Реконструкція площі Народної в Ужгороді є вдалою, її треба завершити й оберігати

А ще просять відновити відеокамери та відремонтувати двері на історичній будівлі
Цього тижня отримала продовження тема площі Народної. Як писала «Закарпатка» минулого номера, з щойно відреконструйованої Народної невідомі почали красти кущі самшиту, псувати лавиці. Людей обурює така ситуація, тим більше, що площа дуже багатьом подобається. У понеділок до редакції зателефонували четверо ужгородців, обурювалися тим, що коїться навколо Народної. У вівторок було ще кілька дзвінків, у середу прийшов лист. Лейтмотив усіх – реконструкція площі є вдалою, її треба завершити й оберігати.

Так, у понеділок зателефонував Василь Гриньо з «нового» мікрорайону й сказав, що йому особисто дуже подобається новий проект площі Народної, він чекає встановлення фонтану.

«Чи є надія, що проект завершать? – спитав чоловік. – Раніше революційні події перешкоджали, а тепер? Напевно, стара влада давно закупила обладнання для фонтану, тож треба вимагати його встановлення!»

Ужгородка Тетяна з вул. Берчені теж повідомила, що симпатизує проекту:

«Пригадайте, як було гарно торік на Великдень, коли там влаштували свято Писанки! І якщо тоді по глині незручно було ходити й оглядати, то тепер можна бруківкою пройтися без вгрузання підборів, на лавицях посидіти, помилуватися витворами рук людських…»

А Ольга Григащук у своєму листі пише:

«Я з величезним задоволенням щодня гуляю на площі з онуком: він на велосипеді катається, дуже любить сюди приходити. Добре, що місце від річки трохи віддалене, тож протяги не гуляють. Хотілося б попросити нову владу – доробіть уже Народну! Вона зручна, гарна, але якби ще фонтан встановити, як планували…»

Василь Петрищак, який живе в центральній частині міста, взагалі додав, що попри свої 72 роки, готовий вийти на прибирання площі, якщо треба – й долучитися до облагородження:

«Я можу купити кілька кущів самшиту й посадити їх. Прошу долучатися до моєї ініціа­тиви!» Слова чоловіка розчулили всю редакцію.

Ще одним телефонним дзвінком Зоя Іванівна з вул. Легоцького дуже емоційно додала до порушеної теми:

«Давайте винищувати, виривати, ламати – таким хай запам’ятають Ужгород туристи, які зараз приїжджають помилуватися сакурами. У час, коли треба будувати, у нас варвари тільки нищать!»

Цього тижня на прес-конференції журналісти питали в голови ОДА Валерія Лунченка, якою, на його думку, має бути доля проекту. Керівник краю відповів, що йому нинішній вигляд площі подобається:

«Як на мене, було би правильно завершити площу так, як це передбачалося проектом. Тому я доручив зберігати її, бо щодня недобросовісні люди крадуть кущі, несуть їх на базар…»

Зрештою, якщо так багато ужгородців стають на захист проекту, то чому не вгамуються кілька противників? Невже нині більше нема чим зайнятися, окрім паплюження та руйнування? І зрештою, куди дивиться міліція, коли в неї під боком (поряд знаходиться будівля УМВСУ в Закарпатській області) нищать площу? Напевно, позиція правоохоронців мала би бути жорсткішою в цьому питанні. Тим більше, що бездіяльність міліції досі болить ужгородцям із часів, коли виламали всі молоді сакури на Слов’янській набережній…

До речі, досі ще чекають ремонту й двері головної адмінбудівлі області, які вибили наприкінці лютого активісти ужгородського Майдану. За словами начальника будинкоуправління Закарпатської ОДА Володимира Білея, поки достеменно не відомо, за чиї кошти їх полагодять. А там слід замінити скло та деякі пошкоджені рами. Всі заміри вже зроблено та замовлено нове скло. Але найактуальніше питання – хто ж усе-таки оплатить рахунки: депутати, голова ОДА чи ті, хто пошкодив двері. Остаточне рішення – за губернатором, котрим наразі є Валерій Лунченко. До слова, голова облради Іван Балога на одному з засідань обласної сесії заявив, що двері будуть зроблені наступного дня. Утім, пройшло вже скільки часу, а відвідувачів досі зустрічають заставки зі щитів.

Інтернет-видання пишуть, що кошти на ремонт усе ж виділені, але частково. Фірма, яка взялася за роботу, зобов’язалася відновити головні двері адмінбудівлі та скласти дефектний акт для подальшої роботи над боковими дверима. Кілька тижнів тому за все це вони виставили рахунок на 52 тисячі гривень. Та зважаючи на карколомні стрибки долара все вище й вище й відповідну інфляцію, цього може виявитися замало. Тим часом керівник управління культури ЗОДА Юрій Глеба наголосив, що будівля Закарпатської облдержадміністрації є пам’яткою архітектури, а відтак ті, хто побив скло на дверях, мають понести за це відповідальність. Однак розслідувати справу, звісно, повинні правоохоронні органи, а не управління культури. У свою чергу правоохоронці кажуть, що ніяких звернень із приводу пошкодження пам’ятки архітектури не отримували.

Як відомо, будівля ОДА була зведена в 1936 році, тоді ж зроблені й самі двері та розбите наразі скло. Останнє, до речі, є можливість виготовити тільки у Львові та Будапешті, причому в столиці Угорщини це обійдеться дешевше. Та чиє скло все-таки оберуть – поки не відомо.