Закарпаття: Мукачівська греко-католицька єпархія презентувалася в Інтернеті та повідомила про незаконні дії православних священиків

із-за їхніх спор утворюються всякі "секти"

Народ,не трогайте Бедя! С помощью его ловких и умелых рук можно получить диплом без всяких
усилий.А то еще за учебники придеться засесть!
Профессор Бедь вам любой диплом за десять минут нарисует,были бы у вас деньги...

Спасибо за детальную информацию.Многие знают эту личность,но разговоры ведутся только в колуарах.Бог ему,конечно,судья-но лучше бы его судил закон и люди!!!Поучительно было бы другим.

Він вже відповідає-сім"і нема,здоров"я нема.

«КИДАЛА» У РЯСІ
№ 9 (160) 1 - 7 березня 2006 року
Якщо відомий бізнесмен зненацька приймає сан і стає дияконом, то це не від того, що він у чомусь розкаявся і вирішив замолити свої гріхи, а швидше -- це його новий бізнес-проект.

Тож якби Ільф і Петров писали свій знаменитий твір «12 стільців» нині, то й отець Федір у них був би достойним суперником Бендеру. Тим паче, що його образ і вигадувати не потрібно – досить поїхати до Ужгорода і познайомитися з бурхливою діяльність ректора Української Богословської Академії ім. Святих Кирила і Мефодія (УПЦ), диякона отця Віктора Бедя, який, за заповітом незабутнього Остапа Ібрагімовича, копійки по кишеням не «тирить» -- грає за великими ставками.

Взагалі на Закарпатті пан Бедь – особистість легендарна. З його ім’ям пов’язують діяльність потужного в краї концерну «Срібна земля». Сфера діяльності – гуртова й роздрібна торгівля продовольчими товарами й алкогольними напоями, громадське харчування, готельний бізнес, видавнича діяльність, юридичні й нотаріальні послуги тощо. Віддаючи належне неабияким розумовим здібностям пана Бедя, нагадаємо, що без певної допомоги місцевої влади навряд чи концерн мав би такі успіхи. Секрет такого сприяння бізнесмену дуже простий – Віктор Васильович колишній народний депутат Верховної Ради України першого скликання. Тоді пан Бедь був яскравим представником націонал-демократичних сил. Проте після 1993 року поволі набув слави “чемпіона з необрання”. Програв вибори до парламенту 1993-го та 1998 року, на посаду голови обласної ради 1993 року, міського голови Ужгорода 1998 року, пройшовши політичний шлях від Руху (голова Закарпатської крайової організації) та ХДПУ (заступник голови партії) до ПРП.

Зокрема, на парламентських виборах 2002 року його не обрали за № 74 виборчим округом, де він балатувався від блоку політичних партій "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна". Вочевидь, образившись на «погану підтримку», Бедь на минулих президентських виборах кардинально змінює погляди. І досі на сайті Януковича «висить» цікавий лист. Аби редакцію не звинуватили у перекручуванні змісту, наведемо цей документ повністю (зберігаючи стиль та орфографію).

«Шановний Віктор Федорович!

Трудові колективи структур, які я маю честь очолювати, прийняли рішення підтримати Вашу кандидатуру на виборах Президента України. Від Християнсько-народної Спілки Закарпаття мобілізували 140 активістів. Але є іще резерви: щотижнева газета "Срібна Земля" (тираж 6000 на 16 сторінках), адвокати і помічники адвокатів адвокатського бюро "Срібна Земля" (біля 20 висококваліфікованих юристів), професорсько-викладацький склад і студенти Академії. У випадку необхідності, просимо розраховувати на нашу підтримку по Закарпатській області. Нехай Господь Бог благословить Ваші діла і помисли во ім’я нашого народу і України.

З повагою
ректор Української Богословської Академії
ім. Святих Кирила і Мефодія (УПЦ),
голова Християнсько-народної Спілки Закарпаття,
народний депутат України 1-го скликання,
професор Віктор Бедь».

Коментарі зайві. Лише нагадаємо, що напередодні тих виборів місцеві братки, які підтримували «проффесора», аж ніяк не діяли за принципом «полюби ближнього свого».

Однак справа навіть не в політичних уподобаннях пана Бедя, які, до речі, коливаються разом з рейтингами партій. Просто це ще раз свідчить про те, що такій людині довіряти не можна. Мабуть, знають про це і його колишні ділові партнери. А щоб не бути голослівним, наведемо лише один епізод з бурхливої діяльності Віктора Васильовича.

Свого часу, користуючись тісними зв’язками з високопосадовцями, пан Бедь (точніше одна з його комерційних структур) орендував у центрі Ужгорода на 49 років одну з будівель. Згідно з договором, він не мав права без згоди Фонду комунального майна міста здавати приміщення в суборенду. Однак цим пунктом Віктор Васильович мало переймався, документ заховав подалі від чужих очей в шухляду столу і розпочав бурхливу діяльність. Частина приміщень віддав під ресторан «Коруна», іншу - здаі у суборенду Закарпатському інс

інституту ім. Августина Волошина Міжрегіональної Академії управління персоналом, в якому пан Бедь працював директором.

