Легенді української естради Василю Зінкевичу на його 70-річчя навіть ніхто не зателефонував (ВІДЕО)

Основним критерієм буття є духовність, або все матеріальне - тимчасово. Поцікавився у Героя України, народного артиста України, легенди української змістовної і духовної пісні Василя Зінкевича, хто нещодавно привітав його з Днем народження з владних структур і був вражений, коли почув, що ніхто із керівництва нашої Держави, Уряду не привітав людину, який в "компартійні" часи був "ізгоєм" за українську пісню, просто за свою українськість і харизму.

Згадую в межах розслідування справи про загибель Володимира Івасюка ті страшні переслідування, які проводились як над самими артистами, так із над їхніми родинами. Пройшло багато років, Україна стала незалежною, а наша еліта співу, як в опері так і в естраді незатребувана державою. Жалюгідні копійки у вигляді зарплати, пенсійного "забезпечення" просто не вписуються в логіку людського мислення, це з історії "рабське" забезпечення, коли митцю вистачає лише на хліб і воду. Це, до речі, не тільки про митців, а й про медиків, освітян, працівників культури, спорту і інших...


Питання, скільки потрібно коштів, щоб просто набрати телефон легенди Української пісні, кришталя Української естради, Героя України та просто привітати його з Днем народження, вручити йому чергову, заслужену нагороду, поцікавитись його творчими планами, надати йому допомогу у його Величній справі, - " полікувати поранені душі українців".


Ні, ми ще не той народ, який цінує своїх батьків, свою історію, свою культуру. Не ще не той народ, який любить свою Україну керуючи у владі. Надіюсь на те, що ми станемо Народом, який має владу, яка не грає роль через засоби масової інформації, не дурить голову своїм громадянам і не виправдовується, - а буде мати авторитетну владу, що замість викидання сотні мільйонів на піаркомпанії, рекламні ролики - буде дбати про освіту, культуру і науку, про пенсіонерів, інвалідів, хворих, дітей і матерів, тільки тоді ми зможемо гордо називатись Українцями.