Закарпаття: Екс-начальника "шостого відділу" намагалися допитати в Ужгородському СІЗО по "справі маршруток"

Його дружина готує позов до колишнього начальника Вінницької міліції. 15 років тому в Україні було створене Управління із боротьби з організованою злочинністю. У народі — “шостий відділ”. УБОЗівці повинні були припиняти рекет, ліквідовувати банди, які навіть влаштовували стрілянину в людних місцях...

Після нашумілого вбивства Попика у 2000 році, коли пролунав вибух у ліфті “генеральського” будинку по вул. Келецькій (тоді загинула і вагітна дружина місцевого “авторитета” і постраждали сусіди), у Вінницю приїхав Валерій Дерновий. Його перевели до нас з Черкас, де він два роки очолював УБОЗ, для розкриття резонансних вбивств. Зокрема, Попика.

Переведення було обумовлене прагненням керівництва МВС створити потужний підрозділ, на зразок того, який з успіхом працював у Черкаській області. Однак, пов’язували таку ротацію і з тим, що Дерновий не міг ужитися з тамтешнім генералом...

Але багато розмов про Дернового у Вінниці з’явилось після спроби самогубства його колеги — начальника Черкаської міліції. Тоді сенсаційним стало опублікування текстів передсмертних записок Олега Кочегарова. “Кресло для Дернового, он очень его хотел. И много потратил на это. 4.03.2003” — було написано в одній з них. Записка лежала на закривавленому генеральському кріслі. За місяць до цього наклав на себе руки начальник розвідувально-аналітичного відділу Черкаського УБОЗу Романовський — друг Дернового. Кажуть, Валерій Володимирович після похорону звинуватив Кочегарова у самогубстві товариша. Говорили про доведення до самогубства родичі Романовського, адже перед тим як повіситись, покійний написав на стіні “90,32%”. Це той показник розкриття, який вимагав від підлеглих Кочегаров. Чи відчував себе винним Дерновий за смерть друга, адже Романовський просився у Вінницю? Сказати важко. Відомо лише те, що Кочегаров живий, здоровий, лікувався в Німеччині. В органах черкаський генерал вже не працює. Не працює й Дерновий, який нібито “підсиджував” його...

Два тижні тому про Дернового знову згадали. Вінницький генерал — Валерій Бевз. Вони майже одночасно прийшли працювати на Вінниччину. В інтерв’ю нашій газеті він назвав свого першого заступника організатором терактів у маршрутках. Через кілька днів після сенсаційної заяви екс-начальника УМВС у Вінницькій області, в Ужгородському СІЗО намагалися допитати з цього приводу Валерія Дернового. Про це і про причини арешту колишнього начальника “шостого відділу” розповіла “Місту” його дружина — Наталя Дмитрівна.

“Ми з Бевзами дружили сім’ями”

Сім’я Дернових досі має вінницьку прописку — їхня квартира в одному будинку з донькою Валерія Бевза — на вулиці Заболотного. Сьогодні у Вінниці живе і працює донька Валерія Дернового, син навчається, дружина, яка донедавна працювала лікарем у відділенні патології вагітності обласної лікарні ім. Пирогова, більшість часу проводить в Ужгороді: “Я повинна бути поруч із чоловіком”.

20 квітня його взяли під варту одразу після свідчень слідчому з особливо важливих справ Генпрокуратури. Наступного дня етапували на Закарпаття. Саме там, в Мукачевому, де він очолював міський відділ міліції, рівно рік тому відбулися вибори мера. А тепер полковнику міліції Дерновому інкримінують організацію викрадення бюлетенів. За словами його адвоката Демчика, в ухвалі Генпрокуратури не вказані підстави для його затримання. “Злочин не розкрито, виконавців немає, а організатор, виходить, є?.. Тут немає ні логіки, ні аргументування, — впевнений адвокат. — Судячи з усього, слідству вкрай необхідно, щоб Дерновий на когось дав свідчення”.

— Восени 2003 року наша сім’я переїхала у Мукачеве, — згадує Наталя Дернова. — Чоловік та двоє його заступників подали у відставку, це була їхня власна ініціатива, бо вони не мали результатів у розслідуванні “справи маршруток”. Кілька місяців Валерій знаходився у резерві МВС, а потім йому запропонували очолити міліцію Мукачевого. Він погодився.

— Але фактично це було пониження?

