Новий варіант Податкового кодексу: чи варто українцям чекати революційних змін?

Довгі тижні точилися дискусії навколо двох варіантів майбутнього Податкового кодексу – так званих мінфінівського та комітетського.

Перший експерти називали жорстким та ще більш обтяжуючим як фізичних, так і юридичних осіб; другий – більш лояльним, що пом’якшував би тиск на бізнес, але водночас перекривав доступ до наповнення бюджету на тому рівні, на якому зараз це необхідно державі. У підсумку Національна Рада реформ прийняла компромісний варіант податкових новинок, але на основі проекту саме Мінфіну, який, за словами очільниці міністерства Наталі Яресько, цілком задовольняв МВФ. Наскільки передбачені податкові зміни є новаційними, хто зможе зітхнути з полегшенням, а кому, навпаки, ще більше доведеться затягувати паски – у всьому цьому розбиралися фахівці «Публічного» аудиту».
Так, основні зміни насамперед торкнулися «спрощенців». Основна ідея реформи – це зближення загальної і спрощеної систем оподаткування та збільшення сум обов’язкових платежів, які повинні сплатити «спрощенці». У результаті, за офіційною статистикою Уряду, кожен п’ятий підприємець, що працює за спрощеною системою оподаткування, буде змушений перейти на загальну систему. Тому з 4-х груп підприємців має залишитися лише 3, і, як пояснює заступник керівника «Публічного аудиту» Матвій Холошин, фактично з цих 3-х груп лише до 1-ї належатимуть справжні «спрощенці» з доходом не більше $ 1000 у місяць.
Зі слів багатьох експертів, така реформа є набагато жорсткішою в порівнянні з податковою реформою минулого уряду Азарова, і вона здатна залишити без працевлаштування сотні тисяч фізичних осіб-підприємців.28044
Відчують на собі «покращення» й прості українці. Так, якщо раніше було податок на доходи фізичних осіб передбачав дві ставки – 15 % і 20 %, залежно від виду і суми доходу, то тепер пропонується одна ставка у 18 % (з можливим зменшенням до 17 % у 2017 році). Тобто, якщо раніше людина при середній зарплаті в 4-5 тис. грн сплачувала приблизно 600–700 грн у рахунок цього податку, то з 1 січня віддаватиме 700–800 грн. А ось громадяни, які отримують у місяць від 13 тис. грн заробітної плати і які відраховують з цієї суми 20 %, з майбутнього року отримають полегшення у вигляді 18 % ставки – відповідно, сума їхніх відрахувань буде меншою.
«У будь-якому разі, оскільки більшість українців все-таки отримують середню заробітну плату, саме за рахунок їхніх доходів Уряд у першу чергу планує наповнювати держбюджет», – коментує Холошин.
Крім того, у майбутньому році залишається й військовий збір у розмірі 1,5%. Тобто, з більшості заробітних плат буде зніматися не 16,5%, а 19,5% доходів.
Більшість інших ставок залишилася без змін – це й 18% податок на прибуток (з можливим зменшенням до 17% у 2017 році), податок на додану вартість – 20 % з можливістю його поширення, по попередніми даними, на сільське господарство та фармацевтику.
До речі, якщо згадати причину запровадження у 2014 році ПДВ на імпортні лікарські засоби, то слід нагадати слова прем’єр-міністра, що «у результаті введення ПДВ роздрібні ціни на фармацевтичному ринку країни стабілізуються. Один з найбільш прибуткових бізнесів – це торгівля медпрепаратами. Як було раніше? По інвойсу, по імпорту [в Україну] препарат, який коштує $1, завозили в середньому за $4. Завищували інвойс, щоб не платити податок на прибуток, і переганяли гроші за кордон, маючи 400% прибутку. Введенням цього податку ми змусили декларувати реальну вартість». У результаті ціни на полицях аптечних закладах не зменшилися, навіть навпаки, а цей ПДВ на ввіз ліків тепер вже розглядається не як тимчасове явище для стримування цін, а як додаткове джерело наповнення державної скарбниці – власне, на думку «Публічного аудиту», це й було основною метою з самого початку його запровадження.