СБУ розкрила архівні документи щодо жертв голодоморів (ФОТО)

Фігуранти нещодавно віднайдених справ чинили опір розкуркуленню, колективізації, насильницькій хлібозаготівлі та іншим заходам тоталітарної влади.

У День пам’яті жертв голодоморів Галузевий державний архів Служби безпеки України презентував низку документів із архівних кримінальних справ, що зберігаються в архівних підрозділах регіональних органів СБУ, повідомили у прес-центрі відомства.

Зазначається, що фігуранти нещодавно віднайдених архівних кримінальних справ чинили опір розкуркуленню, колективізації, насильницькій хлібозаготівлі та іншим заходам тоталітарної влади, які призвели до тяжкого руйнування українського села й Голодомору.






1. Матеріали архівної кримінальної справи на Гаманка Тараса Омеляновича й Гаманка Павла Омеляновича. За вироком військового трибуналу 14-го стрілецького корпусу Українського військового округу від 14 березня 1935 р. Гаманка Т.О. засуджено до розстрілу, а Гаманка П.О. – до 10 років позбавлення волі із поразкою в правах на 2 роки. Їх обвинувачено у вбивстві 11 травня 1932 р. голови сільської ради Хильченка та нанесенні ножових поранень члену сільради Сопі за намагання примусити їх працювати в колгоспі. Після скоєного фігуранти справи із села втекли і переховувалися на будівництві залізниці, а 24 січня 1935 р. самі з’явилися до міліції.


Галузевий державний архів СБУ, Полтава, Ф. Основний, спр. 1122.

2. Матеріали архівної кримінальної справи на Кучму Петра Трохимовича й інших жителів с. Хотомля Старосалтівського району (загалом 9 осіб). За постановою судової трійки при колегії ДПУ УСРР від 6 вересня 1931 р. фігурантів справи засуджено до різних термінів ув’язнення. Усіх обвинувачено у систематичних зривах заходів радянської влади на селі, участі у волинках та вбивстві активістів села під час хлібозаготівлі.


Галузевий державний архів, Харків, Ф. Основний, спр. 18721.


3. Матеріали архівної кримінальної справи на Тяпка Йосипа Миколайовича й інших жителів с. Миколаївка Новотроїцького району Дніпропетровської області (загалом 5 осіб). За вироком військового трибуналу 7-го стрілецького корпусу Українського військового округу Тяпко Й.М. засуджено до розстрілу, а решту фігурантів справи звільнено за недоведеністю складу злочину. За постановою судово-наглядової колегії Верховного суду СРСР від 17 березня 1935 р смертний вирок стосовно Тяпка Й.М. замінено на 10 років позбавлення волі у ВТТ. Його обвинувачено у вбивстві сільського активіста «на підставі класової помсти», проведенні антирадянської агітації та систематичному розкраданні колгоспного майна.


Галузевий державний архів СБУ, Херсон, Ф. Основний, спр. 5122.


4. Матеріали архівної кримінальної справи на Потійка Івана Петровича та інших жителів с. Шабалинів Коропського району Чернігівської області (загалом 4 особи). За постановою судової трійки при колегії ДНУ УСРР від 20 січня 1933 р. 3-х фігурантів засуджено до розстрілу, 1-го - до 10 років ув’язнення в концтаборі. Усіх обвинувачено як членів «бандугруповання». Згідно із слідчими матеріалами, обвинувачені протягом 1929-1932 рр. пограбували будинок голови сільради та кооперативну крамницю с.Кнутів Менського району, здійснили кілька збройний нападів на сільраду, перешкоджали проведенню громадських зібрань села Рижки Коропського району, погрожували місцевим активістам. Галузевий державний архів СБУ, Чернігів, Ф. Основний, спр. 4/48.





У СБУ запевнили, що продовжуватимуть роботу з архівними матеріалами для виявлення раніше невідомих фактів про загублені долі простих українців, які у різний спосіб чинили опір репресивній машині. Нагадаємо, згідно з результатами опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг», у жовтні 2015 року абсолютна більшість опитаних українців (80%) визнають Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу.