ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Закарпаттю – спеціальний економічний статус!

    29 березня 2024 п'ятниця
    97 переглядів
    У Берегові обговорили спеціальний економічний статус Закарпаття.

    Це рятівна соломинка для виходу з соціально-економічної кризи, яка оперезала не тільки наш край, але й оповила у тому числі всю неньку-Україну. Але чи підуть на цей безпрецедентний крок у столиці, сказати важко. Громада ж хоче покращення життя людей якнайскоріше.

    У Берегові (конференц-зал ресторану «Ф‘Кока») з ініціативи громадської організації «Закарпатський край» (голова – відомий юрист і правозахисник Василь Кузьо) відбувся «круглий стіл», у якому взяли участь науковці (доктор фізико-математичних наук, професор УжНУ Василь Химинець, автор понад 500 наукових праць, доктор економічних наук, директор обласної сільсько-господарської науково-дослідної станції (с. В. Бакта) Габор Спаський, відомі підприємці Марія Ковач, Іван Гузинець, директор Закарпатської філії Інституту охорони грунтів (теж с. В. Бакта) Юрій Бандурович, його колега Михайло Бабидорич, викладач Ужгородського національного університету, краєзнавець Василь Поп, голова ЗОО «Партія місцевого самоврядування» Олег Левицький, вітчизняні та іноземні експерти з різних сфер економіки і суспільного життя (Стасис Каушиніс, голова Фонду захисту прав громадян з Литовської республіки, Іван Чейпеш, який багато років поспіль займався підприємництвом у Чехії), приватний підприємець, громадянин Угорщини Віктор Масалович, який у далеких 80-их очолював Довжанський лісокомбінат, колишня очільниця крайової дирекції «Укрпошта» Февронія Сухан, представники місцевого самоврядування й органів державної влади (віце-мер Берегова Надія Ловга, заступник голови райради Василь Горват, начальник райуправління соціального захисту населення Володимир Терпай) голови сільських рад Берегівщини Віктор Калинич (с. В. Бакта), Іштван Вінце (с. Бене), Світлана Ковач (Чома), громадський активіст Дмитро Кобринський, мас-медійники, експерти (Василь Катран) тощо. Сільські бирови, приміром, з тривогою говорили про ті біди, проблеми, труднощі, з якими вони стикаються останнім часом. Як не прикро це констатувати, але села та селища регіону дуже швидко старіють, молоді люди, яких називаємо «робочими руками», масово покидають населені пункти та втікають за кордон на заробітки. Як повернути наших громадян додому, до сімей і до рідного порога? Це складне питання, і над його вирішенням повинні думати від райцентру і аж до Києва. Дошкуляють владі на місцях земельні проблеми. Та, попри все, вона активно займається розвитком зеленого туризму, сприяє розвитку фермерства, інвестиціями тощо.
    Захід виявився не тільки актуальним, але вельми цікавим і змістовним. Відчувалося: останнім часом ані влада, ані громадські організації, ані активісти не збирають людей для диспутів зі злободенних питань. Погодьтеся: поговорити є про що! Тож учасники «круглого столу», без перебільшення, глибоко та всебічно аналізували ситуацію в нашому краї, повсякчас наголошуючи на унікальному розташуванні області, яка у багатьох аспектах соціально-економічного життя повинна б стати локомотивом всеукраїнських перетворень, новацій і трансформацій. Для цього маємо все: і кадровий потенціал, і науковий, до того ж сприяє цьому також і адмінтерреформа, бо уже «під порогом» децентралізація, яка повинна розв‘язати руки владі й пришвидшити рух уперед. Приміром, чому б у кожному районі не створити міні-підприємства з переробки продукції молочного та м‘ясного тваринництва. З болем у душі розповідалося про таку втрачену галузь, як закарпатське тютюнництво. Говорилося також про національне питання, дотримання кожним громадянином законів і міжнародних стандартів, які гарантують широкі права корінним народам і нацменшинам. Звісно, наводилися конкретні приклади, цифри, дані, показники, що яскраво ілюстрували непростий стан справ, який притаманний нашому сьогоднішньому життю.
