Україна - незвідана країна парадоксів!

Активно розвивається рух стартапів і фондів і наближається дефолт в економіці. Чому так, розбирався СEO міжнародного центру інтернет-торгівлі Allbiz Дмитро Лисицький.

Дефолт - чисто технічна процедура, яка лише констатує той факт, що за певними видами цінних паперів держава Україна не може обслуговувати борг. На фактичну ситуацію в країні та її економіку цей фактор не вплине так сильно, як всі про це думають, згадуючи російський дефолт 1998.
Україна за останні сім років дуже сильно від'єдналася від міжнародних фінансових ринків. Починаючи з 2008 року, іноземні інвестори і так йшли з українського ринку всіма можливими способами. Тому було дві причини. Після кризи 2008 інвестори в принципі стали більш обережними з вкладеннями в ринки, що розвиваються. У період буму 2000-х інвестори вважали, що можна купувати на фондовому ринку цінні папери будь-якої країни, економіка якої зростає, і заробляти на цьому. Тепер вони стали набагато обережніше.
Крім того, Україна продемонструвала здатність дуже сильно девальвувати валюту. У 2008 це було близько 60%. Про те, що творилося на переході 2014-2015 років, взагалі краще не згадувати. Це також стало тривожним сигналом для інвесторів. Перспективи вкладень навіть під дуже високі ставки прибутковості в Україні стали нецікавими. Ніхто не захоче брати на себе ризик такої нестабільної країни.
Таким чином, побоюватися істотного відтоку іноземних інвестицій у зв'язку з дефолтом Україні не варто, цієї «вітрянкою» ми вже перехворіли. Набагато більш суттєва проблема для України - це інфляція і рецесія. Особливо погано, що ці два процеси відбуваються одночасно. У нас знижується валовий внутрішній продукт і паралельно з цим зростають ціни. Таке явище називається стагфляція і вона досить негативна для бізнес-клімату країни. В умовах зростання цін економіка повинна зростати, а не падати, як у нас. Якщо при зростанні цін вона падає, то це вже справді велика проблема для макроекономіки - люди бідніють, купівельна спроможність падає, ринки скорочуються. І дефолт тут за великим рахунком ні при чому, якщо тільки спекулянти за звичкою не використовують новина про дефолт, щоб обвалити валюту і заробити на цьому. Девальвація в такому випадку може призвести до нового витка інфляції.
В Україні розрив між фінансовим ринком і економікою колосальний. Фінансовий ринок в значній мірі не функціонує. Банківська система також повноцінно не функціонує - не працюють механізми запозичення, процентні ставки абсурдні з економічної точки зору, тому у нас економіка і фінансова система - це два паралельні світи.
Навіть у такій ситуації можливий розвиток технологічних стартапів, і не тільки їх. Багато підприємців зараз відкривають свій бізнес і досить успішно. Так, економіка падає і час не найсприятливіший, але багато бізнесів процвітають і ростуть навіть при економіці, яка скорочується, використовуючи поточний момент для захоплення ринку і виведення нових продуктів. Ми спостерігаємо цікавий час, коли багато здорові бізнеси бачать позитивну динаміку свого розвитку. Зокрема, Allbiz зростає, і ми себе почуваємо впевнено як на українському ринку, так і на ринках інших країн.
Фінансові ринки на розвиток стартапів не впливають. Єдиний серйозний негативний фактор - відсутність великих інвесторів в країні, які теоретично могли б інвестувати в проекти. Але через сформованої економічної ситуації вони не заходять на територію України. Це стало причиною того, що у нас немає великих інвестиційних фондів, які б залучали гроші міжнародних інституціональних інвесторів і інвестували в українські стартапи.
Ринок залучення коштів для фінансування стартапів у нас дійсно слабо розвинений, але в цілому навіть це не заважає новим стартапам запускатися. Ментальність проектів останнього десятиліття змінилася. Тепер підприємці намагаються по можливості не брати грошей або брати їх по мінімуму. Спробуйте знайти стартапщіка, яка б не чула про Стіва Блані і моделі LeanStartup (концепція «Ощадливого стартапу, - Hubs). Вони націлені піднімати стартапи без зовнішнього фінансування. У нас є багато успішних кейсів, коли проекти саме так і зробили. Вони якщо й залучали зовнішнє фінансування, то на моменті, коли вже зрозуміла бізнес-модель, є ясне продуктову пропозицію і схема монетизації. При такому сценарії компанія вже успішно розвивалася і їй потрібні були фінансові ресурси для подальшого зростання. В даному випадку залучити гроші в проект легко. Є багато недавніх кейсів, які це показують. Зокрема, та ж Rozetka. Це також свого роду стартап, який привернув досить велике фінансування вже на етапі успішного розвитку. Так, Rozetka - це велика компанія з погляду показників, але з точки зору бізнес-моделі -до певної міри це стартап. Модель заробила зовсім недавно і в ній багато інновацій.
Закінчу на оптимістичній ноті. Поки всі паралізовані прийдешнім дефолтом, війною або розрухою, винахідливі підприємці будують успішний бізнес. Мало того, існує забутий радянський термін - «трудовий фронт». Потрібно розуміти, що люди, що створюють робочі місця в Україні зараз, - герої, так що кожен, хто здатний бути підприємцем, повинен брати в руки не автомат, а калькулятор. Розвивати бізнес в Україні, навіть у ситуації стагфляції і триваючої війни на Сході, можливо і фактор дефолту - те, що може вплинути на нього в останню чергу. Важливо придумувати цікаві, особливо технологічні стартапи та відразу націлюватися на глобальні ринки. Хороший проект, вирішальний глобальну задачу, який пропонує зрозумілі перспективи монетизації і має чітку бізнес-модель, цілком зможе залучити зовнішнє фінансування навіть в умовах нерозвиненості цього ринку в Україні. А тому головне - не боятися пробувати створювати щось своє.