Чи варто закарпатцям їхати на заробітки в Польщу? (ФОТО)

За цей рік значно зросла кількість українців, котрі виїжджають до Польщі у пошуках роботи. Але працю знайти тут дуже важко навіть полякам, причому з вищою освітою і знанням кількох іноземних мов. Що варто знати про польський ринок праці перед тим, як почати пошук роботи?


Варшавоцентризм


Говорячи про польський ринок праці треба насамперед звернути увагу на факт, що Польща, попри успішно проведену реформу самоврядування – це дуже централізована країна. Держава функціонує за радянською моделлю: "столиця і все решта". Звісно, диспропорції у рівні розвитку між столицею та регіонами не такі сильні, як у Росії, але вони приблизно такі, як в Україні, де також “все” міститься в Києві, а Львів чи Одеса - це вже не те, хоч і не провінція.

Отже, не тільки всі центральні держустанови, але і більшість центральних офісів найбільших підприємств і представництв міжнародних корпорацій містяться у Варшаві. Диспропорція між Варшавою і наступними у списку Краковом, Тріймістом (Гданськ, Гдиня, Сопот), Познаньом, Вроцлавом та Катовицями - вражаюча. Хоча не так мало бути. Коли поляки проводили трансформацію в 1989-91 роках, ідея була така, щоб сприяти більш рівномірному розміщенні центральних офісів банків, великих фірм та держустанов так, як це є в Німеччині, США, Швеції Австралії, Канаді чи Нідерландах. Та не вийшло.

Тож у багатьох професіях роботу можна знайти практично лише у Варшаві, а в такому ж Кракові чи Гданську її шукати дарма. Це стосується, зокрема, журналістів - саме в столиці містяться майже всі основні редакції. Це ж стосується багатьох інших професій. Якщо ви маєте гуманітарну освіту і хочете працювати соціологом, політологом, культурологом, експертом у неурядовій організації (think-tanku) такого профілю, як Фонд Баторія чи Центр східних досліджень, експертом з питань енергетичної безпеки тощо, навіть не пробуйте шукати роботи поза столицею. Хоча, звісно, лікарі, медсестри, юристи, програмісти, комп'ютерні графіки і представники багатьох інших професій можуть знайти роботу всюди і у перелічених вище випадках навіть доцільніше пошукати роботу поза столицею (наприклад найкращі умови для програмістів є у Кракові та Вроцлаві).


Які професії потрібні?


Зараз у Польщі дуже бракує представників медичних професій (багато поляків емігрували на Захід), тому лікарі і медсестри з України без проблем влаштуються на роботу, навіть якщо погано знають мову. Однак, наприклад, фармацевти не мають тут що шукати, бо у Польщі їх забагато. Що стосується реабілітантів чи фізіотерапевтів, то це складне питання – з одного боку всі твердять, що є в них велика потреба і буде ще більша, однак часто на практиці буває не все так добре.

Не будуть мати проблем з працевлаштуванням також програмісти та інженери різних спеціальностей, таких як механіка, електроніка, роботика, телекомунікації (за умови доброго володіння англійською або німецькою). І це не тільки у Варшаві, але також (а навіть передусім) у Кракові, Катовицях, Гданську, Гдині, Вроцлаві, Познані, Жешові. Однак загальне переконання про те, що інженер у Польщі без проблем знайде роботу, має багато винятків. Роботу за спеціальністю радше не знайдуть хіміки та інші випускники біологічно-хімічних спеціальностей, таких як охорона середовища чи товарознавство. Хоча, хіміки можуть пошукати роботу у тих невеликих містах, де є хімічна промисловість - наприклад Кендзєжин-Козьле та Поліце.

Тяжко буде знайти працю вчителям, педагогам і іншим, хто причетний до роботи з дітьми і молоддю. Однак винятком є вчителі іноземних мов, причому не російської чи української, але західних - англійської, німецької, іспанської. Перспективним, але тяжким і погано оплачуваним зайняттям є опіка над старшими особами чи над хворими.

Що стосується фізичної праці, так є великий попит передусім на фахівців. Електрик, сантехнік, будівельник з документами, що підтверджують кваліфікації, заробить у Польщі більше, ніж випускник ВНЗ - гуманітарій з двома дипломами. В Польщі зараз охоче працевлаштують українців до корабельних заводів у Гданську чи Гдині. Однак шахтарі не мають що у Польщі шукати - зараз радше закривають вугільні шахти, всі страйкують, а якщо навіть керівництво вирішить взяти на роботу в шахту українця, решта персоналу розпочне рішучий протест. Тож краще навіть не пробувати.

Плюси і мінуси працевлаштування в Польщі



Набагато краще у Польщі, ніж в Україні, з зарплатами - середня заробітна плата в Польщі у п'ять разів більша. Позитивом є також те, що тут нема поділу на офіційну та “конвертну” зарплату – все що на договорі, то і виплачуєтья. Однак сам договір – це вже тема іншої розмови. Працевлаштуватися за трудовим кодексом на підставі договору про працю (umowa o pracę), який дає всі переваги працівника – дуже важко, а у багатьох професіях (журналісти, працівники охорони, касири, прибиральниці) – практично неможливо. Натомість пропонується цивільноправні договори (umowa – zlecenie i umowa o dzieło), які по суті не дають жодних гарантій, а формально працівники не є працівником, тільки стороною цивільноправного договору. У таких випадках є проблема з медичним страхуванням, зі стабільністю роботи (можуть вас звільнити з наступного дня, ви не маєте жодних прав, бо формально ви – не працівник), чи з пенсійним страхуванням (по суті у цивільноправних договорах вам не відраховують пенсійних внесків, хоч є винятки). Отже, якщо вам все таки вдасться працевлаштуватися на підставі Kodeksu Pracy, та ще маєте Umowę o pracę na czas nieokreślony – ви взагалі повинні бути щасливі, навіть якщо заробляєте всього мінімальну (за трудовим кодексом) зарплату. Бо для більшості поляків це недосяжний об’єкт мрій.


Великим мінусом Польщі є набагато вище ніж в Україні безробіття і структурні проблеми ринку праці. В Україні зарплати менші, але набагато легше знайти і змінити роботу (маю на увазі великі міста). Сам процес працевлаштування в Україні більш безпосередній, більш конкретний - це стосується наприклад розмови про розмір зарплатні, що у Польщі є своєрідним табу. Про зарплату у Польщі не розмовляють, приховують цю інформацію (наприклад люди на роботі не знають, скільки заробляє їх колега). Працедавці не пишуть у оголошеннях про працю розмір пропонованої зарплати. Ситуація виглядає так, що вже під час співбесіди питають кандидата, скільки хотів б заробляти.


ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ На українців напали в "дружній" Польщі під лозунгами "Польща для поляків"