РЕФОРМА МВС. ПОВЕРТАЄМОСЬ В 90-ТІ?

На сьогоднішній день пройшла реформа органів МВС, так гарно анонсована в 2014 році міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим. Вся країна, стримуючи подих, дивилася на презентацію фото та відео версії з елементами фото шопу, нової структури з гучною назвою «поліція» та чекала на зміни.

Здавалось би, зі здійсненням реформи, загальна ситуація в країні повинна була

покращитися, проте в реальному житті сталося зовсім навпаки.

Реформа, яка була анонсована, так і не відбулася, але відбулося тотальне знищення системи

правоохоронних органів, які хоча і мали нарікання з боку громадян та потребували змін,

проте дана система була здатна захистити права та інтереси громадян хоч якось.

Почнемо з того, як відбуваються реформи у цивілізованих країнах світу. Спочатку повинна

бути досконало підготовлена вся законодавча база з урахуванням всіх підзаконних актів, які

регламентують діяльність відповідного органу. Другою частиною іде створення

експериментального підрозділу, результати роботи якого аналізуються, за необхідністю

доопрацьовуються і вже після позитивного досвіду цей орган повинен запрацювати на всій

території держави.

Окрім того, паралельно повинно бути підготовлено програму для навчання в

спеціалізованих державних закладах, які б здійснювали навчання студентів та переатестацію

діючих співробітників. Важливим елементом є також психологічна підготовка працівників

до змін в системі.

Що ж відбулося насправді, вже відчувають на собі усі громадяни нашої держави, бо у

порівнянні з минулим крадіжки, грабежі, вбивства, зґвалтування, хуліганства, угони авто

щодня збільшуються в геометричній прогресії і все більше нагадують 90-ті роки, та тоді

ситуація була краща, бо не було війни. Сьогодні на вулиці вже не відчуваєш себе спокійно.

Пограбування трапляються навіть в день і через кожні декілька сотень метрів. Зранку все

частіше можна побачити припарковані звечора авто, але вже без скла та коліс. Вбивства не

розслідуються як належить, проте частішають з кожним днем.

При тому, що умисне свідоме знищення авторитету працівників органів внутрішніх справ

серед громадськості, який і без того невеликий, просто вражає. Цьому явищу сприяє також і

неадекватна поведінка окремих представників влади, які своїми діями принижують

правоохоронців в очах людей.

Виникає враження, що керівництво МВС в процесі реформування поліції ставить на меті

лише відволікання українського суспільства від справжніх наболілих проблем у

правоохоронних органах та навмисно руйнує, а не реформує, правоохоронну систему в

цілому.

Як приклад, у нової патрульної поліції нова форма та круті окуляри, звичайно, створюють

гарну картинку на телебаченні, проте це ніяк не впливає на ефективність їх роботи, а скоріше

навпаки, оскільки чисельність ДТП на патрульних автомобілях, вчинених самими

поліцейськими, збільшилися в рази.

Розформування колишньої ДАІ та не урегульованість дій патрульної поліції (втрата деяких

функцій ДАІ) призвели до значного збільшення аварійності на дорогах, кількості

зареєстрованих ДТП, у тому числі зі смертельними наслідками. Наприклад, для поліцейських

підрозділів патрульної поліції в містах Одесі та Львові Закон України «Про Національну

поліцію» набрав чинності з 20 серпня 2015 року. Так, за січень-червень 2015 р. (шість

місяців) по Одеській області було зареєстровано майже 300 ДТП, у тому числі 29 – зі

смертю, за липень – листопад 2015 р. ( п’ять місяців) зареєстровано вже 414 ДТП, із них 72 –

зі смертельними наслідками. По Львівській області за січень – червень зареєстровано 319

ДТП, 31 – зі смертю, за липень – листопад 369 ДТП, 60 – зі смертельними наслідками.

Ефективність роботи патрульної поліції, як то кажуть «без коментарів». При цьому, не

зрозуміле привілейоване ставлення керівництва до цієї нової служби та протиставлення її

всім іншим службам. Наразі, у зв’язку з неузгодженістю інструкцій дій патрульної поліції та

решти служб, відсутністю нормативних документів щодо взаємодії патрульної та інших

служб поліції, а ті, що були розроблені мимохідь або, як то кажуть, «на колінах», їх

діяльність можна охарактеризувати як «лебідь, рак та щука».

Та реформування патрульної поліції – це лише «квіточки» у порівнянні з реформуванням,

чи «руйнуванням», інших підрозділів та самої правоохоронної системи.

Так, 2 липня 2015 року Президентом України П. Порошенком був підписаний Закон

України «Про національну поліцію», який вступив у дію 7 листопада поточного року. Але,

розпорядчі документи щодо врегулювання діяльності підрозділів поліції почали надходити

на місця лише 6-8 листопада, при цьому жодного нормативного документу, у першу чергу

про порядок реєстрації заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, про порядок

закріплення табельної вогнепальної зброї, до територіальних підрозділів у вказані дати не

надходили. Наприклад, наказ про затвердження Інструкції про порядок ведення єдиного

обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші

події, надійшов до територіальних органів поліції лише через місяць після вступу закону в

дію.

