Виїжджаємо в Україну, щоб вільно вдихнути - мешканка із окупованого сходу

Молода жінка, яка проживає в Макіївці розповіла, що виїжджає в Україну, щоб відчути себе вільною, як і багато хто з її знайомих, які волею обставин змушені жити в республіці.

Вона каже, що більшість її друзів і близьких не хоче жити в невизнаній республіці з невизначеним майбутнім, страхом за своє життя і власність, як придаток Росії, яка звозить сюди продукти другого сорту.


Як змінилося Ваше життя зі зміною влади в місті?



Насправді в кращу сторону далеко не змінилася: я залишилася без роботи, без своїх рідних і близьких, без країни в якій я жила, без усміхнених облич.


Є думка, що в самопроголошеній республіці все прекрасно ...


Це погляд через рожеві окуляри, на краще нічого не змінилося. Це не тільки моя думка, це думка більшості жителів так званої республіки. Тому що люди боятися - суцільна невідомість перед очима - люди не знають, що буде завтра. Коли йшли активні бойові дії в місті залишалися тільки пенсіонери та люди, які боялися кинути своє житло. Тікали всі, хто міг. Зараз частина людей повернулася. Будинок є будинок. Хтось не міг влаштуватися. Я сама в Києві довго не могла знайти роботу з київською пропискою, потім зустріла людей, які мені допомагали.


Зараз, коли немає бойових дій Ви відчуваєте себе в безпеці?


Ні звичайно. Я не знаю, хто керує республікою і несе відповідальність. Крім Захарченко не знаю нікого. В принципі, я не намагаюся вникнути в ці питання, основна частина мого життя пов'язана з українською стороною. Я тут спілкуюся з друзями, здійснюю покупки. На жаль, кинути маму, яка не може, виїхати не можу.


Яка атмосфера в соціумі?


Людина звикає до любих умов, але страх все одно залишається. Люди бояться озброєних осіб зі зброєю, які часто можуть бути в нетверезому вигляді. Мені відомі випадки, коли відбирали автомобілі.


Як люди сприймають черзі на лінії розмежування?


Це все дуже напружує. Я не знаю, чи можна це назвати блокадою, але для населення це великі складності. Люди так не рвуться виїхати на територію Росії, всі прагнуть виїхати в Україну. Ми виїжджаємо сюди вільно зітхнути! Ті хто не зміг виїхати на постійне місце проживання, вивезли дітей. Більшість моїх знайомі, які залишилися на окупованій території, не ходили на референдум і не хотіли в ДНР, але і зробити проти нічого не змогли. Встановлення республіки відбулося не завдяки підтримці більшості, на мітинги виходили одиниці.


Зараз люди себе почувають жертвами?


Скоріше так.


Є люди готові вийти на протести?


Навряд чи після сумних подій російської весни, мені здається, сподіватися на це не можна.


Що Вас найбільше обурює на окупованій території?


Безробіття, продукти, якими нас намагаються годувати. Я була в Росії, я їла там сир, інші продукти. Таке враження, що нам привозять третій сорт їжі, який в Росії не їдять, а нам згодовують. Якщо у мене заболить зуб, я піду до лікаря. А якщо у мене з дачі вкрадуть телевізор, я не впевнена, що я звернуся в міліцію і мені допоможуть. Немає відчуття, що держава в особі правоохоронних органів тебе захистить. І раніше люди не особливо довіряли міліції, але зараз стало ще гірше. Мені здається, що там суцільна корупція. Стало простіше заробити на чужому горі.


За рахунок чого люди живуть?


Дається гуманітарна допомога. Наприклад, моя сім'я її не отримує, ми не маємо пільгової категорії.


А як справи з отриманням освіти?


Дочка моєї знайомої закінчує десятий клас і в наступному році вони будуть переїжджати в Україну, щоб отримати атестат і вступити до університету. А що робити з атестатом Народної республіки? Я перепрошую, але їм можна тільки руки після біляші витерти.


Переслідуються люди, які не підтримують республіку?


Я знаю тільки кілька людей, які готові відкрито говорити своє ставлення до нинішнього строю, але вони приїжджають в республіку на час. Про переслідуваннях я не знаю.


Як ви думаєте, можливо окуповану територію повернути до складу України?


Зараз я не бачу виходу, мені здається, це якась діра. Всі ці переговори ні до чого не приводять. Я навіть не уявляю, як це може бути, напевно, тільки військовим шляхом.


Тобто ви підтримуєте військове вирішення конфлікту і готові до наступу?
Повинно бути якесь попередження, як евакуація. Якщо людям офіційно скажуть, що потрібно виїхати, у людини буде вибір. Ті, хто хоче жити в нормальній країні з певним майбутнім - вчитися, одружитися і радіти життю, зможуть виїхати, щоб після війни повернутися додому в Україну.