Європейська зарплата нам не світить ні в Україні, ні в Європі... про важке життя приїжджих українців в Європі

Коли європейський міраж зник, а революційний запал трохи вщух, виявилося, що європейських зарплат у нас немає і в найближчому майбутньому не буде.

Так, може, Європа, всією душею підтримує Майдан, прийде на допомогу українським трудівникам? На жаль і ах. Виявляється, "європейська зарплата" хоча б в пару тисяч євро не світить нам ні в Україні, ні в Європі. Захід не тільки не поспішає відкривати для нас двері, але вже навіть починає прикривати кватирки.


Щоб відкрити бізнес в Європі, потрібні чималі гроші. Не менше 20 тис. євро знадобиться для того, щоб відкрити маленький магазинчик або кафешку в Польщі, Болгарії, Іспанії чи Німеччині. Тим, хто вирішив замахнутися на міні-готель, доведеться викласти ніяк не менше 100 тис. євро. А для відкриття бізнесу в Італії чи Франції потрібні мінімум удвічі більші суми.


- Важливий момент - знання мови, - каже знайомий бізнесмен, який прожив декілька років у Німеччині. - Це тільки здається, що тут немає жодних проблем: досить побіжно знати мову, а при необхідності можна взяти перекладача. Насправді, при веденні бізнесу - під час переговорів або виникненні спірних питань виникає безліч нюансів, що без досконалого знання мови впоратися неможливо. Перекладач може помилитися або того гірше - діяти в інтересах іншої сторони. А хороший співробітник, що володіє мовою і розбирається в нюансах конкретного бізнесу - це додаткові витрати, і чималі!


Знаючі люди радять: тим, хто не займався бізнесом на батьківщині, не варто ризикувати і починати подібну діяльність за кордоном. В чужих краях зрозуміти нюанси конкретного виробництва буде непросто. На це накладеться незнання і нерозуміння місцевої специфіки. Наприклад, вигідна ціна готового бізнесу в Європі практично з 100%-ною вірогідністю не означає, що вам крупно повезло. Швидше вона говорить про критичний стан об'єкта, необхідність капремонту, а то і зовсім хронічної збитковості даного виду діяльності. Так що можна втратити набагато більше, ніж знайти.


- Загалом, якщо великих грошей немає, і мета поїздки - саме заробити грошей, я б сьогодні в Європу не потикався, - резюмує бізнесмен. - По-перше, Європа теж переживає кризу. По-друге, для них ми-чужі. І ту ж Німеччину набагато більше хвилює добробут і благополуччя рідних німців, ніж приїжджих українців. Навряд чи їх можна за це засуджувати...


Киянин Дмитро більше 10 років їздив улітку на заробітки до Іспанії на збір врожаю полуниці.


- Звучить непогано, але насправді ця робота, що називається, "з ранку до ночі", - каже Дмитро. - Фізично дуже важко, але я в свій час займався спортом, так що справлявся. Як правило, їздив на місяць, привозив додому 800-900 євро. Знаю, декому вдавалося заробити і більше, але я, чесно кажучи, іншого не шукав. Всі ці роки працював у одного господаря. Звик до нього і умови мене цілком влаштовували: житло і харчування - безкоштовно.


Втім, настільки тривале знайомство не завадило господаря в минулому році відмовитися від послуг свого постійного працівника. Дмитро не хотів пов'язувати цю відмову з подіями в Україні - порахував, що просто так склалися обставини. Однак зараз, коли настав час домовлятися про приїзд на це літо, іспанець поки не говорить ні так, ні ні.


- Останнім часом уже кілька раз від різних людей чув, що ми, українці, зараз стали сприйматися в Європі як "проблемні" працівники, - каже Дмитро. - Але він же мене 10 років знає, і ніколи ніяких питань не було. Не хочеться вірити, що від Європи віддалив нас саме Майдан, адже все має бути навпаки!


- Думаю, що політика тут ні при чому, і вся справа в економіці, - каже економіст Андрій Мартинюк. - Швидше за все, іспанець знайшов більш дешеву робочу силу - ось і весь секрет. Що стосується європейської підтримки Майдану, то це зовсім інше. В Європі може і не знають приказку "дружба дружбою, а гроші нарізно", але неухильно слідують їй. Так що було б щонайменше безглуздо сподіватися, що нас чекають в Європі тільки лише на тій підставі, що ми пережили революцію.


Справедливості заради скажемо, що вакансії в Європі для українців все ж є. Як нам пояснили в агентстві, що займається працевлаштуванням за кордоном, європейським роботодавцям потрібні або фахівці дуже високої кваліфікації, або представники робочих спеціальностей. Висококваліфікованих інженерів і висококласних програмістів трохи, і, як правило, вони працевлаштовуються самостійно. А всі інші можуть спробувати себе, наприклад, в якості різноробочого на м'ясокомбінаті.
Судячи з опису вакансії, робота - не цукор. Робочий день - 12 годин, оплата - 8-9 злотих в годину для чоловіків і 7 злотих для жінок. Ну, і хто там що казав про гендерну рівність? Проживання безкоштовне, але доведеться доплатити за комуналку (100 злотих в місяць) і розвезення (35 злотих в місяць). Тобто, враховуючи нинішній курс, заробите близько 550 доларів в місяць. Але всю суму привезти додому не вийде, адже треба ще десь харчуватися.


Трохи більше отримує маляр - 10-11 злотих в годину. Умови приблизно ті ж: робота 6 днів на тиждень по 10-12 годин, проживання - за рахунок роботодавця, а харчування - за свій рахунок.


Взагалі, про 40-годинному робочому тижні, до якої ми так звикли в Україні, гастарбайтерам в Європі краще забути раз і назавжди. Робочий день тут триває частіше всього 12 годин, причому вихідний - всього один. А, наприклад, у вакансії зварювальника в тій же Польщі прямо зазначено: орати доведеться 300 годин в місяць, але і заробіток майже вдвічі більше, ніж у різноробочого - 15 злотих в годину.


На будівництві у Чехії можна заробити від 900 доларів на місяць, на збір полуниці та малини в Фінляндії - близько 800 євро. Умови роботи за всіма вакансіями в принципі можна описати одним словом: важкі. Але ніхто й не обіцяв, що буде легко.


До того ж перед тим як щось заробити в майбутньому, доведеться розщедритися прямо зараз. За інформацію про вакансії в Польщі доведеться викласти 100 євро, а якщо у вас ще немає робочої візи - мінімум 230 євро.

Захід не тільки не поспішає відкривати для нас двері, але вже навіть починає прикривати кватирки.