Виникає питання, чим була обумовлена така затримка? Непрофесійною недбалістю чи

чиєюсь добре спланованою операцією по знищенню державного органу?

Незрозуміло також, чому розрахунок штату нової поліції по всій Україні здійснювався

«поспіхом», а саме за 5-7 дів перед вступом Закону України «Про національну поліцію» у

дію, а остаточно затверджений він був через 7 -10 діб вже після набрання його чинності.

Невже керівництву не було відомо, що з 7 листопада буде діяти поліція? Про майбутню

реформу міліції йшла мова вже 2 роки, тоді чому всі заходи здійснювались напередодні 7

листопада, хаотично, не продумано.

Що стосується оперативно-розшукової діяльності, то тут знову «колапс». Так, відповідно

до вимог постанови КМУ від 16.09.2015 р. № 730 оперативно-розшукова діяльність (тобто

отримання інформації від негласного апарату, розробка осіб у межах справ оперативного

обліку, проведення оперативно-технічних заходів, тощо) до законодавчого врегулювання її

проведення, оперативними працівниками Національної поліції не здійснюється.

Слід зауважити, що ще з моменту вступу у дію Кримінального процесуального кодексу

України оперативні працівники були позбавлені можливості самостійно проводити

оперативні заходи з метою документування злочинної діяльності осіб, а лише відносно тих,

що готуються до скоєння злочинів, на сьогодні навіть такої можливості оперативники

позбавлені. Не проводяться не тільки оперативні заходи, а й негласні слідчі дії.

Не зважаючи, що в розділі 11 Закону України «Про національну поліцію» (прикінцеві та

перехідні положення) вказаний місячний термін щодо приведення нормативно-правових

актів у відповідність із цим Законом, до теперішнього часу не внесені зміни до 141

законодавчого акту, зокрема Кримінального процесуального кодексу, законів «Про оборону

України», «Про дорожній рух», «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з

місць позбавлення волі», «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів,

психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» та інші.

Але у першу чергу не приведений у відповідність закону такий важливий законодавчий

акт, як Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність», що унеможливлює не тільки

ефективну діяльність оперативних працівників, а й їх роботу взагалі.

Говорячи про знищення інституту слідчих в Україні, хочеться зазначити, що критичне

навантаження на слідчих – більше ніж 100 кримінальних проваджень на кожного, теж не

сприяє розкриттю злочинів. Зупинимось лише на «сухих» цифрах: так, в жовтні слідчими

було розслідувано 70,592 кримінальних провадження, направлено до суду з обвинувальним

актом 13635; у листопаді розслідувано майже на 14 тис. менше (-13,836) кримінальних

проваджень та направлено до суду з обвинувальним актом на 3,5 тис. кримінальних

проваджень менше (-3533).

Вочевидь даний факт не враховувався або вважався не важливим, і це при значному

погіршенні криміногенної ситуації у державі.

Наведемо декілька статистичних даних:

У жовтні поточного року зареєстровано 37945 злочинів, а у листопаді вже 47427, тобто

майже на 10 тис. більше. Розкрито у жовтні 14440, у листопаді – 10104, майже на 5 тис.

менше.

На сьогодні в країні досить складна криміногенна ситуація – лунають вибухи: в Ужгороді

та Києві - у листопаді, у Рівному та Харкові - у грудні, це лише події за останні місяці. У

зв’язку зі збільшенням кількості вогнепальної зброї, що перебуває у нелегальному обігу та

переважно доставляється із зони проведення АТО, збільшується кількість злочинів із її

використанням: за вересень – 55, жовтень – 71, листопад – 93. Із місяця в місяць

спостерігається збільшення кількості скоєних злочинів майнової спрямованості, які мають

найбільший суспільний резонанс. Вдумайтесь тільки: у жовтні було скоєно 255 розбійних

нападів, а у листопаді вже на 77 більше – 332, у жовтні скоєно 1289 пограбувань, листопад –

2095 (+806), крадіжок приватної власності у жовтні скоєно 17153, у листопаді – 23325

(+6,172) – що буде далі?

Чи виправдана реформа щодо підпорядкування підрозділів боротьби з незаконним обігом

наркотиків? Показники роботи у цьому напрями кажуть «ні»: у жовтні було відкрито 1867

кримінальних проваджень у сфері незаконного обігу наркотиків, у листопаді – 1559.

Прямо кажучи, зловмисне знешкодження транспортної міліції, не збільшення штату

органів внутрішніх справ щодо обслуговування об’єктів залізниці, привело до майже

глобальної катастрофи: за січень – березень було розкрито 40 крадіжок вантажів, квітень-

червень - 39, липень-вересень – всього 16. Кожна крадіжка – збиток як мінімум на десятки

тисяч гривень. Цифри вражають. Також не варто забувати, що об’єкти залізниці відносяться

до стратегічно важливих для всієї держави. Надзвичайна подія, навіть на невеликій ділянці,

може спричинити вкрай негативні наслідки.

