ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Петро СТАНКО: "Від любові до ненависті — один крок!"

    29 березня 2024 п'ятниця
    31 переглядів

    Ім’я активного громадського діяча, підприємця Петра Станка на політичній орбіті Закарпаття з’явилося у 1998 році, коли виборці сонячної Іршавщини довірили йому мандат депутата обласної ради. З тих пір і донині він захищає права своїх виборців щиро й усердно, керуючись добрими намірами й такими ж прагненнями щодо земляків, яким вдячний за високе довір’я.
    Сьогодні Петро Станко — чи не наймолодший в Україні заступник голови облради.
    Про ситуацію в обласному депутатському корпусі та плани на майбутнє — у розмові з заступником голови Закарпатської облради Петром СТАНКОМ.

    — Петре Івановичу, коли колеги по депутатському корпусу нашого краю обрали вас на посаду заступника голови облради, про що найперше подумалось тоді?



    — Про батьків, дружину та друзів: хотілося якнайскоріше поділитися з ними приємною новиною, бо всі тяготи роботи з виборцями вони несуть разом зі мною. Словом, мої успіхи — це успіхи моєї команди, що сформована в основному з молодих енергійних людей, щиро люблячих свій край, свою державу, і які по-справжньому уболівають за все те, що відбувається в Україні. Тому мої перші думки й були пов’язані з ними.



    — Часу було вдосталь, аби вивчити ситуацію в облраді, в народному господарстві краю. Що скажете?



    — Ситуація в облраді — непроста. Багато депутатів, після перемоги Віктора Ющенка, перефарбувалося: ще вчорашні нелюби Віктора Андрійовича, нині опинилися в рядах його соратників. І це не може не тривожити. Багато краян добре пам’ятають їхні антидемократичні, навіть - антинародні дії, що явно межували із грубим порушенням чинного законодавства. На зустрічах зі мною виборці запитують: невже так може бути?



    — Віктор Андрійович закликав до примирення суспільства…



    — І це — розумно, бо міжусобиці приводили до повного краху цілі держави, і такі факти історія знає. Тим не менше, в цьому питанні повинна бути, як на мене, виважена лінія з боку місцевих представників Ющенка, тобто нас із вами. Іншими словами, приймаючи в ряди нашоукраїнців, потрібно підійти до кожного кандидата індивідуально, тим паче, що всі політики краю чи люди від політики -як на долоні, кожного знаємо, що називається, в лице. Я також сумніваюся, що всі, які влилися в фракцію нашоукраїнців у облраді, щиро каються, визнають свої помилки і готові служити країні, простому народу вірою й правдою. Але, звісно, є серед них і такі, що зробили цей крок зі щирих намірів - таким, однозначно, потрібно дати шанс.



    — Українці - нація толерантна, поміркована…



    — Українці - нація, насамперед, мудра. І її історична мудрість у тому, що вона завжди вміла постояти за себе. Шкода лише, що через власну амбітність окремі політики, які ще вчора були одним цілим, нині, аби зміцнити особистий політичний фундамент, вдаються до нерозважливих кроків, йдуть на переговори з колишніми номенклатурниками, котрі брутально працювали проти демократії, і “кришують” їх. Але тут важливо пам’ятати прописну істину: від любові до ненависті — один крок.



    — Повернімося в народне господарство краю. Яка картина там сьогодні?



    — Маловтішна. У кожній галузі - серйозні проблеми, вирішення яких вимагає і радикальних рішень, і мудрості, і часу. А часу нема - народ утомився від важких буднів ще учора. Днями ми проводили тваринників на полонини. Я побував у селищі Дубове Тячівського району. Свято вдалося на славу. Люди зуміли зберегти чудові традиції, повагу до прекрасної професії вівчарів. Голова РДА Золтан Лендєл, відкриваючи дійство, сказав правильні слова, що вівчарі - люди мужні, роблять хорошу справу у важких умовах, і заслуговують на кращу долю. А мені подумалось: краща доля буде в них тоді, коли державна політика буде націлена на відродження галузі. У порівнянні з 1990 роком поголів’я овець у всіх господарствах краю скоротилося із 247,7 тисяч до 76,7 тис. Тобто, утричі. Виробництво вовни скоротилося із 522 тонн до 185 тонн - також утричі. Тому вважаю, і це питання я порушуватиму перед депутатським корпусом краю, що ми повинні повести галузь так, аби сир, молоко, масло, словом - поживний харчовий продукт потрапив в установи охорони здоров’я, освіти. Це дасть змогу вже найближчим часом переказати кошти на утримання галузі. Тим паче, Що на рівні держави запрацювала відповідна програма, згідно з якою селяни матимуть змогу отримувати безпроцентні кредити для відродження тваринництва. Цей крок уряду вселяє надію й віру в те, що українське село знову відродиться.



