На заробітки за межі краю подалися майже 350 тисяч жителів Закарпаття

Є одна неприємна тенденція у новому спалаху трудової міграції. Тут, у першу чергу, мова йде про міграцію людей з вищою освітою.

Падіння гривні спричинило зростання трудової міграції серед закарпатців. Люди виїжджають, погоджуючись на нелегальний статус і порівняно низьку заробітну плату. Тобто, згідні працювати за такі гроші, за які б раніше не погодилися. Бо зараз і 300 євро на місяць це понад 10 тисяч гривень, які в Україні наразі заробити важко.

Варто зважити на той факт, що через непромислову специфіку області, а також сільськогосподарське безземелля, закарпатці завжди були потенційними заробітчанами. Однак в період фінансової кризи в Україні, а також загрози бути мобілізованим до війська, трудова міграція значно зросла.

Свого часу закарпатський історик та соціолог Федір Шандор навів такі цифри: із 750 тисяч працездатного населення лише 400 тисяч забезпечені на місці, і вони мають середньостатистичну зарплату. Можна сказати, що з цих людей ще чимало – працюють на базарах як приватні підприємці, частково – зайняті в нелегальному бізнесі. Умовно, нараховується майже 70 тисяч закарпатців, які живуть на контрабанді, тобто перевозять нелегально цигарки, горілку, паливо тощо.

Постає питання, чим займаються ті 300-350 тисяч закарпатців, котрі офіційно не зайняті?

Вони на заробітках. При чому як в Європі, так і в Росії. Мешканці гірських районів переважно працюють в Росії, а низинних в Європі.

Звичайно, що варто також зважити на етнічну складову. Закарпатські угорці масово працевлаштовуються в Угорщині. Чимала кількість їх переїжджає згодом до Угорщини на постійне місце проживання, отримує громадянство. Колись переважно угорськомовне Берегово перетворюється на ромсько-українське. Багато будинків продається за безцінь.

Є одна неприємна тенденція у новому спалаху трудової міграції. Тут, у першу чергу, мова йде про міграцію людей з вищою освітою. І якщо раніше такі люди здебільшого стверджували, що робота на Заході дає можливість росту їхньої кваліфікації, то зараз головним чином такі люди мають виключно економічну мотивацію виїзду за кордон.

Четверо з п’яти офісних працівників замислюються про переїзд за кордон. Своє бажання вони пояснюють складною політичною та економічною ситуацією в Україні, а також відсутністю перспектив для себе та своєї родини. Такі дані були отримані в результаті опитування Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна, яке було проведене вже цього року.

За даними опитування hh.ua, четверо з п'яти офісних працівників в Україні допускають думку про переїзд за кордон. І майже половина опитаних вважає, що причиною цього є нестабільна економічна ситуація. 41% пояснюють своє прагнення покинути країну напруженою політичною ситуацією, низькими зарплатами та бажанням забезпечити своїм дітям стабільне майбутнє.

І якщо рік тому на першому плані були матеріальні причини, то зараз жителям України не вистачає стабільності і впевненості у завтрашньому дні. Кожному третьому складно відчувати себе в безпеці. А, як відомо, потреба в безпеці є для людини однією з базових. Кожен другий не бачить майбутнього в цій країні для себе і своєї родини. Про професійну самореалізацію українці думають в останню чергу. Лише 22% пояснює цією причиною своє бажання виїхати в порівнянні з 32% на початку 2014 року

Якщо б питання про переїзд все ж таки стало більш реальним, то для двох з п'яти визначальним чинником у прийнятті рішення стали б хороші фінансові та кар'єрні можливості.

23% погодилися б тільки на переїзд всією родиною. Кожен п'ятий буде враховувати рівень життя в країні, зверне увагу на компанію-роботодавця і пропоновану посаду. І якщо про роботу за кордоном мріють багато, то на переїзд в межах України погодиться лише кожен двадцятий. Ще 4% опитаних в цілому відкидають ідею зі зміною місця проживання і 3% не можуть реалізувати своє бажання виїхати в зв'язку з життєвими обставинами.

Плюси та мінуси

Звичайно, плюс від заробітчанства – завезені в державу зароблені гроші. За приблизними підрахунками, щороку через системи перерахування грошей до держави надходить 21-22 мільярди доларів. До Закарпаття з цієї суми потрапляє приблизно 500-600 мільйонів. Тобто, це значно більше, ніж річний бюджет області.

Деякі соціологи також одним із плюсів називають економію для держави на утримання таких людей. Той таки Федір Шандор пояснював, що 300-400 тисяч людей фактично не обліковані у нас, не витрачають енергоресурси, не займають ліжкомісця у лікарнях, тощо.

Для самих заробітчан плюсом є можливість заробити гроші і деколи само реалізуватися. Однак часто заробітчанство призводить до значних родинних проблем. А окрім того, заробітчани повинні розуміти, що працюючи за кордоном і не сплачуючи пенсійний внесок в Україні вони залишаться без пенсії на старість. Тому працювати вони повинні не лише для того, щоб потім вкласти зароблені гроші в будівництво будинку, купівлю автомобіля тощо, але й повинні відкладати гроші навіть не на чорний день, а на старість…