ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Як протидіяти ксенофобії та расизму в Закарпатті?

    28 березня 2024 четвер
    60 переглядів

    Раси́зм — світогляд, а також політичні теорії і практики, що ґрунтуються на расовій дискримінації, на уявленні про поділ людей на біологічно різні групи на основі видимих особливостей зовнішнього вигляду як-от колір шкіри, структура та колір волосся, риси обличчя, будова тіла тощо, тобто на раси, і різному ставленні до людей та їх спільностей залежно від їх приналежності до цих груп (рас).


    Згідно з расистськими теоріями, люди різних рас розрізняються за соціально-біологічною поведінкою. Тобто до зовнішніх ознак «прив'язуються» важливі психологічні, розумові та фізичні особливості, або робляться грубі антинаукові, неправдиві узагальнення на зразок: «усі негри ліниві», «усі жиди жадібні» тощо. Ця різниця, як стверджують послідовники расистських теорій, зумовлена механізмами спадковості і не зникає повністю у результаті виховання, соціалізації і інших культурних процесів.
    Расова дискримінація означає будь-яке розрізнення, виняток, обмеження чи перевагу, засновані на ознаках раси, кольору шкіри, родового, національного чи етнічного походження, метою або наслідком яких є знищення або применшення визнання, використання чи здійснення на рівних засадах прав людини та основних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній чи будь-яких інших галузях суспільного життя.
    Ксенофо́бія (від грецьких слів (ксенос), що означає «чужинець», «незнайомець», та (фобос), що означає «страх») — неоднозначний термін, котрий позначає певний стан людини, що виявляється у нав'язливому страху стосовно чужинців чи просто чогось незнайомого, чужоземного або страх перед чужоземцями та ненависть до них.
    Захист прав національних меншин в Україні забезпечується Конституцією України та іншим національним законодавством. Наприклад, подібні положення містяться в Законах України „Про національні меншини в Україні”, „Про місцеве самоврядування в Україні” та „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства ”.
    Проте у національному законодавстві є ряд положень, які мають протидіяти розпалюванню расизму, етнічної та релігійної ворожнечі і правоохоронці, й експерти вказують на недосконалість законодавчої бази. Україна взяла на себе міжнародні правові зобов’язання, зокрема, є учасницею декількох договорів з прав людини, які мають безпосереднє відношення до протидії расовій дискримінації. Зокрема, міжнародний пакт про громадянські та політичні права (МПГПП), Європейська конвенція по захисту прав людини та основних свобод (ЄКПЛ), Міжнародний пакт про економічні, культурні та соціальні права (МПЕКСП), Конвенція ООН проти катувань та інших жорстоких, негуманних або таких, що порушують права людини видів поводження та покарання („Конвенція проти катувань”), а також Конвенція по ліквідації усіх форм дискримінації проти жінок. Україна також є державою-учасницею договору ООН, спрямованого на викорінення та заборону дискримінації, Міжнародної конвенції по ліквідації всіх форм расової дискримінації (Конвенція по расовій дискримінації).
    Як член Ради Європи та ОБСЄ Україна ратифікувала значну частину міжнародних документів, прийнятих європейською спільнотою з метою захисту уразливих категорій населення (мігранти, етнічні меншини) від проявів расизму та ксенофобії. Серед них: Декларація ЮНЕСКО про раси та расові забобони (1978 р.), Декларація ЮНЕСКО принципів терпимості (1995 р.), Європейська соціальна хартія (1996 р.), ратифікована Україною у 2006 році. З метою запобігання поширенню ксенофобії, расистської та антисемітської інформації через комп’ютерні системи у квітні 2005 року Україна підписала Додатковий протокол до Конвенції про кіберзлочинність, що стосується криміналізації дій расистського та ксенофобського характеру, вчинених через комп’ютерні системи.
    Запобігання дискримінації як складової расизму та ксенофобії передбачено положеннями Європейської конвенції про громадянство (1997 р.), ратифікованої Україною лише у грудні 2007 року.
    Так, 16 квітня 2011 року на базі юридичного факультету Закарпатського державного університету відбувся другий етап Всеукраїнських дебатів з протидії ксенофобії та расизму, що організовані Координаційною радою молодих юристів при Головному управлінні юстиції у Закарпатській області спільно з Координаційною радою молодих юристів при Міністерстві юстиції України, за підтримки вищих навчальних закладів та Американської асоціації юристів.
    Свою майстерність мали змогу проявити команда з Національної академії внутрішніх справ (м. Київ) у складі курсантів другого курсу Катерини Кирей, Євгена Панченко під керівництвом доц., к.ю.н., члена Координаційної ради молодих юристів при Міністерстві юстиції України Галая А.О., а також команда юридичного факультету Закарпатського державного університету у складі Марини Сойми, Андріани Фозекош, керівник - ст. викладач Менджул М.В. У суддівській колегії дебатів на базі Закарпатського державного університету зустрілись представники Координаційної ради молодих юристів при Головному управлінні юстиції у Закарпатській області, зокрема, провідний спеціаліст Головного управління юстиції у Закарпатській області Товтин В.М. та голова Наукового товариства студентів та аспірантів юридичного факультету ЗакДУ, член Ліги студентів Асоціації правників України, студент юридичного факультету ЗакДУ Шершун К.П., а також к.ю.н., доц. Національної академії внутрішніх справ (м. Київ) Галай В.

    Обидві команди проявили значні ораторські здібності, гідно та аргументовано відстоювали свої позиції, і враховуючи це пройшли до півфіналу Всеукраїнських дебатів з протидії ксенофобії та расизму, що відбудеться незабаром.


    Провідний спеціаліст Головного управління юстиції
    у Закарпатській області
    Владислав Товтин

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору