Де в Ужгороді можна безпечно й комфортно відпочити біля води?

Пляжний сезон у розпалі. Сонце пече так, що стовпчики термометрів зашкалюють. Гнані спекою ужгородці шукають порятунку біля води. Куди ж податися містянам, яким не по кишені басейни та приватні зони відпочинку? «Карпатський об’єктив» вирішив відвідати усі офіційні та стихійні пляжі міста і з’ясувати, де ж можна безпечно й комфортно відпочити біля води.

Ботанічна набережна (біля дитячої залізниці)

З огляду на ранню годину на офіційному пляжі міста відпочивальників усього декілька.

«Пляжем це назвати важко, – скаржиться літній чоловік. – Територія абсолютно не облаштована. Хіба ж багато потрібно? Трохи піску, декілька пляжних «грибочків», лавиць. Не завадило б зробити роздягальню, яка би закривалася. Тут є одна, але її використовують як туалет. Я вже мовчу про лежаки, туалети, душові, смітники та рятувальників…»

«Ми приходимо сюди, тому що більше нема куди податися. А людина до всього звикає, – розповідає молода мама, яка прийшла на річку з донечкою. – Тут ще більш-менш пристойно порівняно з іншими пляжами. Ми бачили, що територію іноді прибирають, косять борщівники. І вода не зовсім мілка, можна трохи поплавати. Звісно, не те, чого би хотілося, але терпимо».

Набережна Студентська (до підвісного мосту)

Проходимо вздовж річки Уж і потрапляємо на набережну Студентську. Офіційний пляж залишає бажати кращого. Купи сміття, борщівники і вода кольору какао.

На березі сидить хлопець ромської національності Артур і неквапливо потягує пиво: «Ви рано прийшли. Тут аншлаг в обідній час починається. Правда, зараз річка чомусь брудна, напевно. в горах лили дощі. Я люблю тут плавати, а на сміття не звертаю уваги…»

Київська набережна (від провулка Навої до транспортного мосту)

Це майже найчистіший офіційний пляж міста. Тільки де-не-де відблискують на сонці кольорові фантики та поліетиленові пакетики. Правда, одна біда, – пляж зовсім не пристосований: травичка, камінці, та й на тому дякуємо.

«Я люблю тут прогулюватися з собачкою, – розповідає Лариса. – Але купатися чи засмагати не стала б. По-перше тут вода по кісточки. Навіть зануритися би не вдалося. Жодних тобі умов. Лежати майже під транспортним мостом, як на сцені? Я таке не люблю».

Слов’янська набережна (біля ресторану «Венеція»)

За транспортним мостом розпочинається однин із найпопулярніших хаотичних пляжів міста. Ще здалеку видно робочих, які прибирають! Підходимо ближче.

«Ми із сьомого ЖЕКу, – розповідає жінка з граблями. – Розчищаємо територію. Поки виконую цю роботу, ще раз переконуюсь, що чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять. Нам не так важко скосити борщівники та інший бур’ян, як прибирати гори сміття, які залишають після себе люди».

Незважаючи на ранню годину, тут уже досить багато відпочивальників. Малі і дорослі, жінки і чоловіки – всі безтурботно засмагають на сонці.

«Ми часто тут буваємо. Я та моя внучка, – розповідає відпочивальниця Ольга. – Я спокійна за дитину, тому що вода досить мілка. Колись бачила тут змій, але, дякувати Богу, цьогоріч ще ні. Пляж не облаштований, але на ньому завжди людно. Відпочивальники – переважно літні люди та діти. Обирають саме цей пляж, напевно, тому що звідси близько до центру й автобусної зупинки».

Озеро парку Перемоги (біля ТЦ «Україна»)

Територія парку Перемоги сьогодні – це неорганізована зона відпочинку. Озеро, яке утворилося наприкінці 70-х років на території кар’єрної виробки цегельного заводу, заросло очеретом. Навколо купи сміття та бур’яни. Але де є вода – там життя. Ось і ми застали тут декількох відпочивальників. Панянки розташувалися на березі в траві, а діти хлюпалися в озері.

