Як живе відоме закарпатське село Нижня Апша з новим сільським головою?

100 днів роботи – це, здавалось би, не так і багато, але за цей час у селі сталося багато позитивних змін – капітально ремонтуються дороги, оновлюються соціальні установи, покращується благоустрій. Про те, які конкретні справи для 9-тисячної громади села були зроблені за цей період, а також про цікаві й суспільно корисні проекти в інфраструктурі села, до реалізації яких приступили у Нижній Апші, говоримо з сільським головою Василем Михайловичем Йовдієм.

- Василю Михайловичу, розкажіть, передусім, що Вас спонукало взяти участь у виборах сільського голови?

Чому вирішив балотуватися? Тому що на посаді голови Тячівської РДА (у 2007-2010 роках – авт.) мені вдалося досягнути певних позитивних результатів – як за економічними показниками – тоді район два роки поспіль мав друге місце в області, так і за розвитком соціальної сфери. Ми з нуля побудували дві школи – у Кривому і Новоселиці (наші наступники лише завершили цю роботу), газопровід до с.Добрянське, у двадцятьох школах замінили старі вікна на енергоощадні, відремонтували Тячівську районну лікарню і так далі. Наші опоненти часто закидають, мовляв, тоді були інші часи. Але неважливо, в яких умовах, на якій посаді – можна працювати результативно. Щоб довести це, я прийняв рішення балотуватися. За сто днів роботи ми вже зробили капітальний ремонт доріг площею 32 тисячі квадратних метрів. Крім комунальних, капітально відремонтували також дорогу, яка з’єднує Нижню Апшу і Топчино, близько 500 м – в напрямку Глибокий Потік. Розпочали асфальтувати й вулицю К.Маркса, яка з’єднує село з с.Середнє Водяне Рахівського району. До цього часу ця дорога протяжністю близько 3 км і площею покриття 15 тисяч м2 завжди була проблематичною. А зараз 500 м цієї ділянки вже заасфальтовано, роботи тривають і максимум до кінця вересня будуть закінчені.
Наразі дорожники працюють на вулицях Молодіжна, Невського, Журжень.

Загалом, до кінця вересня-початку жовтня заплановано капітально відремонтувати 50-60 тисяч м2 дорожнього покриття. Це в той час, коли у жодному іншому населеному пункті Тячівщини капітальний ремонт доріг взагалі не проводиться, а в усій області, крім Нижньої Апші, цьогоріч капітально відремонтовано всього 8 тисяч квадратних метрів дорожнього полотна. Хоча існує механізм у бюджетній сфері, за яким дороги у такий спосіб можна ремонтувати у кожному населеному пункті – об’єднуючи кошти від субвенції з державного бюджету та з бюджету розвитку. Важливо знати, як цей механізм можна на даний час використовувати. Такий механізм мали би налагодити в райдержадміністрації. Натомість ті гроші не використовуються роками. Мені простіше, бо будучи головою РДА, я мав більше інформації про те, як використовувати цю можливість.

Загалом, за цей рік ми заасфальтували близько 70% доріг, на наступний рік лишиться приблизно 10 тисяч м.кв.

– Що нового плануєте у соціальній інфраструктурі села?

– Уже розпочались роботи з будівництва сучасного спортмайданчика зі штучним твердим покриттям на території школи. Тільки покриття для нього обійдеться орієнтовно у 600-700 тисяч гривень, а загальна вартість проекту – у межах 1,1 мільйона гривень.

- Солідна сума. Звідки ж такі гроші у нинішніх умовах?

Кожен об’єкт, який здається в експлуатацію в межах села, сплачує до місцевого бюджету певну суму збору на розвиток інфраструктури. Думаю, роботи зі зведення майданчика профінансуємо саме з цих коштів, і до кінця жовтня здамо його в експлуатацію. Також до цього часу біля школи облаштуємо асфальтовану стоянку на 70 авто. Також у Нижньоапшанській ЗОШ І-ІІІ ст. замінимо вікна у коридорах та інших приміщеннях. У класах це робиться за рахунок батьків. І, якщо погода дозволить, то або до кінця вересня, або у жовтні повністю поштукатуримо стіни школи площею 5 тисяч м.кв.

А біля школи плануємо збудувати дитячий садок. Уже готовий проект, на сесії маємо затвердити проектно-кошторисну документацію. Вартість будівництва – у межах 12,1 млн. грн. Засновником дитячого закладу буде сільська рада. Наразі вже оголошений тендер на виконання будівельних робіт. У двадцятих числах жовтня плануємо урочисто закласти капсулу під ДНЗ. До кінця року на будівництво передбачено освоїти 1,5 мільйона гривень з бюджету розвитку села. Ще 500 тисяч гривень пообіцяла виділити обласна рада.

Закінчити будівництво плануємо до кінця наступного року. У 2015-му році 1-1,5 млн. грн. плануємо виділити знов-таки з бюджету розвитку (щороку Нижня Апша збирає до бюджету розвитку 1,5-2 млн. грн.). Крім цього, гадаю, залучимо кошти з державного і обласного бюджетів. А решту суми, більш, ніж упевнений, збере громада села, з тим, щоби цей об’єкт у вересні-жовтні був зданий в експлуатацію. Тому що для Нижньої Апші це дуже болюче питання. Оскільки у селі нема дитсадка, то зараз більшість батьків змушені возити дітей у сусідні Грушово, Тересву, Солотвино… І це в той час, як щороку в селі від 80 до 120 першокласників.
По дорозі до сільради помітила біг-борд з вітанням юним гандболісткам. Вочевидь, спорт у Нижній Апші в пошані…

Так, недавно у селі створено спортивний клуб «Діброва» з власним статутом і керівництвом, який об’єднав футболістів, гандболістів, борців села. Він діє на засадах самофінансування. Так, для потреб спортсменів вже закуплено автобус на 20 місць, тобто проблема поїздок на змагання не виникає. В оренду спортклубу невдовзі буде передано шкільний спортзал. На його ремонт спрямуємо 300 тисяч гривень, які спочатку були виділені на ремонт трибуни стадіону, але згодом ми вирішили їх спрямувати на спортзал. Там будуть займатися борці тхеквондо та дівчача гандбольна команда. Також цьогоріч оновили сільський стадіон.

