ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Ярослав Пальок: Ми хочемо, щоб "Гамора" і водяна "кузня-музей"- жили!

    29 березня 2024 п'ятниця
    71 переглядів
    У Лисичеві готуються до свята ковальського мистецтва "Гамора"

    До свята ковальського мистецтва та фольклорної музики «Гамора–2012», яка за традицією проходить в останні вихідні червня в с. Лисичево Іршавського району Закарпатської області, залишилося менше трьох місяців.


    Фестиваль "Гамора" — свято ковальського мистецтва та фольклорної музики, яке привертає вже декілька років поспіль увагу ковалів з усього світу та людей, котрі цінують справжні, щирі та світлі традиції мальовничого Закарпаття.
    Основою фестивалю «Гамора-2011», була робота більше 25 ковалів, у якій кожен з них власноруч, але, в підсумку, всі разом, кували фестивальну борону.

    На сьогодні, перед керівництвом краю, Лисичівською сільською радою, громадою ковалів та села стоїть немало завдань та болючих питань, які необхідно вирішувати вже зараз, а не потім – через один, два місяці.
    У першу чергу необхідно розпочати суттєвий ремонт самої «кузні-музею» та взятися за реконструкцію внутрішнього двору «Гамори». Чи візьметься хтось найближчим часом за цю справу, як готуються ковалі до цьогорічного фестивалю «Гамора-2012» та про історію українського ковальства й роботу нинішнього коваля говорили на минулому тижні, у прес-центрі газети «Неділя».
    Того дня, гостями прес-центру були − Ярослав Васильович Пальок - сільський голова Лисичова та Сергій Михайлович Тяско - голова Закарпатської ковальської громади.

    − Насамперед хочу сказати вам, шановні журналісти, про те, що за допомогою обласної влади у нашому садочку поставлені нові вікна та двері. Також за підтримки голови Закарпатської ОДА Олександра Ледиди розроблюється проект на будівництво нової школи в нашому селі. Щодо кузні – то це питання й по нині залишається без змін. На наше звернення до губернатора, ми вже отримали відповідь, підготовлену відділом культури. У ній вказано, що на проведення реконструкції кузні немає коштів. Хоча ми просили у нашій заяві не кошти, а зберегти унікальність кузні. Ми хочемо, щоб «Гамора» і водяна «кузня-музей» жили - говорить Ярослав Пальок.
    − Тоді з чого потрібно почати, аби зберегти «кузню-музей». Чи не краще б було, щоб вона належала селу?
    − Перш за все, потрібно почати із документів. Тому що наразі «Гамора» належить Довжанському ДЛМГ на чолі із Закарпатським мисливським господарством. Щоб її передати селу, перший крок має зробити Держлісгосп, так як він є її власником, − відповідає пан Ярослав.
    − Ярославе Васильовичу, а хто є орендатором самої кузні?
    − Кузню орендує приватний підприємець в Держлісгоспу. Але у них свої розрахунки.
    Ще із минулого року «ходять чутки-плітки» про те, що «кузню-музей», що знаходиться в селі Лисичево, мають бажання «придбати» багаті люди із столиці разом із двома ужгородськими бізнесменами. У дворі «Гамори», а саме де зараз знаходиться кав’ярня, вони мають бажання зробити невеличкий готель (спочатку тільки на 30-40 осіб), а в самій кузні, тобто в більшій її половині, «екзотичний» міні-бар. Залишений інтер’єр кузні неабияк приваблюватиме гостей до «диво-бару» на посиденьки (адже частинка справжньої кузні залишиться такою, як вона є зараз, відбудеться тільки невеличкий ремонт), а збудований «новенький» готель дасть змогу приймати туристів на декілька днів.
    − Пане Сергію, якщо «Гамора» та унікальна «кузня- музей» належатимуть іншому господарю, то чи будуть вони збережені такими як вони є зараз?
    – У даному випадку головним питанням є не особа власника, а збереження унікальної кузні «Гамори». І якщо орендатором є приватний підприємець, то він, у будь-якому випадку, мав би зрозуміти, що «Гамору» потрібно зберегти, адже вона є унікальною.
    Інше питання – фестиваль для ковалів «Гамора-2012». Це не привід приїхати та повеселитися, адже фестів у нашому краї вистачає. Це захід, який пропагує збереження вищезгаданої кузні.
    − Тоді скажіть, будь ласка, пане Сергію, якщо у червні пройде фестиваль, і в його організацію та у саму кузню будуть вкладені великі кошти, а вже через декілька місяців власниками цього унікального об’єкту стануть нові люди, то чи є гарантія того, що вони цей музей-кузню «не зруйнують»? І чи зможе громада села, Ви, як голова Громадської організації ковалів захистити спадщину та гордість не тільки Закарпаття, але й нашої держави? Як ви реагуватимете?
    – Що стосується ковалів, то тепер порушується наступне питання: а чи потрібно за наш та державний рахунки «розкручувати» цю кузню для якогось майбутнього власника, котрий її не збереже?... Я думаю, що «нинішні власники» не зберігатимуть кузню, а будуватимуть навколо неї туристичний комплекс. Хотілося б дістати відповідь на такі питання, котрі нас на сьогодні хвилюють. Чи буде цей об’єкт передаватися селу, громаді? Чи буде все ж таки «кузня-музей» збережена? До прикладу, у Європі таких діючих кузень-музеїв є чимало. Вони є власністю того міста, де вони знаходять, або ж перебувають у приватній власності. І в них працюють ковалі.
    – А якщо власник підтримає вас і матиме на меті збереження «кузні-музею»?..
    − Ми тільки за. Для цього потрібно скласти чіткий регламент: що таке кузня, чому вона музей і як цей музей має виглядати… Наразі головним є питання: що буде далі з кузнею? − говорить голова Закарпатської ковальської громади.