Цікавим є те, що при дослідженні проб води в лабораторії обласної СЕС (за 2009 рік) ріст патогенних мікроорганізмів, у тому числі сальмонели та дизентерії, не був виявлений. Бактерії групи кишкової палички відсутні. В той же час рівень показників аміаку й нітратів значно перевищував норму. За санітарно-гігієнічною та рибогосподарською оцінкою якості води, в цій водоймі не рекомендується купатися й ловити рибу, оскільки ряд показників не відповідає стандартам. Проте в озері до сих пір купаються і ловлять рибу…

Чорні озера

Це випадок, коли назва цілковито збігається з дійсністю. Озеро потрібно порекомендувати для зйомок режисерам фільму жахів. Навіть удень тут трішки моторошно. Чорні озера потопають у зарослях.

«Купаються тут тільки на п’яну голову, зате влаштовують пікніки, – розповідає чоловік, який прийшов порибалити зі своєю дочкою. – Вода стояча. Коли надворі холодно, то озеро ще більш-менш чисте. В спеку воно дуже брудне. Я купався тут років десять тому. Після того. як побачив, що сюди скидають трупи тварин, перестав».

Поблизу водоймища знаходиться колишнє сміттєзвалище. Територія озера є безнадійно засміченою.

Радванський кар’єр
Якщо на Чорних озерах можна зняти чудовий фільм жахів, то на Радванському кар’єрі – вестерн. Золоті скелі і смарагдова вода – здавалося б, що може бути кращим? Відпочивальників тьма. З одного боку хаотичний пляж, з іншого – приватна зона. Вода досить чиста, але глибина її просто вражає… З самого берега починається понад 3-метровий обрив.

«Я плаваю тут кожного ранку, – розповідає Валентина. – Ми приходимо з чоловіком удосвіта. Це єдине місце в Ужгороді, де можна скупатися в чистій і глибокій воді. Ще за діючого кар’єру підземні джерела, яких нараховують приблизно сім, заповнили його котлован, що в деяких місцях сягнув нижче рівня річки метрів на сорок. Ці джерела й досі активні. Вода, завдячуючи їм, чиста і прозора, але й дуже холодна, тому запливати на середину далеко від берега небезпечно».

Власник приватної відпочивальної зони кар’єру Віктор Варга розповідає, що все тут зроблене його руками: «Я навіть сам завозив пісок на стихійний пляж, хоча це не моя територія. За неї відповідає міська рада. Саме вони мають дбати за чистоту й порядок на тому березі. Однак ні першого, ні другого не виконують. Аргументують це тим, що тут купатися заборонено. Отже, нічого робити не потрібно. Прибираємо там ми. Я вважаю, що на нашій території можна відпочити цивілізовано. Тут є все для цього необхідне: лежаки, столики з парасольками, туалет, душ, басейн для діток. У барі тільки безалкогольні прохолоджувальні напої. У нас треба платити тільки за лежак, якщо ви його замовляєте. Ціна за день – 15 грн. Якщо він вам непотрібен, вхід на територію є безкоштовним».

Більшість опитаних нами одноголосно підтвердили, що це єдине в Ужгороді місце для більш-менш цивілізованого відпочинку. Проте, на мою думку, у бочці меду таки є ложка дьогтю. У барі закладу продається пиво. Нагріваючись на сонці, людина хмеліє і від слабоалкогольних напоїв. Поступового спуску до води немає, отже, доводиться скакати з берега у 3-метрову холодну воду. В результаті навіть у тверезої людини можуть бути бронхоспазми та судоми. Рятувальника на березі немає. Через це тут неодноразово гинули люди.

Довідка

Радванський кар’єр функціонував протягом багатьох століть. З каменю, який перестали добувати тут лише наприкінці 70-х років ХХ століття, зведені практично всі будівлі міста. Йдеться про ужгородські старовинні церкви, більшу частину фортеці, набережні по обидва боки річки. Вище радванського кар’єру знаходиться кладовище, відповідно стічні води потрапляють в озеро. На цій водоймі люди тонуть щорічно, незважаючи на заборону купатися та інші застереження.

На завершення нашої подорожі по стихійних та офіційних пляжах міста хочеться висловити сподівання, що міська влада нарешті зверне увагу на це болюче для ужгородців питання. Невже жителі міста не заслуговують на те, щоб отримати бодай одне цивілізоване місце для відпочинку? Місце, де можна було б позасмагати на піску, літнім людям – відпочити на лавочці, дітям – сховатися у спеку під «грибочком». Де були б елементарні зручності: роздягальня та туалет. Щоб дорослі й малі ужгородці згадували літо як найкращу пору року.

Христина БІКЛЯН

«Карпатський Об’єктив»