Ось що насправді відбулося внаслідок реформи, проведеної під керівництвом міністра

внутрішніх справ А. Авакова.

На найвищих посадах цього міністерства так і залишилися одіозні старі кадри. Для когось

вони є занадто цінними, тому що складають основу старої системи. Тому і система ця так і

не буде зламана. Натомість тисячі простих працівників МВС звільнені, ліквідовані

найважливіші підрозділи. А що на заміну?

Якщо відкинути цензуру та гучні пустослівні гасла і відверто, по-людськи, поспілкуватися

з колишніми та рядовими міліціонерами, які збираються звільнитися найближчим часом,

практично всюди ви почуєте одне: «Ми готові стати гордістю свого народу, просто дайте нам

нові правила гри!».

Так може й масові звільнення треба розпочинати там, де правила цієї гри створюються?

Адже, ціною цього є життя та безпека українських громадян.

Головне вирішення проблеми корупції – це не є 100 % звільнення усіх старих кадрів в

державних органах та зарахування на їх місця молодих кадрів. Рішення просте – треба

звільнити з числа старих кадрів найодіозніших, та доручити досвідченим співробітникам

навчання молодих кадрів. А найголовніше – це скасувати стару схему відкатів та

направлення щомісячної «дані» (так званого «плану») до м. Києва. Співробітникам МВС,

прокуратури, податкових та митних органів просто треба озвучити нові правила роботи – без

корупції з обов’язковим підняттям заробітної платні, розмір якої сьогодні не цікавить не

ЗМІ, не громадськість, як не цікавить і питання забезпечення правоохоронців, яким з початку

листопада видано лише одну третину палива на службові автомобілі від необхідної кількості,

яким не оплачуються службові відрядження. Навіть зарплатню, яка і так мізерна, за листопад

не виплатили у повному обсязі. Хто відповість, як прогодувати працівникам свої родини?

Замість того, щоб виконувати свої службові обов’язки, працівники деморалізовані

невідомістю свого майбутнього та незрозумілістю свого подальшого статусу: «тимчасовий

поліцейський», поліцейський або взагалі безробітній.

Чого лише варто нововведення – атестування працівників з метою визначення тих, хто

залишиться в поліції, яке до речі згідно Закону України «Про національну поліцію» не

передбачене.

Якщо тестування на знання законодавства - зрозумілий крок, не будемо звертати уваги, що

тестування проводиться по частині законодавчих та нормативних актів, які вже не

відповідають чинному закону, то окремі питання із загальних навичок – взагалі абсурд.

Невже слідчому, оперативнику, дільничному у професійній діяльності важливе знання

геометрії або висловів закордонних письменників?

Але не це найважливіше. Не факт, що працівник, який позитивно пройшов тестування,

пройшовши атестаційну комісію, до речі питання, які ставлять члени комісії, взагалі не

стосуються професійної діяльності працівника, буде призначений у постійний штат поліції.

Це наочно показало атестування працівників поліції Києва. Так які ж критерії відбору ?

Адже в «нову» поліцію будуть відібрані такі ж громадяни України, що працюють у

теперішній час, але без професійних навичок та досвіду.

З незрозумілих причин склад атестаційних комісій до працівників не доведений. Яким

чином проходив відбір до комісій, не відомо.

Постійне скорочення штату, що не відповідає дійсній криміногенній обстановці в Україні –

цей тягар розподіляється в першу чергу на слідчих, оперативників, дільничних, які

безпосередньо розкривають злочини.

Виникає питання: чому після терактів у Парижі, держави – члени Європейського Союзу

збільшили кількість поліцейських, їх оснащення та озброєння, в Україні навпаки постійно

скорочують штати, та лише перевели на посилений варіант несення служби, який і так

ніколи не закінчується.

Невже перемога над криміналом в нашій країні вже відбулась, але ми чогось її просто не

помітили?

Чого уряд домігся через масові звільнення силовиків? Нічого хорошого для наших

громадян – так, ці особи через те, що їх родини треба годувати, а вони раптом лишились без

роботи, обурені на діючу владу, і від безвиході, йдуть працювати до олігархів, які можуть

собі дозволити створення власної маленької армії. А якщо ці силовики завтра об’єднаються

проти влади та підуть на Київ – хто захистить цих чиновників – нові поліцейські?, які щойно

закінчили кількамісячне навчання, яких, коли вони зупиняють авто порушника, посилають

«на три букви»??? Напевно у такому випадку деякі можновладці планують покинути цю

країну на чартерних літаках, а ви – Громадяни України – сподівайтеся на власні сили,

оскільки правоохоронної системи на сьогоднішній день у нас не має – вона не працює, а

існує на папері.

Люстраційний комітет Штабу
національного захисту
Дніпропетровської області