— Так. Але коли людина все життя віддала роботі в міліції, то вона не може вже без неї... Мені, відверто кажучи, там було страшно. Особливо через п’ять місяців — почалися вибори міського голови Мукачевого: війна між “Нашою Україною” та СДПУ(о). Ми чекали, коли це нарешті скінчиться... Скільки бруду вилили на нашу сім’ю в місцевих газетах, мовляв, ми приїхали відпрацьовувати якісь гроші, що квартиру нам дали. Ніхто нам нічого не давав, квартиру ми знімали. Одного разу там вчинили погром... На ліжку залишили пістолет чоловіка з одним патроном... Я була готова виїхати звідти в один день.

15 березня чоловік написав рапорт на пенсію. Напередодні йому зробили операцію у Вінниці, далась взнаки колишня травма в ДТП під час виконання службових обов’язків, зараз він втрачає слух... Донька прийняла повістку — чоловіка викликали у Генпрокуратуру, як свідка по справі фальсифікації минулорічних виборів мера Мукачевого. Валера раніше давав свідчення, тому це не стало несподіванкою. Його викликали в Київ 20 квітня на 11 годину, а о 17 годині чоловік передзвонив своєму брату, який живе в Києві, і сказав, що затриманий в якості підозрюваного...

Через рік після виборів нібито з’явився свідок, який говорить, що начальник міліції Мукачевого дав вказівку зняти охорону на виборчій дільниці, де потім викрали бюлетені. Наскільки мені відомо, то цей чоловік не був підлеглим мого чоловіка і тому ні давати вказівки, а тим більше виконувати їх цей свідок не міг.

Я добивалася зустрічі з Валерою, але мені відмовляли — “в інтересах слідства”. Лише через два місяці мені дозволили одне побачення. Його брат того ж дня, коли Валеру затримали і повезли в Мукачеве, поїхав за ним. На суді він запропонував свою машину як заставу, щоб Валеру звільнили, але суддя міру запобіжного заходу не змінив, такий він небезпечний злочинець. Стан його здоров’я погіршується. Хто відповість, якщо з ним щось станеться?.. Передачі дозволено лише двічі на місяць.

— Що він просить?

— Свободу. Просить суд розібратися у його справі, він не заслуговує на таке ні своєю роботою, ні своєю совістю... А тут ще у Вінниці колишній начальник звинувачує його в організації терактів.

— В яких стосунках Валерій Володимирович був із Бевзом?

— Ми дружили сім’ями — на професійне та інші свята збиралися разом із родинами Бевза, інших заступників — Хорзова, Зубара... І мені подобалось, що чоловік добре відгукується про свого начальника. Конфліктів не було... Я просто шокована від такої заяви — це ніж в спину. Валері вже відомо, у чому його звинувачує колишній начальник. Навіть намагались допитати в СІЗО з цього приводу. Вже не знають, за що вчепитися, тепер маршрутки. Робиться все, щоб чоловік не зміг себе захистити. Він ізольований, адвокати теж не можуть нічого зробити, бо натикаються на таку систему нерозуміння і фальсифікації, що навіть не можуть мене заспокоїти. Все без толку. Це — політичне замовлення, і збагнути, що буде далі, неможливо.

Наговори про його винуватість не відповідають дійсності. Те, що чоловіка не відпускають, навіть на підписку, це порушення його прав і прав нашої родини. Його батьки — заслужені вчителі України (мати — призер Соросівської премії) не можуть відвідати сина за станом здоров’я. Мої батьки теж хвилюються, але ми нічим не можемо йому допомогти окрім листів до правозахисників, міністра, Генпрокурора... Відповіді розпливчасті — нікому не вигідно у цьому сьогодні розбиратися. А мій чоловік не міг зрадити своїм принципам і піти проти своєї совісті — він все життя боровся із злочинністю, а не організовував її.

І якщо я сьогодні буду мовчати, то це значить, що погоджуюсь з усім. Валера передав мені записку, що він не покінчить життя самогубством.

За дії “організованої міліції” у 2003 році вибачався прокурор

Однак, не є вже таємницею, що після довгої розмови з Бевзом Валерій Дерновий зі своїми заступниками подали у відставку “за відсутністю результатів пошуку злочинців, які влаштували теракти у вінницьких маршрутках”. Деякий час Валерій Бевз особисто виконував обов’язки начальника підрозділу із боротьби з організованою злочинністю.

Кого і за якими ознаками затримували правоохоронці, вінничанам пояснювати не варто. Тоді брали всіх. Тисячі вінничан давали свої свідчення, затримали більше сотні схожих на фоторобот виконавця... Це називали “відпрацюванням”.

Потрапив під нього і міський депутат Сергій Кармаліта. Він оголошував голодування в ізоляторі, а потім на суд його вели під конвоєм з мішком на голові. Побував Кармаліта тоді в Гайсинському і Калинівському ізоляторах. Він теж писав передсмертну записку депутатам міськради, мовляв, у разі його смерті винними будуть Дерновий і його заступник Корнєєв...

