Закарпаттям потрусило

У п’ятницю о 13:38 сейсмологи Закарпаття зафіксували землетрус силою 1,7 балів за шкалою Ріхтера. За попередньою інформацією підземні поштовхи на глибині одного-двох кілометрів відбулися в районі села Куштановиця, Мукачівського району. Оскільки сила землетрусу була незначною, то більшість мешканців Закарпаття його не відчули. На користь цього твердження свідчить і той факт, що жодних повідомлень про руйнування або жертви чи травми серед місцевого населення до УМНС України в Закарпатській області не надходило.Як повідомили “UA-Reporter.com” у Центрі пропаганди управління МНС України в Закарпатській області, місцеві сейсмологи поки вивчають ситуацію і не роблять яких-небудь категоричних однозначних висновків. Раніше тут відбувалися і потужніші землетруси, зокрема в районі Ужгород-Мукачево наприкінці XVIII століття відчувалися поштовхи силою в 6 балів (с. Ракошино Мукачівського району), а у 1984 році – 6-7 балів (с. Антонівка Ужгородського району).

Науковці відділу сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики НАН України стверджують, що зазвичай, закарпатські землетруси мають неглибокі вогнища, розташовані на глибині 2-10 км і сейсмічний ефект від них швидко зменшується з відстанню від епіцентру. За їхніми твердженнями набагато відчутнішими для області є більш глибокі сильні землетруси, що стаються у північній частині Румунії, особливо в зоні Вранча, і східній частині Словаччини. Так, скажімо, „відлуння” румунських землетрусів здатне тут „відгукнутися” чотирма балами.

Дехто з сейсмологів схильний пояснювати виникнення землетрусів на Закарпатті паводками. Сильні повені на Закарпатті призводять до виникнення зсувів та сельових потоків, які у свою чергу вважаються так званим пусковим механізмом поштовхів. При цьому потрібно зауважити, що паводки різної висоти на річках Закарпаття повторюються 3-8 разів на рік, частота їх формування в багаторічному розрізі підпорядковується певним закономірностям, які проявляються у чергуванні періодів підвищеної та низької водності, зумовлені глобальною атмосферною циркуляцією.

У 1999 році, для моніторингу та оперативного реагування на виникнення подібних ситуацій, програмою протизсувних заходів, прийнятою Закарпатською облдержадміністрацією передбачалося провести роботи по сейсмічному мікрорайонуванню території населених пунктів та народногосподарських об’єктів Закарпатської області. Виконанням цих заходів повинне було визначити оцінку небезпеки, пов’язаної з геологічними процесами, які можуть активізуватися в процесі сейсмічної діяльності. У 2003 році відділ сейсмічності Карпатського регіону інституту геофізики НАН України розробив та передав Закарпатській облдержадміністрації кошторис на проведення детального сейсмічного районування міст Берегово та Мукачево, однак через відсутність коштів, роботи у даному напрямку не велися і на сьогодні це питання залишається відкритим.