В Ужгороді готують законопроект про спеціальний економічний статус Закарпаття (ФОТО)

Як ми вже повідомляли, в Ужгороді 11 грудня відбулася науково-практична конференція «Статус спеціальної самоврядної економічної території для Закарпаття: можливості та проблеми», присвячена обговоренню підготовки законопроекту про спеціальний економічний статус Закарпаття, що здатен вивести складну соціально-економічну ситуацію в регіоні з глухого кута, допомогти подолати кризові явища в цілому.

У роботі конференції взяли участь голова громадської організації «Закарпатський край» Василь Кузьо, доктор фізико-математичних наук, професор Василь Химинець, професор, член-кореспондент Національної Академії аграрних наук України, доктор економічних наук Михайло Лендєл, доктор історичних наук, кандидат економічних наук, професор Іван Мешко, голова Закарпатської обласного овідділення Громадської Спілки «Агросоюз України» Павло Федиков, голова Фонду захисту прав громадян Литовської Республіки Стасіс Каушиніс, громадський діяч, письменник із Румунії Павло Романюк, кандидат біологічних наук, експерт із наукових проблем екології Михайло Бабидорич, директор Закарпатського регіонального центру інвестицій та розвитку Василь Матій, громадський діяч, краєзнавець, славіст Дмитро Поп та інші вчені, експерти в різних галузях народного господарства, підприємці, викладачі вузів, студенти, представники громадськості, органів місцевого самоврядування та ЗМІ.
Як зазначили учасники конференції, багатства Закарпаття (значні лісові та рекреаційні ресурси, запаси мінеральних вод, природного газу та інших корисних копалин), його транзитні можливості (транспортні шляхи, трубопроводи, енерголінії) завдяки стратегічно важливому розташуванню на кордоні з чотирма державами — членами Європейського Союзу, сьогодні використовуються мінімально.
Через комплекс причин, перелік яких вартий окремої розмови, в останні десятиліття регіон перетворився на майже непридатну для життя територію.
Прикладів на підтвердження цього є більш ніж достатньо. Дуже низькою залишається в області розмір середньої заробітної плати, яка у вересні 2015 року дорівнювала 3508 грн. (у перерахунку за офіційним курсом на кінець місяця — еквівалент 162,9 дол. США), хоча в цілому по Україні вона була вищою — 4343 грн. (201,7 дол. США). У той же час у Чехії та Словаччині (Закарпатська область під назвою Подкарпатська Русь до 1939 року існувала фактично на правах суб'єкта федерації у складі Чехословацької Республіки) рівень середняьої зарплати в 5-6 разів вищий. А у таких федеративних державах, як Німеччина і Швейцарія, середня заробітна плата перевищує зарплату закарпатців більш ніж на порядок.
Одночасно заборгованість із виплати заробітної плати в Закарпатті на 1 жовтня 2015 року становила близько 5,28 млн. грн., що на 29,9% більше, ніж було на початку січня. Зростає заборгованість населення області з оплати житлово-комунальних послуг: у вересні 2015 року вона дорівнювала 301,0 млн. грн., а середній період заборгованості становить 3,8 місяця.
Через бідність за 9 місяців 2015 року 47,1 тис. домогосподарств Закарпатської області звернулись за субсидіями на оплату житлово-комунальних послуг, що в 7,3 раза більше, ніж за відповідний період 2014 торік. Втім, лише 42,4 тис. домогосподарств (89,8%) субсидії була призначені, і то далеко не співмірні з подорожчанням енергоносіїв. В цілому кількість домогосподарств, які отримали таку субсидію в поточному році, збільшилася на 36 тис. або в 6,7 раза.
Десятки тисяч жителів Закарпаття змушені виїхати на заробітки в розвинені європейські країни або займатися контрабандою. Заходів з порятунку Закарпаття необхідно вживати негайно.
Логічним, історично і економічно обумовленим шляхом виходу з кризи для Закарпаття є існування на його території спеціального економічного простору.
Голова громадської організації «Закарпатський край» Василь Кузьо зазначив, що головна перешкода нормального розвитку області — надміру централізована форма управління народним господарством України. Податки і збори в більшості спрямовуються до Киїєва, який загрузнув у корупції. Регіонам дістаються крихти від «пирога», які потім ще успішно «з’їдаються» місцевими ставлениками Києва. В результаті Закарпаття досі позбавлене можливостей ефективно використовувати наявні в нього ресурси для розвитку.
Як зазначив доповідач Василь Химинець, вже були спроби знайти форми прискорення економічного розвитку регіону. І небезуспішні. Так, 24 грудня 1998 року був прийнятий Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області», а 22 березня 2001 року — Закон України «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття». Останній із цих законодавчих актів, зокрема, передбачав створення спеціальної економічної зони (СЕЗ) на території Закарпатської області терміном на 30 років площею 737,9 гектара.
