Купу медикаментів та лікарських засобів для воїнів АТО передав до Ужгорода лікар зі Словаччини

До акцій з надання благодійної допомоги нашим бійцям, які воюють на Сході, долучаються люди навіть із сусідніх країн.

Джгути, протези, крапельниці, бинти, кисневі маски, німецький пеніцилін, а також багато інших необхідних лікарських засобів передав ужгородським активістам лікар Максим Саєнко зі Словаччини.

— Ми дуже раді, що є такі добрі, а головне небайдужі люди в Словаччині, котрі підтримують нас у важкий час, — говорить громадська активістка з Ужгорода Рената Протасова. Щоб передати допомогу на схід, місцеві активісти зустрілись зі священиком Олександром Панасенком, який займається доставкою всього необхідного в зону АТО.

— Ліки доправлятиму вперше, — каже отець Олександр. — Уже наступного тижня передам їх медичній роті під Дебальцевим, де воюють наші хлопці.

Молоко під угорську пісеньку

МАЙЖЕ півроку мешканці Берегового щоранку з усмішкою зустрічають автофургон із написом «Молоко від виробника», з гучномовця якого лунає весела дитяча угорська пісенька «Корівка, плямиста корівка». До речі, цей населений пункт, а також увесь район практично угорськомовні. Щодня автомобіль об’їжджає місто, зупиняючись, аби продати свіже молоко з Яношів Берегівського району. В цьому селі підприємливий господар нещодавно відновив занедбану ферму, закупив тридцять корів голштинської породи і заґаздував. Через якийсь час постало питання реалізації молока. Тоді фермер згадав давній угорський маркетинговий прийом. Приміром, «музичний фургон» в Угорщині уже давно не новинка. Спробував і собі поекспериментувати. Зараз щоранку із фургону, обладнаного генератором та холодильником, він реалізовує щонайменше 400-450 літрів свіжого молока. Править за літр 7 гривень, але взимку вартість трохи підскочила. Нині фермер уже виношує думку, що не завадило б проїхатись й іншими селами району, а затим податися в Мукачеве та Ужгород.

Альтернативне освітлення

ЕКОНОМИТИ нині прийнято у всьому, а коли йдеться про електроенергію чи газ — тим паче. Село Поляна Свалявського району одне з перших в Україні взялося освоювати альтернативні джерела енергії. Нині тут встановлено найбільше сонячних ліхтарів — 34. За словами сільського голови Івана Дрогобицького, проект щодо використання сонячної енергії для вуличного освітлення частково профінансував міжнародний благодійний фонд, а решту 640 тисяч гривень виділила сільрада. Проте плани у голови масштабніші, бо найближчим часом хоче з допомогою альтернативних джерел освітити всі вулиці села. За його підрахунками, це зекономить майже 60 відсотків коштів, які тут затрачаються на електрику.

За останній рік на Закарпатті побудували мережу вуличного освітлення європейського зразка ще в трьох селах: Геча і Балажер Берегівського та Велятин Хустського районів.

Музей гуцульської різьби

ДНЯМИ у Рахові відкрився музей гуцульської різьби заслуженого майстра народної творчості України Юрія Павловича. Творча палітра його різноманітна: тарелі, бартки, свічники, роги. І, як стверджують фахівці, вони унікальні, бо умілець виготовляє їх в єдиному примірнику заради створення цілісної енциклопедії Гуцульщини. Роботи Юрія Павловича допомагають пробудити пам’ять роду, унаочнюють етнічні традиції краю. Він є продовжувачем звичаїв славних династій різьбярів Шкрібляків — Корпанюків. Започаткував власну школу гуцульської різьби. Відомий далеко за межами Карпат різьбяр народився в селищі Чинадієве Мукачівського району, яке не належить до Гуцульщини. Однак майстер усе своє життя присвятив творчим традиціям жителів цього краю. Тривалий час працював у Косові, згодом — у Міжгір’ї, а тепер — у Рахові.

Ремесло дає дохід

ЧИ НЕ в кожній хаті села Вишкове Хустського району виготовляють із листя кукурудзи кошики для хліба, цукерниці, постоли, маленькі дзвіночки, капелюшки, черевички, сумочки тощо. Цим ремеслом селяни займаються понад сто років.

— Ця робота не тільки заспокоює нерви, а й приносить непоганий дохід у родину, — розповідає мешканка села Олена Савка. — Свого часу цій кукурудзяній науці мене вчила ще мама, а я передала ту науку доньці.

Технологія створення шедеврів із листя кукурудзи досить проста. Восени селяни збирають качани, обжинають стебла й складають у клуні. Затим цілу зиму з них патрають листя. Із півгектарної площі качанистої виходить близько 20-25 мішків кукурудзиння, придатного для плетіння. Цього вистачає аж до літа. Сушать його на горищі, перед роботою замочують у гарячій воді і розривають на вузькі пасма. Готовий товар користується неабияким попитом: перекупники забирають його просто з хат, збувають туристам, возять продавати в інші міста, навіть в Угорщину, Словаччину, Чехію та інші країни. Загалом, якщо в родині плете ще хтось, то можна заробити по кілька тисяч гривень на місяць. Цим здебільш займаються тут узимку, коли на полі нема роботи.

Рахівські «буржуйки»

МЕШКАНЦІ міста, знаючи, що нашим військовим на сході країни вкрай бракує пічок для обігріву, замислились, як розв’язати цю проблему. Депутат міськради Микола Григірчак разом із синами Віталієм та Василем взялися за виготовлення «буржуйок». Майструють хлопці пічки у дещо вдосконаленому універсальному варіанті, щоб можна було не лише обігрітися, а й приготувати їжу, посушити одяг чи взуття. Кілька днів тому перші п’ять пристроїв уже відправлено до однієї з військових частин Львова, звідки вони вирушать у зону бойових дій. Зараз батько з синами доводять до ладу ще сім. Спочатку бракувало необхідних матеріалів — листового заліза, електродів, відрізних шліфувальних кругів, решіток та інших деталей. Допомогли місцеві мешканці — Сергій Бойко, Олександр Шемота, Іван Грегірчак, Йосип Сайков, Євген Костинчак, Іван Романюк, Василь Шорбан, Євген Івасюк, Ярослав Грекул, Володимир Саїк та мер міста Ярослав Думен. Тепер волонтери активно шукають фахівців-зварників, оскільки мають намір виготовляти «буржуйки» в значно більшій кількості.

Iнтернету вір, але перевір

ОСТАННІМ часом у регіоні активізувалися шахраї, щоразу вдосконалюючи своє злочинне ремесло. Дурять як міських, так і сільських жителів. Наприклад, до Виноградівського районного відділення міліції звернувся мешканець одного із тутешніх сіл, який повідомив, що невідома особа привласнила його гроші в сумі 19 тисяч гривень. Коли правоохоронці стали розплутувати злочин, стало відомо, що чоловік надумав через Інтернет придбати трактор. На одному із сайтів знайшов бажане, зателефонував за вказаним номером, домовилися про ціну. Не торгувалися, бо вартість трактора ніби влаштовувала обох. Але продавець зауважив, що для надійнішої оборудки годилося б зробити передоплату. Чоловік якнайшвидше перерахував обумовлену суму. І невдовзі зрозумів, що потрапив на гачок шахраїв, бо телефон продавця замовк. Тепер ось сподівається на допомогу правоохоронців. Факт шахрайства занесений до Єдиного реєстру розслідувань, розпочато кримінальне провадження.

Євген МЕНЬОР, "СВ"