- Що ще корисного вдалося зробити для громади?

Створили бюро технічної інвентаризації (керівник Сергій Модирко), яке дасть можливість не тільки мешканцям Нижньої Апші, а й усім бажаючим замовляти виготовлення технічної документації. Ця установа буде знаходитись в одному з приміщень сільради. До речі, громадяни зможуть користуватись послугами БТІ через Інтернет. Більше не треба буде ходити по різних інстанціях: замовив послугу, заключив договір і отримав документацію. Фірма може проектувати різні об’єкти та навіть контролювати хід будівництва – як індивідуального, так і бізнесового.

Також ми відремонтували фасад дільничної лікарні. Наразі працюємо над грантом, який дасть можливість співпрацювати з кращими клініками Румунії. За спеціальним графіком румунські лікарі прийматимуть хворих на базі Нижньоапшанської дільничної лікарні. Я більш, ніж упевнений, що ми цей грант виграємо, що дасть можливість закупити необхідне медичне обладнання. Договір про співпрацю з відомою румунською клінікою у місті Клуж вже підписано. Також буду вести розмову з керівником румунсько-французького реабілітаційного центру для недоношених дітей у Клужі щодо можливості їх лікування у Румунії. Там наразі успішно лікується мій молодший син. Я знаю, через що проходять батьки таких дітей, тож хотів би надати можливість їм консультуватись у провідних європейських фахівців. Бо, на превеликий жаль, у Закарпатті подібних клінік немає, а є лише у Трускавці на Львівщині. Сподіваємось, у березні-квітні 2015 року на базі Нижньоапшанської дільничної лікарні румунські медики надаватимуть консультації маленьким пацієнтам. Для мешканців Тячівського району це буде безкоштовно, платити треба буде лише за аналізи. Громадяни з-за меж Тячівщини отримуватимуть консультації на платній основі.

Також хочемо закупити для лікарні реанімобіль – хай не новий, але якісний, з Європи, щоби була можливість транспортувати хворих до лікувальних закладів.

– Як вирішуєте проблемні питання благоустрою?

Запровадили сільські суботники. Таким чином, всією громадою, з допомогою адміністративної комісії, почистили річки. Плануємо зробити загати, щоби підняти рівень води у річках на кілька сантиметрів. Тоді не зникатиме риба, і не буде проблем з водою у домогосподарствах. Це все робиться силами активу села. Жодної копійки з сільського бюджету не використано. Стихійних смітників у нас немає, а певні громадяни, які порушили правила благоустрою, вже були оштрафовані на великі суми. Звісно, вони це болісно сприймали, але громада підтримала таке рішення, так що штраф за порушення чистоти все ж доведеться сплачувати.

Також ми створили комунальний заклад, прийняли на роботу людей, які стежать за благоустроєм кладовищ і пасовищ. На днях, до речі, буде освячено нове кладовище, вже четверте, площею 3 гектари, з сучасною асфальтованою дорогою, облаштоване за європейськими стандартами.

Крім цього, оформили на всі без винятку соціальні заклади документацію, щоби у подальшому не було посягань на земельні ділянки, закріплені за ними.

На даний час у новому приміщенні працює поштове відділення. Невдовзі там буде розміщено й філію «Ощадбанку». Затримуються з переїздом тільки через те, що чекають дозвіл від Нацбанку. У приміщенні, яке звільнять працівники банку, буде кабінет дільничного. Там буде встановлено сервер для системи відеоспостереження у селі. Маємо намір встановити таку ж систему і у загальноосвітній школі – для того, щоби батьки могли проконтролювати своїх дітей у режимі онлайн.

– Незважаючи на те, що в селі мешкають, в основному, етнічні румуни, відомо, що громада активно підтримує українських військових на сході держави. Як саме?

– Думаю, те, що ми зробили для нашої армії, – це лише краплина. Але що змогли, те й зробили. Працівники сільради перерахували місячну зарплатню, медики частину заробітку офіційно віддали у фонд армії. Долучились і дві церкви на території села – православна Московського патріархату та греко-католицька. Крім цього, громада, дізнавшись про те, що на сході, у добровольчому батальйоні «Донбас» воює наш земляк Йосип Менджул родом із Тересви, вирішила підтримати його з побратимами. Люди зібрали кошти на позашляховик для батальйону Йосипа, і зараз авто вже на сході. Мешканці Нижньої Апші завжди готові довести свою позицію справжнього громадянина України.

«Хто хоче працювати – шукає можливості, хто не хоче – шукає причину» – саме цей відомий вислів спадає на думку після розмови з сільським головою Нижньої Апші Василем Йовдієм. Він доводить, що навіть за сто днів можна досягти очевидних результатів та зламати стереотипи щодо труднощів господарювання в сучасних умовах.

Наталія Маджара