    — На Закарпатті є ще одна історично важлива галузь народного господарства - лісова. Про неї написано та сказано багато. Ваша точка зору?



    — Очевидним є те, що багато лісоресурсів Закарпаття використовувалося впродовж 10-15 років не по-господарськи, якщо виходити з позиції інтересів області та держави, У вседержавному хаосі, який панував тоді, лісогосподарська діяльність велася за принципом: після нас - хоч потоп. Практично була відсутня чітка стратегія на послідовність розвитку лісового господарства, лісопереробки тощо. Сьогодні хотів би підкреслити, що прийшла пора виробити стратегічні кроки щодо відродження лісових багатств Закарпаття, глибокої переробки деревини та не деревинних ресурсів, як то було раніше, а також повернути добру славу такій прекрасній професії як лісівник. Почати слід, звісно, із кадрового питання. Вища та середня керівні ланки держлісгоспу на 70 відсотків потребують перегляду. Скажу відвертіше: багатьох слід звільнити з роботи, у кращому для них випадку залишити на посадах простих лісівників: нехай охороняють ліси, засаджують ті площі, що вирубали - може це заставить їх зрозуміти свої помилки, яких вони припустилися в ім’я власного збагачення, завдавши не поправної шкоди й закарпатцям, і краю в цілому. Я переконаний: на їхні місця ми зуміємо знайти кваліфікованих, порядних спеціалістів, не задіяних у їхніх незаконних “оборудках”, не дискредитованих в очах місцевого населення. Затим потрібно зробити все для того, аби розмежувати обов’язки: держлісгоспи повинні займатися лісовідновленням та охороною лісів, вести контроль за лісозаготівлею, а лісоматеріали реалізовувати через лісобіржу, спрямовуючи доходи в держбюджет. ЛІсобіржа повинна працювати прозоро й чесно з усіма суб’єктами підприємницької діяльності. Між іншим, за перший квартал ц. р. проводилися відкриті торги із продажу лісоматеріалів, які принесли області додатково 410, 5 тис. грн., хоча було реалізовано лише 2,5 тис. куб.м деревини. Це наводить на, висновки, що курс вибрано правильно, ним слід іти.



    — Держлісгоспи займалися, за їхнім твердженням, комерційною діяльністю, бо держава фінансувала їх лише на 40 відс. від потреби.



    — Однозначно, утримання держлісгоспів повинна взяти на себе держава цілком. І це - очевидно. Але я б хотів поділитися конкретніше своїм баченням стосовно роботи лісобіржі. Вважаю, що вона повинна працювати у кожному районі, де торги проводити у два-три етапи. Під час першого - дозволити участь суб’єктів підприємництва, які займаються переробкою в районі. Ясна річ, за умови, що учасники мають виробничу базу, робітників тощо.

    Якщо лісоматеріали не були продані під час першого конкурсу, то вони виносяться для продажу на другий, але уже з участю відповідних суб’єктів підприємницької діяльності області. Якщо і під час другого етапу не продані, то до участі в третьому - запрошуються відповідні суб’єкти підприємницької діяльності з інших регіонів і, навіть, експортери. Вся ця робота повинна проводитися прозоро, чесно, так, щоб обласний бюджет мав побільше вливань. Ясна річ, при цьому мають бути враховані екобезпека, лісовідновлення, раціональне використання лісів, економічна вигода і для держави, і для регіону, і для району, зайнятість місцевого населення тощо. Кожна цивілізована держава дбає про це, то ж повинні подбати й ми, тим більше, що наш курс - в Європу.



    — До речі, минулого тижня Ужгород святкував День Європи…



    — Було проведено цілу низку відповідних заходів. Ми показали представникам сусідніх країн, що маємо чудові таланти, багату історію, демократію, але економічно-соціальний фактор обласного центру - паскудний. Іноземці бачили вщент розбиті дороги, нікудишні тротуари, все ще низький рівень життя ужгородців.



    — Але ж ви приїхали в облраду на 600-му мерсі — на такій машині їздить лише голова ОДА пан Балога. Це - круто.



    — Не думав, що журналісти звернуть на це увагу. Що можу сказати? Моя родина - в бізнесі не перший рік. Отже, в матеріальному плані, слава Богу, почуваюся нормально. Придбати добротну машину вирішив із двох причин: по-перше, на гарній машині потрібно їздити доки молодий, доки це тішить, тим паче, якщо є така можливість, по-друге, не хотів, аби хтось подумав, що Станко прийшов в облраду збагатитися. Подібні репліки від людей доводилося чути неодноразово стосовно інших посадовців краю. З цього й виніс урок…



    — Ваші плани на майбутнє?



    — Аби здоров’я, то будуть і плани, буде й майбутнє. Хоча повинен сказати, що моє майбутнє як молодого політика залежить від волі моїх виборців. Як виборці покерують, так тому й бути.



    Марта КОРБУЛ



    (Подається з редакційними скороченнями)

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору