Хто вони, сільські та селищний голови? (ФОТО)

Якщо минулої каденції серед голів сільських і селищної рад Берегівщини було аж шість жінок, то нині їх у цьому корпусі тільки троє.

Як відомо, на Берегівщині сформовано і діє 30 сільських і 1 селищна (в Батєві) ради. Разом із 34 районними депутатами в сільські та селищну ради виборцями відряджено 444 народних посланців. Восьмеро сільських голів, у тому числі Батівський селищний, обрані вперше. Зокрема, Дмитро Тараненко з уже згадуваного Батєва, а також Степан Вінце з Бене (на знімку), Віктор Калинич з В. Бакти, Барнабаш Кочіш (с. Галабор), Роберт Шебештьєн (с. Мочола), Олександр Подм‘ятніков (с. Н. Ремети), Микола Дюрков (с. Оросієво) й Степан Барта (с. Яноші). Приміром, серед них є особи з вищою освітою і без, а В. Калинич (до слова, він є наймолодший з-серед своїх новообраних колег, 1985 р.н.) і О. Подмятніков (1975 р.н.) донедавна навіть працювали у «білому домі». Але чи не найчисельніший контингент тих, хто обраний вдруге. Мова про Івана Маркова (1962 р.н.) з Бовтраді, Імре Салаї (1960 р.н.) з Бадалова, Йосипа Ференці (1960 р.н.) з Боржави, гатянця Іштвана Локіту (1985 р.н.), гутівського, косонського та кідьошівського бировів Густава Копаса (1963 р.н.), Олександра Товта (1971 р.н.), Аттіло Надя (1974 р.н.), а також їхніх колег із Попова (Пал Кіш, 1961 р.н.), Рафайнова (Йосип Антал, 1965 р. н.) й Світлану Ковач з Чоми (1964 р.н., на фото). Дев‘ятьох сільських очільників виборці минулої осені обрали втретє, зокрема, Ганну Надь із Астея (1975 р.н.), Елеміра Шоломона з Варів (1962 р.н.), Марту Чок з В. Берегів (1962 р.н.), Василя Бочкая (1958 р.н.) з Запсоні, гечанця Андрія Мештера (1978 р.н.), квасівчанина Василя Губаля (1959 р.н.), свободянця Віктора Рущака (1966 р.н.), Йосипа Паппа (1968 р.н.) з Четфалви і Аттілу Гегедюша (1967 р.н.) з с. Шом.
У двох сільських радах – Мужайській і Великобейганській – їхні голови Василь Фіцай (1969 р.н.) і Дезидер Ганко (1959 р.н.) свої посади вибороли вже вчетверте. Якщо пан Дезидер здобув свого часу вищу освіту й за нього голосували як за самовисуванця, то пан Василь має середню школу й забезпечив себе підтримкою партії «Відродження». Натомість 51-річний каемкаесівець Іштван Егреші з Дийди обраний уп‘яте й впритул наблизився до рекордсмена – безпартійного Лайоша Шютева з с. Берегуйфалу. До речі, 4 лютого цей поважний і авторитетний чоловік із вищою освітою, якого місцеве населення вшосте «вознесло» на найголовніший сільський престол, відзначив своє 50-річчя. Уперше головою сільради він став у 1994 р., змінивши Емілію Маргітич. Що цікаво, із 1946 по 1991 р.р. населений пункт мав назву Нове Село, а у вересні 1991 р. згідно з Указом Президії Верховної Ради України йому повернуто історичну назву Берегуйфалу (див. світлини). Розташоване воно у північно-східній частині Берегівського району й має близько 520 дворогосподарств і понад 2000 чоловік населення, з-серед яких 72 проценти угорці, 16 відсотків цигани і 12 % українці. У селі нараховується десять фермерів, хоча свого часу воно відносилося до колгоспу ім. Леніна (згодом СГТ «Берегвідейк»), які очолювали Тіберій Антоник, Андрій Бігарі й Тихомір Калі.
Що стосується вікового цензу, то найстарші з-серед своїх колег Імре Салаї з Бадалова та боржавчанин Йосип Ференці, обидва з 1960 р.н., а наймолодші в цьому переліку – Віктор Калинич й Іштван Локіта відповідно з В. Бакти й Гаті. Що стосується освітнього рівня сільських і селищного голів, то майже два десятки бировів здобули тільки середню загальну, середньо-технічну й середньо-спеціальну освіту. Один – навіть колишній правоохоронець, що дослужився до підполковника (Іван Марков із Бовтраді). Якщо минулої каденції серед сільських і селищних голів Берегівщини було аж шість жінок (Ганна Надь, с. Астей, Марта Чок, с. В. Береги, Світлана Ковач, с. Чома, Наталія Граб з В. Бакти, Марта Барта з Яношів і Наталія Желізняк, сел. Батєво), то нині їх у цьому корпусі залишилося тільки троє. Стосовно останніх, то пані Граб стала депутатом райради, пані Барта з органу місцевого самоврядування перейшла у статус пенсіонерки, а ось Н. Желізняк шукає (або вже знайшла) собі достойну роботу за фахом. З приводу районних депутатів, то до ради нинішнього скликання балотувалося кілька сотень кандидатів, а мандатів було тільки 34. Найбільше «штиків» дісталося КМКСу – 12 мандатів (6506 голосів), ЄЦ має 8 депутатів (4188 голосів), 7 депутатських місць у районному парламенті отримала ДПУ (3601 голос), за «Відродження» голосували 2449 виборців – 4 посвідчення й 3 дісталися «Солідарності» (1746 голосів). Найдосвідченіший у цьому плані – Адальберт Браун, 63 роки, наймолодший у цьогорічній раді – Дьєзев Товт, 32 роки. Отже, в ній переплелися досвід і молодість, життєва школа й дебютанти. Відтак сільських депутатів маємо 410 – у 19 радах по 14 мандатів, у 12 – по 12 місць.
Ось такий він, соціально-політичний й чисто статистичний колективний портрет бировів і місцевих депутатів. Тож за роботу, шановні друзі!

Михайло СИНЬООКИЙ, Берегово