Пушкіна геть, а Петефі свій...

Прочитав список з 34 вулиць і площ, складений відділом із питань внутрішньої політики Мукачівського міськвиконкому. Цей список передадуть мукачівським депутатам для виконання «плану» з декомунізації.

Читачам інтернет-сайтів пропонують далі його розширювати, надсилаючи листи на вказану інтернет-адресу. Мовляв, саме це зараз на часі.
Одразу виникла думка: чи ті панове, які запропонували ці нововведення, вивчали громадську думку? Може, проводили громадські слухання, або навіть – соціологічні дослідження?..
Майже третина з цього списку, а саме десять вулиць названі іменами письменників. Це вулиці Пушкіна, Белінського, Добролюбова, Радіщева, Чернишевського, Гайдара, Дем'яна Бідного, Островського, Горького, Фадєєва. Чотири останні письменники, справді, писали про комуністів. Проте гляньмо неупереджено: визнання Горький здобув не через те, що писав про комуністів, а за високохудожні, світового значення твори.
Цікаво, а якби в Мукачеві була вулиця Шолохова, якому за його «Тихий Дон» присуджена Нобелівська премія, то і її б ліквідували?
Під командуванням генерала Петрова 4-ий Український фронт у 1944-му звільнив Закарпаття від фашистів. Саме після цього Підкарпатська Русь увійшла до складу України. Тож вдячність Петрову за той визвольний похід треба змінити на повне забуття? чи, може, хай би Закарпаття залишилося у складі іншої держави?
Є «сірі кардинали», які навмисне хочуть «розсварити» мукачівців із їхньою історією, вбити клин між людьми різних національностей, поглядів, релігій. Мукачево в цьому разі виконає роль троянського коня, яким зараза ширитиметься далі, всім Закарпаттям.
Далі по назвах... Чим завинила вулиця Кубанська? Тим, що велика частка населення Кубані пам’ятає українські корені, використовує мову Шевченка в побуті? Чи краще, щоб про цих людей та їхні історичні «прив’язки» більш не згадували?
Хочуть заборонити і площу Миру (біля театру). Виходить, що мукачівські депутати – за війну? Те ж саме з вулицею Інтернаціональна. У світі завжди був у пошані, і тепер залишається в ціні інтернаціоналізм (дружні відносини між народами). Чи в Мукачеві проти визнаного в усьому світі тренду?
Забороні з ідеологічних міркувань не підлягає жодна назва, що має угорське, польське, ромське чи ще якесь інонаціональне походження. Тому перелік з 34 вулиць можна назвати не ідеологічним і «декомунізаційним», а відверто русофобським.
За личиною декомунізації той, хто володіє диригентською паличкою у Мукачівській міській раді, підігрує шовіністичним настроям, які нічого спільного з утвердженням української національної історії та культури не мають. Одночасно з цим відбувається глумління над національними почуттями, культурними надбаннями етнічних росіян, яких у Мукачеві – тисячі.
Отже, Пушкіна геть, а Петефі – свій... Русофобська бацила, яку розповсюдив екс-голова міської ради Золтан Ленд’єл, заборонивши мову Пушкіна в ЗОШ №1, названій іменем поета, проникла у свідомість чиновницької братії дуже глибоко.
Таким претензійним списком для декомунізації могли б похвалитися будь-де, але не в Мукачеві, де поліетнічність і багатомовність населення, яка кажуть, зашкалює. Хотілося б запитати депутатів міста. Ви готові закривати очі на ту єресь, яку пропонує групка обмежених у знаннях і цілком позбавлених толерантності чиновників? Якщо, усвідомлюючи це, ви все одно готові проголосувати за заборону вулиць письменників, миру, інтернаціоналізму та інших, то мандат у ваших руках – просто революційна агітка. Чи революцій ще не досить? Може, краще звернути увагу на об’їзну дорогу навколо Мукачева, в якій легше втопитися, ніж нею проїхати?..
Василь БЕДЗІР, газета "Неділя"
На фото автора: в Мукачеві школу ім. Пушкіна поки що не перейменували