Ігор Свищо: "Домашні улюбленці додають гармонії, рівноваги, спокою"

Перший заступник голови адміністрації ОДА Ігор Свищо має амбіції щодо своєї вівчарки Рекса, хоче завести собі найзвичайнісіньку кішку та любить сам доглядати за своїми кіньми. Не щодня зустрічаєш чиновника, який постійно зайнятий, напружений, але при цьому щодня приділяє час своїм улюбленцям і так невимушено може розповісти про пухнастих друзів. Відтак пропонуємо легку й позитивну бесіду лише про братів менших, ні слова про політику.

— В дитинстві у вас були тварини? Хто був вашим чотирилапим другом?

— Звісно, були. Власне, я народився в селі, то поруч зі мною завжди була собака. Це був і Рекс, і Тарзан. Обидві вівчарки.

— Вочевидь, сьогодні це ваша улюблена порода?

— Так, і що цікаво, зараз я теж маю вівчарку, мого собаку також звуть Рекс.

— Чи є час у людини, яка обіймає таку посаду, приділяти увагу своєму улюбленцеві?

— При всій завантаженості, напруженому графіку роботи встигаю спілкуватися і з Рексом, щодня приділяю йому увагу. Ми з ним щодня гуляємо, спілкуємося.

— Чи вважаєте, що собака десь відображає характер господаря?

— Дуже сподіваюся, що він буде на мене схожий. Він ще в нас маленький. При цьому хоч йому і 8 місяців, але вже поводиться, мов дорослий.

— Чому ви зупинилася на собаці?

— Для мене собака — не просто сторож, він для мене означає щось значно більше. Рекс — справжній член сім’ї і друг.

— Мабуть, ви більше любите собак, ніж кішок?

— О, та кішок я теж люблю, і вони мене люблять. Пам’ятаю, як приходила моя кішка на коліна, муркотіла. Наразі в мене нема кішки, але раніше були. Вважаю, що не можна собак любити більше, ніж котів, або навпаки. Собака по-своєму хороша, а кішка — по-своєму.

— Якою була ваша пухнаста улюблениця?

— Взагалі в мене було дуже багато кішок, понад десять, але одну згадую особливо. Вона не була породистою, вона була звичайною, але такою хорошою, великою, вгодованою. Пам’ятаю, як вона лягала поруч, міцно засинала, мурчала-муркотіла, а потім різко падала — мене це щиро тішило (усміхається — Авт.).

— Мабуть, невдовзі заведете кішку?

— Так, кортить мати, але вона не обов’язково має бути породистою, хочу просту. Люблю звичайних кішок, бо у дитинстві в мене були саме такі.

— Добре, коли в хаті живе улюбленець, правда ж?

— Звісно, це додає гармонії, рівноваги, це чудові відчуття, спокій. Відтак у домі завжди панує позитивна енергетика. Так приємно, коли тебе зустрічають втомленого після роботи, тобі радіють, а Рекс завжди дуже тішиться, коли мене бачить.

— Чи плануєте, аби ваш собака брав участь у різних конкурсах?

— Не приховую, що маю амбіції щодо Рекса. Він ще маленький, але плануємо, аби він брав участь у відповідних змаганнях. З собакою зараз займається кінолог, який каже, що в Рекса є дуже хороші шанси здобути призові місця, навіть перше. З іншого боку, нічого від Рекса не хочу вимагати, просто хочу, аби з ним займалися.

— Губернатор області Олександр Ледида захоплюється кіньми, кажуть, ви також...

— У мене також є коні, їх двоє. Дуже люблю їх, коли знаходжу час, то також доглядаю за ними. Вони в мене породисті, пишаюся ними. На жаль, через брак часу мало їжджу верхи. Якщо чесно, коли є вільна хвилинка, то більше люблю кататися в горах на квадроциклі.

— Сьогодні коні відображають імідж свого господаря, власне, чому ви зупинилися і на конях також?

— Це взагалі ціла історія, сталося це досить неочікувано й було приємною несподіванкою. Двоє близьких друзів подарували мені по коню, що ж мені залишалося робити, зараз за ними доглядаю, люблю їх. Мені подобається таке моє заняття, радий, що так сталося. Догляд за конем — це і своєрідний релакс, відпочинок.

Евеліна Гурницька, газета РІО