На Закарпатті - реінкарнація водного поло! (ФОТО)

Висвітлювати діяльність різних спортивних федерацій Закарпаття узялася щотижнева програма телеканалу Тиса-1 «СпортТайм». Що зроблено федераціями за поточний рік, яких результатів досягнуто та плани на новий 2016 ,- про все це у студії телепрограми спортсмени та спортивні функціонери говорили із ведучою Олександрою Терембець.

Цього понеділка гостями «СпортТайму» були представники федерації водних видів спорту на Закарпатті Роберт Левицький та Ісрафіл Василькін, очільник федерації та старший тренер з водного поло, відповідно.

- Минулого тижня відбулася відкрита першість Закарпаття з плавання. Понад сто учасників, гості зі Словаччини, змагання в новому басейні… Голова федерації задоволений проведенням турніру?

- Думаю, так. Велика кількість спортсменів, представники сусідньої країни, - це не може не радувати. Та якщо говорити в загальному, є позитиви, є негативи. Якщо говорити про перше, то відрадно, що в нас розпочалася внутрішня конкуренція. Як на мене, одним із основних досягнень 2015 є розвиток клубів та клубної системи. Адже для росту будь-якого виду спорту, повинна бути не тільки зовнішня, а й внутрішня конкуренція. Це ми і досягаємо завдяки відкриттю клубів.

Наразі в Ужгороді функціонує 4 клуби. Тобто, якщо ми говоримо про відкриту першість області, то в нас вже йде реєстрація не просто окремих учасників, а представників тих чи інших об’єднань. Відкрита першість чудово показує, на якому рівні ми зараз знаходимося. Буду відвертим - зараз у нас рівень масового плавання.

Чесно, коли спілкуюсь із представниками федерацій в Угорщині, Австрії, Румунії та інших країнах, то вони просто вражені тією кількістю юних спортсменів, що займаються саме плаванням.

- Ну, а як ми знаємо, рано чи пізно кількість переростає в якість…





- Для того, щоб кількість переросла в якість і постало питання відкриття клубів. Зараз у нас є клуб «Олімпік», «На старт», «ДЮСШ», «ЗІНЕДІН». Ми створили цю мінімальну конкуренцію, яка, впевнений, незабаром дасть свої результати.

- Пане Ісрафіле, що можете сказати Ви? Впроваджувати клубну систему тільки на базі водного поло зараз неможливо. А з висоти досвіду, на Ваш погляд, як приживається такий підхід у нас на Закарпатті?

- Упевнений, цей підхід правильний, і дасть свої плоди. А щодо водного поло, то дійсно, на відміну від плавання загалом, цей вид спорту поки що може культивуватися на базі басейну спорткомплексу УжНУ. Адже умови, які дозволяють займатися цим видом спорту, відповідні стандарти басейну – є тільки там. І розвивати інші команди, на базі інших спортспоруд, у нас шансів нема. Але я вважаю, що і так, за три роки нашої роботи, ми показали гідні результати. Колосальна робота проведена нашими тренерами, а поки що у нас їх лише три, – далася взнаки.

– Не можу не погодитися. Дійсно, за три роки Ви вивели водне поло, яке, до речі, мало славні традиції на Закарпатті, в лідери всеукраїнського рейтингу. Якщо говорити про 2015 рік, які найважливіші досягнення могли б виокремити?

– Як на мене, одне з найважливіших, це розуміння того, що ми стоїмо на правильному шляху і рухаємось в правильному напрямку. На сьогоднішній день, можу впевнено заявити, що ми є одними із лідерів в Україні. Конкуруємо з такими провідними школами водного поло, як Харків, Львів, Одеса, Київ… Це міста, які мають команди вищої ліги, а у нас їх поки немає. Думаю, це показник.

По-друге, варто зазначити, що саме цього року ми відновили свої зв’язки з провідними командами закордоння (Румунія, Угорщина, Словаччина).

Окрім цього, в 2015 році ми вдруге підтвердили звання срібних чемпіонів.

– До слова, знаю, нещодавно Ви повернулись із Угорщини, де наша команда розгромила своїх візаві з розривом у понад 20 м’ячів. А угорський чемпіонат з водного поло, входить у четвірку найсильніших світу… Пане Роберте, чи задоволені Ви досягненнями з водного поло у цьому році?