    Зрештою, кожен населений пункт краю чимось унікальний, оригінальний, рідкісний, особливий, знаковий. Але всіх об‘єднує низький життєвий рівень наших буднів. І кожен, хто брав слово, намагався висловити свою точку зору, мовляв, чому так погано йдуть справи в українців, у тому числі жителів нашої області. Бо і працьовиті, і завзяті, і беручкі, кмітливі, і діяльні, і активні, а справи не те, щоби покращувалися, а чомусь усе навпаки – гіршають. Промовці прагнули викласти своє бачення з приводу «Шляхів подолання соціально-економічної кризи на Закарпатті» – саме таким був лейтмотив цієї змістовної та вельми потрібної бесіди зацікавлених людей. А з‘їхалися вони для того, аби плідно попрацювати, з міста й району, Закарпаття та навіть з-за кордону. Дуже змістовним, багатим за змістом виявився виступ В. Химинця, який десятиліттями займається аналізом соціально-економічного становища й виходу України з кризи. Учений фактично задав діловий настрій розмові на цьому зібранні. Відтак пафосно наголосив, що Берегово – не тільки край виноградників, які слід і надалі відроджувати, але й Мужіївського золоторудника, поліметалевий комбінат якого був відкритий за участю Президента України Л. Кучми й нині, на жаль, утратив свою актуальність. Великі гроші у прямому розумінні цього слова закопали в землю. Пан професор із самого початку виступав проти цього проекту, який назвав авантюрним, але його мало хто слухав. Тодішній глава держави надавив на тогочасного керівника ОДА С. Устича й останній змушений був дати «добро». А ще наше місто – мала батьківщина предків всесвітньо-відомого вченого-економіста Мілтона Фрідмана, лауреата Нобелівської премії. Був би він у радниках чи консультантах нашої влади – навряд чи краяни ходили б "у таких топанках", як за життя його предків.
    У досить критичному ключі до влади (центральної в тому числі) виступив і життєво активний Юрій Бандурович, який підкреслив: свого часу на фірмі (мова – про станцію хімізації на В. Бакті), яку він очолює, працювало 135 осіб, нині ж їх усього 20. Аналіз ґрунтів як робили раніше, так роблять і зараз. Однак за рік із цього питання сюди звернулося всього 10 фермерів. Украй потрібна концепція розвитку Закарпаття – у всіх його стандартах і вимірах. Пан Масалович розповів про колишню меблево-деревообробну славу нашого чудового Закарпаття. Виявляється, у нас тоді жоден кубометр лісу не пропадав і не йшов за кордон: як зрубали дерево, то переробили його до останньої гілочки. На кількох підприємствах виготовляли деревостружкову плиту, шпон тощо. А які меблі сходили з конвеєрів комбінатів Берегова, Мукачева, Сваляви, Хуста? Найвищого ґатунку! Зараз не працює жоден із них, а якщо й випускають десь меблі, то чисто кустарним методом. Докорінної перебудови потребує аграрний сектор. Якщо свого часу у ньому працювало близько 140 тис. чоловік, то нині їх заледве набереться коло 2-3 тисяч. Йшлося навіть про плантації грецького горіха, який, схоже, таки завоює популярність як на мапі України, так і в Закарпатті. Виступаючі з тривогою говорили про те, що краяни дедалі біднішають, злидні окупували села й міста, потроху добираються до людей, які ще донедавна жили менш-більш пристойно. Невже забудемо, що таке достаток? Невже зрівняємося в бідності?
    Круглий стіл затвердив конкретні рекомендації Верховній Раді України, місцевим органам державної влади та органам місцевого самоврядування Закарпатської області, «дав» завдання, образно кажучи, контролюючим та антикорупційним службам й іншим установам. Серед запропонованих заходів для виходу з соціально-економічної кризи – прийняття законодавчого акту про спеціальний економічний статус Закарпатської області (у ВРУ – автор), забезпечення права закарпатців (як і всім українців) обирати керівників краю та районів на прямих виборах. Поряд із цим, учасники круглого столу висловили побажання, щоб громадські організації області активніше долучалися до пошуку шляхів подолання соціально-економічної кризи в селах, містах і районах Закарпаття.

    Михайло СИНЬООКИЙ, м. Берегово

    ЧИТАЙТЕ також: Спеціальний економічний статус та виборність губернатора допоможуть подолати соціально-економічну кризу в Закарпатті (ФОТО)

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору