СЕЗ "Закарпаття" відстоювали в Києві

У столиці України відбулося засідання Національного прес-клубу реформ, що мало на меті обговорити ситуацію довкола вільних економічних зон України та причину налаштованості представників уряду на відміну пільг для іноземних інвесторів. На засіданні були присутніми і закарпатські журналісти, а присутнім були представлені здобутки СЕЗ „Закарпаття”.Критичне ставлення до українських вільних економічних зон викликає, зокрема, те, що окремі з них нерідко функціонували як вільні економічні схеми (так звані офшори). Відомі й випадки, коли на умовах наданих пільг до однієї зі східних СЕЗ завозили неякісну м’ясну продукцію та реалізовували її населенню регіону. Однак гріхи однієї вільної економічної зони не повинні анульовувати напрацювання інших. На необхідності диференційованого підходу до оцінки діяльності різних СЕЗ настоює і віце-президент Українського національного комітету міжнародної торгової палати Володимир Кунгурцев. За його словами, питання „бути чи не бути вільним економічним зонам” повинне розглядатися окремо за кожною СЕЗ.

На переконання екс-начальника Головного управління зовнішніх зносин та інвестиційної політики Закарпатської ОДА Володимира Панова, Закони „Про спеціальну економічну зону „Закарпаття” та „Про спеціальний режим інвестування” значно сприяли економічному розвитку нашого краю, який до їх прийняття був дотаційною депресивною територією. Завдяки створенню СЕЗ область отримала ряд значних переваг: тепер тут працюють всесвітньо відомі виробники, залучено чималі суми інвестицій, створено понад 20000 робочих місць.

З виступу Володимира Панова: „У 1994-2000 роках Закарпаття у середньому залучало по $ 14 млн. щорічно. У 2002 році ця цифра склала $ 30,1 млн., у 2003-му-- 52,8 $ млн. та $ 62,7 млн. минулого року. Закарпаття посіло 10-те місце у країні за загальними обсягами прямих інвестицій і 6-те місце у розрахунку цих коштів на душу населення. На кожного українця припадає інвестованих 176 доларів, тоді як на кожного закарпатця — 195 доларів. Зовнішньоторговельний оборот, що слугує показником ефективності економіки, у Закарпатті 2003 року збільшився у порівнянні з 2002 роком більше, ніж на 50%. А у 2004 році зріс, у порівнянні з попереднім роком, ще на 41,5% і становив 1102,6 мільйонів доларів США. У 2004 році підприємствами пільгових режимів інвестиційної діяльності нараховано податків і обов’язкових платежів у сумі 143,3 мільйонів гривень, у тому числі податку на прибуток — у сумі 16,6 мільйонів гривень.”.

Киян вразив також перелік залучених на терени Закарпаття лідерів світового виробництва, як то фірми „Шкода”, „Ауді”, „Фольксваґен”, „Леоні”, „ІКЕА”, „Філіпс”, „Джебілл”, „Флекстронікс”, „Ядзакі”, „Делфі”, „Гроклін”, „Хенкель” та інших. Такими партнерами не може пишатися жодна інша область України.

„У дискусії щодо вільних економічних зон, що точиться сьогодні між урядовцями України, я сподіваюся на зважене рішення. Щоб не наробити дурниць, треба детально вивчити кожен окремий закон та вклад кожної СЕЗ у економіку конкретного регіону”.

На засіданні виступив також Григорій Даниленко — голова адміністрації Спеціальної економічної зони “Славутич” (м. Славутич Київської області). Ця СЕЗ важлива тим, що повинна була забезпечити робочими місцями тих 14 тисяч фахівців, які втратили роботу унаслідок аварії на ЧАЕС. Сьогодні тут діє 28 інвестиційних проектів, а сума інвестицій на душу населення складає $ 1250. Однак на економіку прилеглого регіону СЕЗ не має значного впливу.

На жаль, на засідання із запрошених посадовців не прийшли міністр економіки та з питань європейської інтеграції Сергій Терьохін, голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва Юрій Єхануров, ні радник Президента України з економічних питань Олександр Пасхавер. Думку урядовців, що декларують свою публічність та підзвітність, журналісти не почули. Залишається очікувати їхніх рішень.