Метою створення спеціальної економічної зони «Закарпаття» було визначено залучення інвестицій, сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, збільшення поставок високоякісних товарів і послуг, створення сучасної виробничої, транспортної і ринкової інфраструктури. Прийняття цих законів сприяло активному вкладенню інвестицій в економіку області, зростанню промислового виробництва, збільшення зайнятості населення.
У своєму виступі на конференції експерт Дмитро Поп констатував, що після Помаранчевої революції в березні 2005 року законом про держбюджет-2005 були скасовані пільги зі сплати податку на прибуток і ПДВ для суб'єктів, які реалізують інвестиційні та інноваційні проекти в СЕЗ «Закарпаття» і на територіях пріоритетного розвитку (ТПР). «Після цього наша спеціальна економічна зона втратила інтерес для інвесторів, її значення повністю знівелювалося», — зробив висновок виступаючий.
Враховуючи негативний досвід цієї СЕЗ, на сучасному етапі більш ефективним є не створення окремих зон із економічними пільгами, а надання всій Закарпатській області спеціального економічного статусу (СЕС).
Надання Закарпатській області спеціального економічного статусу означає, що громада області в особі представницького органу — обласної ради матиме право здійснювати нормативне регулювання практично з усіх питань економічного та соціального життя регіону.
До відання Закарпатської області за наявності спеціального економічного статусу, на думку фахівців — учасників конференції повинні увійти: розроблення, затвердження та виконання її бюджету, прийняття та реалізація програм із питань соціально-економічного та культурного розвитку, раціонального природокористування, охорони навколишнього середовища; управління майном, що належить області. Сюди ж слід віднести право розпоряджатися природними і лісовими ресурсами на території регіону, залучення інвестицій для соціально-економічного і культурного розвитку, включаючи можливість безпосередньо вести переговори з цих питань із іноземними державами і компаніями, визнання статусу окремих місцевостей як рекреаційних територій, встановлення заповідних і природоохоронних зон, участь у вирішенні питань прикордонного співробітництва в економічній і культурній сферах тощо.
Експерт Михайло Бабидорич особливо наголосив на тому, що у місцеві бюджети області безпосередньо платниками податків і зборів, включаючи трубопровідний транспорт, митні, банківські та фінансові установи і т. д. мають перераховуватися від 75 до 100 відсотків кошти від загальної величини надходжень. Сюди мала б зараховуватись і рента за природні ресурси, які справляються відповідно до чинного законодавства з користувачів за результатами їх діяльності та надання послуг на території області. В даний час ці кошти майже повністю йдуть у Київ.
Органи місцевого самоврядування повинні мати право вводити додаткові місцеві податки за користування землею, природними та рекреаційними ресурсами, стягнення за нанесення шкоди навколишньому середовищу. Ці права дозволять відновити деревообробну і меблеву промисловість, яка за останні десятиліття практично зруйнована.
Також газ із відкритого в с. Тихий (за попередніми даними його перспективні ресурси становлять 2,4 млрд . кубометрів) можна буде спрямувати на потреби населення області, замінивши дорогий імпортний газ. А оскільки область володіє розвиненою мережею експортних газопроводів, то СЕС дозволить отримувати значну частину плати за транзит російського газу або імпорт його зі Словаччини.
Як зазначив гість із Литовської республіки Стасіс Каушинис, враховуючи географічну близькість і більшу, ніж інші регіони України, інтегрованість з країнами Європи Закарпаття, необхідно широко використовувати їх досвід для створення вільних економічних зон.
Зокрема, корисним може виявитися досвід розвитку вільних економічних зон острова Мен, Гібралтару, Республіки Ірландія, Гренландії в Данії, передача широких повноважень у економічній сфері федеральним земелям у ФРН і кантонам у Швейцарії. Всі ці дії навіть у короткотерміновій перспективі призводили до значного економічного зростання. Наприклад, підвищення повноважень місцевої громади Гібралтару в економічній сфері на початку 2000-их протягом перших п’яти років дозволило вдвічі підвищити рівень життя як місцевого населення, так і переселенців із самої Данії.
В цілому, вільні та спеціальні економічні зони сприятимуть залученню інвестицій та підвищенню ефективності їх використання, активізації спільно з іноземними інвесторами підприємницької діяльності з метою збільшення експорту товарів, поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції і послуг, впровадження нових технологій, розвитку інфраструктури ринку, поліпшення використання природних, матеріальних і трудових ресурсів, прискорення соціально-економічного розвитку регіону та підвищення рівня життя закарпатців.
У прийнятій учасниками конференції резолюції міститься звернення до Верховної Ради щодо внесення змін у законодавство держави, а саме — прийняття Закону України «Про статус Закарпатської області як спеціальної самоврядної економічної території». Закарпаттю повинен бути наданий саме такий економічний статус, як зважаючи на унікальність регіону та для гарантування його виходу з кризи, подальшого інтенсивного розвитку економіки, підвищення його інтегрованості з Європейським Союзом.
Іван ЦІРИК