– Я не буду лукавити, якщо скажу, що сьогодні у нас зростають справжні зірки водного поло. Тобто на сьогоднішній день ті проміжкові результати, які ми маємо з водного поло у різних вікових категоріях, – результати, які вражають. Після майже сімнадцятирічної перерви у водному поло, ми вдруге поспіль стаємо срібними призерами на Чемпіонаті України. Це, як на мене, досягнення. Все, безперечно, завдяки самовідданості і великій роботі тренерського колективу, а також підтримки обласної влади саме цього виду спорту. Обласний бюджет взяв на себе фінансування всіх витрат (оренда води, зарплата тренерів, виїзди команди тощо), саме це і дало поштовх і ті результати, які ми маємо. Якщо говорити об’єктивно, то плавання знаходиться значно нижче, ніж водне поло. В аспекті фінансування, воно утримується за рахунок клубів, членських внесків, батьків…

– Але все ж таки, троє тренерів і один басейн, як на мене, недостатньо для подальшого розвитку водного поло…

– Безперечно. Якщо говорити про перспективу, то нам просто необхідно розширюватись. І я кажу не тільки про додатковий басейн, а про цілий водний комплекс. Фактично, якщо говорити про ту вікову категорію, яка в нас наразі є, - то ми лідери водного поло в Україні. Але є чітке розуміння, що прийде 2017-18 роки і що тоді? А тоді, якщо в нас не буде відповідних умов, належної інфраструктури, то не буде і досягнень у дорослому спорті…

– А щодо тренерів, пане Ісрафіле?

- Недостатньо… Але маємо, те що маємо. Для того, щоб виховати хорошого ватерполіста, потрібно років так зо п’ять. Ми цей шлях проходили семимильними кроками, адже нам потрібно було виправдати довіру, виправдати всі сили, які в нас вкладенні, фінансування від області, надії вболівальників тощо. Але, знову ж таки, що буде через 2-3 роки? В якому басейні будуть тренуватись хлопці ріст яких за 1.80? Питання відкрите… Та поки що тішимось з тих умов що є, нам на цьому етапі нема на що жалітися. Так склалось, що маємо 4 кордони і 4 країни-сусідки, команди яких у декілька разів кращі, ніж наші… Це треба використовувати.

- Якщо продовжувати тему міжнародної співпраці, знаю, пане Роберте, у Ваших планах заявитись у сусідній чемпіонат Угорщини. Детальніше будь ласка.

- Так, ми хотіли б вийти за рамки українського чемпіонату. Тим паче, якщо говорити з технічно-матеріальної сторони, то нам набагато вигідніше поїхати до сусідніх країн, ніж на схід України, до прикладу. І в той же час, там ми маємо команди, які на голови вище українських. Нам вдалося знайти спільну мову із федерацією Угорщини і вже декілька місяців тривають перемовини, щодо нашої участі в їхньому чемпіонаті. Цієї суботи ми їздили на гру з командою Ніредьгази, про яку Ви вже зазначали, там колеги із сусідньої країни дивились на наш рівень. Так от, ми навіть не в повному основному складі, обігрували діток, старших за наших підопічних. Себто наш рівень відповідає їхнім умовам. У підсумку, наразі ми в очікуванні відповіді від них, і якщо вони підтримають остаточно нашу ініціативу, то в 2016 році ми будемо виступати в їхньому чемпіонаті.

– А якщо говорити про найближчі плани, я про змагання…

– По перше, 12 грудня спортивний клуб «НА СТАРТ» проводить відкриту першість Ужгорода з плавання до свята Миколая, а вже 19 грудня відбудеться першість Закарпатської області в категорії «мастерс».

– А в загальному, на 2016 рік є вже поставлені цілі?

– Плани повинні бути амбітні. На сьогодні ми вже маємо масовість, якої в плаванні не мають інші регіони України, чи то сусідніх країн. В новому році нам потрібно переходити на якісні показники. Для цього в першу чергу треба потужну матеріально-технічну базу. Тому ми зобов’язані вже від сьогодні говорити про будівництво відповідного водного комплексу, в якому можна розвивати плавання, водне поло, синхронне плавання тощо.

– Щодо водного поло, пане Ісрафіле?

– Ми братимемо участь у Чемпіонаті Львівської області, із січня місяця, на 90% заявимось в Чемпіонаті Угорщини, ну і безперечно Чемпіонат України (2002- 2004 роки народження, 2 команди). Мінімальне завдання – бути в призерах. Хоча сподіваємось і на чемпіонство від одного колективу. Безперечно, велике навантаження, амбітні цілі і багато роботи попереду. Але, ми б взяли на себе відповідальність змагатись в 3-х чемпіонатах та надалі розвивати цей вид спорту.

Фото з архіву Роберта Левицького