Сорок років на службі її Величності Мельпомени (ФОТО)

Всі ми в дитинстві мріємо здобути добру освіту, опанувати певну знакову професію, яка дасть нам досягнути в житті чогось важливого, одним словом, прагнемо відзначитися чимось надзвичайним, особливим, потрібним людям.

Уродженець славної козацької Полтавщини актор Анатолій Миколайович Мацак, який давно став не тільки мешканцем нашого краю, але й гаряче закохався в мальовничу Срібну Землю-Закарпаття, в дитинстві теж мріяв про щось надзвичайне, героїчне і, мабуть, не гадав стати простим актором театру. Та незбагненна життєва дорога привела його до опанування саме цією нелегкою, але надзвичайно потрібною людям, професією, якій він присвятив багато років свого життя.
23 травня 2015 року Анатолій Миколайович у колі друзів, разом з коханою дружиною Розалією, улюбленими дітьми та онуками відзначає своє 65-ти річчя.
У 1975 році після закінчення Київської Республіканської студії естрадно-циркового мистецтва за спеціальністю артист естради вокального жанру, здібний юнак потрапив на роботу в Закарпатський обласний український музично-драматичний театр. Постійно працюючи над удосконаленням своєї виконавської майстерності, дуже скоро проявив себе як талановитий актор і співак. Провідні режисери театру в місті над Ужем підмітили талант актора і дуже скоро стали доручати йому виконання складних сценічних ролей. Якщо говорити взагалі, то за 40 років діяльності в закарпатському храмі мистецтва Мельпомени він зіграв понад 50 головних і багато другорядних ролей діючого репертуару театру, в тому числі чимало відомих образів героїв вітчизняної та зарубіжної класики. Поступово удосконалюючись він зумів стати провідним майстром сцени, хоча високих звань і урядових нагород , на жаль, так і не отримав.
Найбільш знаковими та етапними у творчій діяльності нинішнього ювіляра стали сценічні образи: Микола та Виборний у виставі „Наталка Полтавка” І.Котляревського, Олексій у виставі „Сватання на Гончарівці”, Г.Квітки-Основ`яненка, Семен у виставі „Дай серцю волю, заведе в неволю” М.Старицького та Василь у виставі „Циганка Аза” цого ж автора, Хома Кичатий у виставі „Назар Стодоля” та Варнак у виставі„Варнак” Т.Шевченка, Іван у виставі „Чаклунка синіх гір” В.Сичевського, Баго у виставі „Витязь Янош” Ш.Петефі, Полковник Френсіс у виставі „Здрастуйте, я ваша тітонька” Б.Томаса, Мишко у виставі „Гордубал” за К.Чапеком, Генерал у виставі „Турецька шаль” Г.Квітки-Основ`яненка та багато інших.
Анатолій Миколайович на сцені завжди дуже органічний, він і сьогодні володіє чудовим голосом, моментально схоплює суть виконуваної ролі, в образі вміє фантазувати, знаходить найнесподіваніші його відтінки, володіє сценічною правдою і вражає своїм умінням захопити глядача створюваними ним обставинами.
Не пошкодуймо ж і ми теплих слів та побажань для людини, яка колись зовсім не випадково опинилася на своєму місці і ось уже більше сорока років продовжує віддаватися улюбленій театральній справі. Привід для цього маємо добрий – подвійний ювілей.

Василь Кобаль, зав. літературною частиною театру