    У другій половині прес-конференції, Ярослав Пальок - сільський голова Лисичова та Сергій Тяско - голова Закарпатської ковальської громади розповіли мас-медійникам про історію українського ковальства, роботу нинішнього коваля та про проведення фестивалю «Гамора-2012»
    – А чи спостерігається розвиток ковальства за останні 10-20 років на Закарпатті? Адже, 100 років тому ковальська справа «дрімала» у нашій та деяких сусідніх країнах.
    – Якщо говорити про художнє ковальство, то воно у той час, практично, всюди «дрімало». Причиною цього була тодішня архітектурна стилістика. На той час ковальство не мало попиту. Сьогодні попит на художнє ковальство повернувся. Тому художнє ковальство розвивається, − розповідає Сергій Михайлович.
    – Заглядаючи вперед, хочеться дізнатися, скільки ви плануєте цьогоріч на фестиваль запросити ковалів і чи приїдуть «майстри заліза» із закордону?
    – Ковалів, які будуть працювати, нараховуватиме знову ж таки десь до 25. Але в цілому, їх буде набагато більше. Зауважу, що традиційно «Гамора» проводиться в останні вихідні червня – 29-30 числа. Як фольклорний цьогорічний фестиваль «Гамора» має бути 20-м, адже він існує з 1992 року. Однак був період, коли цей захід не проводився.
    Звичайно, на фестиваль приїздять багато гостей. Наразі кузню відвідують чимало туристів, які тут і відпочивають. Приймає гостей та проводить екскурсії орендатор. Особисто ми до цього ніякого відношення не маємо, — додає пан Ярослав.
    — Ярославе Васильовичу, а чи виділено вже кошти для проведення фестивалю «Гамора-2012»?
    — Районна рада прийняла рішення і виділила певну суму грошей на фінансування фестивалю. Це майже 25 тис. гривень. Поки що вони ще не розписані.
    — Порівнюючи з минулорічним фестивалем, організація якого, як мені відомо, перейшла за 100 тисяч грн., 25 тисяч – замала сума для проведення такого масштабного заходу.
    — Щоб порозуміти складність проведення цього фестивалю з боку місцевої влади, ми звернулися до держадміністрації, оргкомітету. Фінансові питання вирішуватимуть оргкомітет на чолі із заступником голови Держадміністрації паном Мирославом. Особисто ми вирішуватимемо самі організаційні питання. Сільська рада займатиметься суто організаційними питаннями, зокрема, вирішуватиме, де розмістити гостей та учасників конкурсу, − зазначає сільський голова Лисичова.
    − Враховуючи минулорічний досвід, важливим є питання, що стосується транспорту: стоянки, довіз гостей…
    − Так, справді, питання з транспортом є болючим. Хто був у Лисичеві, той знає, що там багато місця немає. Cама «Гамора» розташована в центрі села. Навколо – жилі будинки. Але ми намагаємося вирішити це питання. До прикладу, плануємо зробити стоянку на 20-30 автомобілів, продовжимо рейси автобусів, які довозитимуть до фестивалю гостей. Зокрема, на дні проведення фестивалю, з Ужгорода до Лисичева хочемо організувати прямі рейси, — говорить Ярослав Пальок.
    − Наразі організація фестивалю вимагає проведення великої роботи та витрати колосальних грошей. Погодьтеся, що бюджет у 25 тисяч для такого фестивалю – це смішні гроші. Але навіть при такому малому бюджеті ми проводили фестиваль на непоганому рівні. Тому, зауважу, що організатори фесту «Гамора» «Боржавська ініціатива», «Клепачі» доклали чимало зусиль та грошей, аби провести минулорічне свято.
    Маючи нагоду, хочу зауважити, що перш ніж організовувати цьогорічний фестиваль, потрібно прояснити питання – заради чого це робити і хто є організатором даного заходу? Якщо це сільська рада, районна рада, із усіма їхніми начальниками та їх заступниками, то вони повинні розповідати про фестиваль, коли й де він відбудеться, запрошувати ковалів, музичні колективи і так далі. Якщо ж із цим у них виникають труднощі, то вони мали б передати це людям, які реально це роблять і можуть зробити, − підкреслює Сергій Тяско.
    На завершення прес-конференції, Ярослав Васильович запросив журналістів на фестиваль «Гамора-2012», який відбудеться у червні цього року.

    Т. Горянка

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору