університету. Упродовж багатьох літ працював редактором художньої літератури видавництва „Карпати", літературним консультантом обласної організації НСП України. Відтак очолював газету „Карпатська Україна". Як письменник, громадянин завжди був на бистрині життя, сміливо вривався у вир суспільно-політичної боротьби, в якій вирішувалась доля нашої державності, незалежності України. У тяжкий, буремний час очолив крайову організацію Народного руху України. У демократичних перетвореннях, що відбулися за роки незалежності, вагома частка праці, енергії, життя Петра Скунця.

Його долею з юних літ і до останнього подиху була літературна творчість. Він став істинним лицарем української поезії, гордістю Закарпаття.

Таким він залишиться у пам`яті краян, співвітчизників назавжди.

Його книги поезій „Полюси землі", „На границі епох", „Розп`яття", „Розрив-трава", „Один", „Спитай себе” - знакові явища української літератури. Праця поета відзначена найвищою державною відзнакою в галузі літератури - Національною премією імені Т.Г.Шевченка, літературними преміями ім. А.Малишка, Д.Вакарова, Ф.Потушняка.

За визначні творчі досягнення, активну участь у розбудові України П.М.Скунць нагороджений орденом „За заслуги III ступеня", відзнакою обласної державної адміністрації „ За розвиток регіону". Він був Почесним громадянином міста Ужгорода та рідного Міжгір`я.

П.М.Скунць став камертоном доби, нашого буремного часу, до його чесного, принципового, мудрого голосу прислухалися закарпатці, шанувальники його творчості в Україні, українській діаспорі у всіх країнах світу. Його пристрасне слово звучить на багатьох мовах. Так буде і надалі. Бо поет залишив у спадщину нетлінний скарб - пройняту прометеївським огнем творчість.

Вірний побратим, соратник, друг, колега, люблячий і турботливий батько, сім`янин, щирий правдолюб і правдоборець таким його пам`ятатимуть усі, хто його знав, спілкувався з ним.

Світла пам`ять про Петра Миколайовича Скунця, його добрі справи, благородні людські якості назавжди збережуться у свідомості і серцях закарпатців.

Балога В.І, Гаваші О.О., Кічковський М.М., Балога 1.1., Гоблик В.І., Карташов О.П., Качур І.Ї., Попович М.А., Мартин М.М., Брензович В.І., Бульчак В.М., Ільницький Ю.В., Ратушняк С.М., Бедь Ю.П., Костюк Р.І., Ярема І.В., Глеба Ю.Ф., Вегеш М.М., Ящищак В.С., КорольІ.І., Товтин Н.М., Бокотей А.А., Герц Ю.Д., Кремінь Д. М., Микита В.В., Станкович Є. М., Ходанич П.М., Керита Х.В., Густі В.П., Малик Г.М., Ліхтей Т.В., Кузан В.В., Рошко М.М., Товтин В.Ю., Шип Ю.В., Керекеш Ю.Ю., Поп В.С., Балега Ю.І., Воробець Д.А., Кузьма Б.І., Теличко В.Ф., Перестюк З.В., Браславець В.В., Ребрик І.М.
Сьогодні на Закарпатті поховали лауреата Шевченківської премії поета Петра Скунця
В УЖГОРОДІ ПОМЕР ЛАУРЕАТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРЕМІЇ УКРАЇНИ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ПЕТРО СКУНЦЬ