Заарештовували і тодішнього голову Вінницької асоціації перевізників “Маршрут” Миколу Дзюбенка. Його звинувачували у написанні листа-попередження про можливий теракт. Говорили, що ніби маршрутника спеціально закрили у “шостому відділі”, бо він щось знав. Щоправда, потім Дзюбенка відпустили — зараз він проходить по справі, як свідок. У висновку Київського науково-дослiдного iнституту судових експертиз Мiнiстерства юстицiї України результат був таким: “Що стосується виявлення збiжних ознак, то вони при наявностi розбiжностей недостатнi навiть для ймовiрного позитивного висновку про тотожнiсть виконавця дослiджених об’єктiв”. Адвокат Миколи Дзюбенка — Валерiй Палiй — звернувся в обласну прокуратуру щодо порушень 8 кримiнальних справ, зокрема, за зловживання владою, перевищення влади, порушення права на захист, незаконне затримання i т.д. За дії міліціонерів перед ним вибачився прокурор міста Віктор Войцишен. За його словами, у 2003 році було порушено кiлька кримiнальних справ проти працiвникiв мiського вiддiлу мiлiцiї вiдносно незаконного затримання. Перевiрялись i зразки їхнього почерку i те, чи вони дiяли самi, чи за вказiвкою тодiшнього керiвництва мiлiцiї Вiнницi.

Власне, про прокуратуру. Сьогодні адвоката Дзюбенка — скандально відомого Валерія Палія — називають одним із претендентів на посаду прокурора області. На питання щодо останніх подій попросили відповісти Валерія Максимовича, як правозахисника.

— Ви добре обізнані у “справі маршруток”, кого б Ви сьогодні захищали — Валерія Бевза чи Валерія Дернового?

— Це цікаве і хитре запитання... Я ще тоді передбачав, що вибухи у маршрутках не обійшлися без участі влади і міліції. Певно, виникла зараз якась ситуація, щоб сьогодні Валерій Бевз зробив заяву про причетність до терактів свого підлеглого. За цим стоїть інтрига... Правду знають тільки Бевз і Дерновий.

У мене є копії документів за фактом порушення кримінальної справи щодо незаконного затримання, які проводили працівники міліції після терактів. До речі, після цього Дерновий написав рапорт на звільнення. Але ж затримували не лише співробітники УБОЗу, але й працівники міського відділу міліції, карного розшуку... Невже про це не знав Валерій Ананійович? Я все ж таки схильний до думки, що за цим стояла не лише міліція.

Щодо можливого переходу з адвоката на посаду прокурора, Валерій Максимович від коментарів відмовляється категорично:

— Я дав слово людині, яку знає вся Україна. Єдине, що можу сказати, я подавав документи на розгляд на посаду прокурора Вінницької області. Наскільки мені відомо, сьогодні є 5 претендентів, є серед них немісцеві.

— Ви особисто готові очолити структуру, проти якої Ви, як адвокат, виступаєте сьогодні?

— Безумовно. Я показав би, якою повинна бути робота прокуратури, щоб вона викликала повагу серед людей. Нині це напіванархічна організація із своїми законами, наскрізь корумпована. Сьогодні всі знають, що судді, працівники прокуратури і міліції беруть хабарі, але чомусь фактів таких немає. Я 10 років працював у прокуратурі, 5 років — прокурором слідчого управління з нагляду за слідством та дізнанням в органах МВС. Фактично 80% того, чим я займався у прокуратурі, сьогодні займаюся, як адвокат.

Отак все перевертається з ніг на голову — колишні начальники міліції звинувачують своїх підлеглих в організації злочину, а приватний адвокат, який останні десять років заробляв на захисті злочинців (або жертв), має шанс очолити прокуратуру. Щоправда, прес-секретар нинішнього прокурора Вінницької області Віктора Гонтарука назвав такі розмови передчасними...

За промовами про реорганізацію силових структур, про права людини, про довіру до силових структур залишаються досі нерозкритими резонансні вбивства — і той самий вибух на Келецькій, і теракти в маршрутках... Забули всі умови підривника, який у своїх листах за припинення терактів вимагав мільйон доларів США. А міліція, в свою чергу, встановила винагороду для вінничан — 50 тисяч гривень за достовірну інформацію у розкритті терактів у маршрутках. Тоді допомоги слідству просили і начальник Вінницької міліції, і начальник “шостого відділу”...



Оксана Пустовіт