Закарпаття: Загадки Невицького замку

Напередодні Дня пам’яток історії і культури ми зустрілися з археологом Олександром Дзембасом, котрий уже 15 років досліджує таку унікальну пам’ятку Закарпаття, як Невицький замок в Ужгородському районі, три роки веде підготовчі роботи у Хустському замку, працював у Середнян-ському замку та на ряді інших подібних об'єктів.Та особливо вражає Невицький замок. Якщо не був у ньому багато років, то не можеш упізнати цей об’єкт. Зараз тут розкрито рів навколо кріпосних стін, виявлено п'ять ліній оборони, розчищено територію всередині самого замку, зібрано велику кількість каменю, який піде на нарощування поруйнованих стін. А ще зроблено сотні археологічних знахідок — особливо багато у рові і в замковому колодязі. Останній використовувався колись як вигрібна яма. Все непотрібне скидувалося туди. Від того стояв жахливий сморід. Тому тричі колодязь засипали, але потім починали все знову. Для археологів колодязь виявився справжнім скарбом. Там, а також в інших місцях зібрано понад 50 різноколірних кахляних плиток з різними зображеннями. На одній із плиток здогадне міститься портрет одного з графів Другетів, котрі володіли цим замком. Унікальним для всього історичного Закарпаття і навершя татарсько-монгольської стріли. Для О.Дзембаса це один із аргументів на користь того, що замок збудовано ще до хана Батия. Найімовірніше, вважає дослідник, це сталося наприкінці XII ст., за угорського короля Андрія II, одруженого з француженкою. Разом із нею до Угорщини прибув великий почет фахівців з різних сфер, у тому числі фортифікаторів, адже Франція упродовж віків була законодавцем мод і в цій справі. Невицький замок якраз і розпочався з круглої вежі-донжона, що характерно для французьких споруд. Будівництво укріплення було пов'язане з загостренням стосунків між Угорщиною з одного боку та Польщею і Галицьким князівством — з іншого. Експедиція розкопала круглий фундамент у центрі замку — все, що лишилося від його первісного варіанту. Не виключено, що він

був знищений монголо-татарами. Було збудовано нову вежу — вже квадратну в плані, а до неї — численні прибудови. Цей другий замок зруйновано десь на початку XV ст. На його місці будується третій остаточний варіант, навколо видовбується рів у скельній породі. Це будівництво датують серединою XV ст. за монетою, знайденою на дні рову. Останній замок достояв до 1644 р., коли був знищений і більше вже не відроджувався. Лише у 1920-х Ужгородський туристичний клуб установив дерев'яний дах на його вежі, а 1967-68 рр. "Укразахідпроектреставрація" здійснила консервацію пам'ятки. На сьогодні виникла можливість відродити замок і перетворити його на унікальний музей, але для цього потрібні серйозне фінансування і відповідні рішення бодай на обласному рівні. Замок же того вартий — він неповторний, тільки тут відомо аж два входи, у стінах виявлено якісь внутрішні комунікації, з кріпосних мурів відкриваються чудові краєвиди. Доведений до пуття замок як туристичний об'єкт здатний стати окрасою Ужгородщини і цілого Закарпаття.



Сергій Федака