"Не хлібом єдиним живе людина", або що читають горяни Закарпаття

“Не хлібом єдиним живе людина” — гласить народна мудрість. І це справді так. За всіх часів і за будь-яких обставин люди цікавилися новинами, політикою, які, звичайно, черпали із засобів масової інформації.

Сьогодні до наших послуг телебачення із безліччю каналів, радіо, Інтернет. Та, згодьмося, вони не замінять актуальності друкованого слова. Бо, як кажуть, що напишеш пером, не вирубаєш і сокирою.
Газета ніколи не втрачала популярності як серед населення різної вікової категорії, так і професійного спрямування. Друковане слово формує народну думку, пробуджує свідомість, глибину почуттів, піднімає гідність людини. Думка, передана через світобачення автора, може запалити серця мільйонів або ж навпаки — внести сум’яття і зневіру.
Нелегкі часи настали для друкованих засобів масової інформації, особливо газет районного рівня. Даються взнаки безробіття, безгрошів’я, зниження матеріального достатку населення. Але це не означає, що газета втратила своїх прихильників. На жаль, не кожна сім’я може дозволити собі передплатити ту періодику, яка їй до вподоби. Та, як показує практика, з районкою не розлучаються її постійні читачі.
Як проходить передплата на періодичні видання, ми поцікавилися у своїх передплатників.
Надія Бубич, директор ЦБС:
— Центральна районна бібліотека — чи не єдиний громадський заклад, де можна знайти потрібну інформацію в газетах обласного та республіканського рівнів. Незважаючи на стрімкий розвиток телебачення та Інтернет-мережі, я би не сказала, що у наших земляків знизився інтерес до друкованого слова. За всіх часів, навіть комуністичних, коли газета коштувала копійки, в читальному залі збиралися люди старшого віку і перечитували періодику. Не знизився попит на різні видання й сьогодні. Навпаки, кількість наших відвідувачів зросла з числа студентів, учнів, вчителів. Для їх користування ми завжди передплачували різні видання, в тому числі й фахові. Не зменшилася їх кількість і на наступний рік. Ми вже передплатили майже всю періодику обласного рівня, а також найбільш популярні серед наших читачів республіканські газети. Хочу відзначити і той факт, що на наступний рік зросла кількість найменувань періодичних видань і для сільських бібліотек-філіалів. Звичайно, обов’язковою для всіх бібліотечних установ є районна газета “Верховина”, якої ми передплатили на 2012 рік 42 примірники. І це зрозуміло, адже робота працівників культури популяризується через районну газету.
Наталія Буртин, начальник управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі:
— У моїй сім’ї серед обласних та фахових газет обов’язковою завжди була, є і буде районна газета. Можливо, тому, що моя робота пов’язана з державними структурами, що й зобов’язує тримати руку на пульсі життя району. А якщо чесно — просто цікаво бути в курсі всіх тих подій, які відбуваються в нашому краї.
Сьогодні — я керую колективом ПФУ в Міжгірському районі. Не співпрацювати з районним часописом ми просто не маємо права. Зараз у пенсійне законодавство нашим урядом вносяться серйозні зміни, пов’язані з пенсійною реформою. Найбільш актуальні питання ми оприлюднюємо через районну газету “Верховина”, яка є доступною для всіх жителів Міжгірщини. Через публікації в районці ми ведемо дискусії з пенсіонерами, даємо відповіді на їхні запитання. А тому вважаю, що кожен пенсіонер, чи той, хто готується до пенсії, повинен читати районну газету “Верховина”.
Ярослав Ковалишин, голова районної ради ветеранів України:
— На жаль, фінансовий стан нинішніх пенсіонерів не дозволяє передплатити ту кількість періодики, яку би хотіли почитати. Як правило, людина надає перевагу тій чи іншій газеті і її вже традиційно передплачує. Я вважаю, що основним джерелом інформації для нас повинна бути районна газета, яка й веде літопис нашого краю. З неї ми дізнаємося про новини Міжгірщини, знайомимося з видатними людьми нашого краю, через газету можемо привітати з важливими подіями своїх близьких, на її шпальтах надрукувати свої дописи тощо.
Хочу віддати належне журналістам нашого часопису за те, що вони регулярно і всебічно висвітлюють життя ветеранів Міжгірщини. На сторінках райгазети ми піднімаємо проблемні питання, спілкуємося з районною владою та органами місцевого самоврядування. Як керівник районної ради ветеранів, на рівні райдержадміністрації та районної ради порушую питання про те, аби винайти кошти для передплати районної газети очільникам первинних ветеранських організацій та членам президії.
На тісну співпрацю ветеранської організації з районкою сподіваюся і в майбутньому.

Розмову записала
Марія РУБЕЦЬ.