А тепер трохи арифметики. За оренду всієї будівлі пан Бедь сплачував Фонду комунального майна міста приблизно 2 800 грн щомісяця. Міжрегіональна Академія управління персоналом як суборендар сплачувала структурі пана Бедя 6 грн 1 копійку за квадратний метр. Тобто щомісяця виходило приблизно 22 500 грн. Як кажуть, відчуйте різницю. До того ж, згідно з угодою, із зазначеної суми 3% мали йти як плата за оренду, а решта – на утримання та капітальний ремонт приміщення. Звісно, ніхто капітального ремонту не робив. Якщо щось і робилося, то лише позірно.

Однак повернімося до угоди між Фондом комунального майна Ужгорода та комерційною структурою пана Бедя, яка орендувала згадану будівлю. Коли з Києва до Ужгорода приїхала ревізійна комісія МАУП і звернулася за інформацією до Фонду, то там дуже здивувалися. Вони й гадки не мали, що приміщення здавали в суборенду. Понад те - угоду було фальсифіковано. Зокрема у пункті, де вказано, що «орендар НЕ має права без згоди Фонду комунального майна здавати приміщення в оренду», цю саме частку НЕ стерли, що практично повністю змінило суть. Відомо, що за такі речі Закон суворо карає. Не кажучи про те, що значні кошти, які сплатила Міжрегіональна Академія управління персоналом за оренду приміщень, пішли не до бюджету міста, а до кишені цього «бізнесмена в рясі», який, відчуваючи, що коли-небудь випливуть його махінації, спеціально зробив заборгованість МАУП перед його ж комерційною структурою. Загалом на кількасот тисяч гривень. Були порушення і з оплатою праці працівникам філії МАУП. Отримували викладачі та співробітники у кращому разі половину від належного. Решта виплачувалася «своїм людям» готівкою, яка в жодних фінансових звітах не фігурувала.

Проте і цього панові Бедю було замало. 2002 року він вирішив втілити в життя свій новий бізнес-проект – Українську Богословську Академію імені Святих Кирила та Мефодія. Якщо врахувати, що в Україні православна церква має тільки один навчальний заклад – Київську духовну академію, то без роботи випускники новоствореного закладу не залишаться. Приходи лише на Півдні України потребують щонайменше 200 священнослужителів, якими славиться Закарпаття. Проте з часом, коли він побачив, що настала критична межа і більше студентів набрати не можна ( а відповідно – і сам проект не окуповується), то провів ліцензування Української Богословської Академії через Міністерство освіти. 2003 року було ліцензовано спеціальності «бакалавр філософії» та «бакалавр релігієзнавства». Тим часом у цьому закладі викладали не лише богословські спеціальності, а й мирські. До того ж частина з них повністю дублювалася із Закарпатським інститутом ім. Августина Волошина МАУП. Понад те, частина викладачів свої предмети викладали одразу в двох навчальних закладах. Гроші ж на утримання УБА брали з рахунків МАУП! Бедь сидів на двох стільцях – був ректором УБА та директором в Закарпатському інституті ім. Августина Волошина МАУП. Проте в Міносвіти перед ним поставили вимогу визначитися з місцем роботи. І ще один момент: хоча ліцензували Українську Богословську Академію, але торік набір студентів проводив… Карпатський університет імені Августина Волошина. До закладу, якого взагалі в природі не існувало! Точніше, Віктор Бедь вирішив так перейменувати свою Академію, оскільки зрозумів, що не багато знайдеться бажаючих отримати диплом юриста, де в назві ВНЗ фігуруватиме Українська Богословська Академія - мовляв, не солідно якось. Тому в кращих традиціях китайських фальсифікаторів вирішив використати вже розкручений бренд Закарпатського інституту ім. Августина Волошина МАУП. У результаті й з’явився цей Карпатський університет імені Августина Волошина. Бедь скористався і тим, що ці два заклади в одному приміщенні та й у приймальних комісіях сидять ледь не одні й ті самі люди. Тобто попросту «кинув» довірливих абітурієнтів, які планували навчатися в одному ВНЗ, а опинилися в якійсь конторі на кшталт «Роги та ратиці». До речі, значна частина студентів і

До речі, значна частина студентів і досі не знає про такі трюки диякона Віктора Бедя. Звісно, після таких речей стає зрозуміло, що до віри він має такий самий стосунок, як і до козацтва, генералом якого донедавна був. І якщо раніше ходив, дивуючи всіх (на Закарпатті козаків зроду не було), у козацькій генеральській формі, то чому б не походити у рясі.

Те, що він порушив заповідь «не вкради» -- доведений факт. Адже фінансові махінації – це та сама крадіжка. Та й вже отримавши сан, пан Бедь не зупинився. Після його звільнення із Закарпатського інституту ім. Августина Волошина МАУП він, шантажуючи нового в.о директора, змусив останнього підписати договір про збільшення орендної плати вдвічі – до 45 000 грн щомісяця. І це при тому, що, згідно з угодою між МАУП та його фірмою «Коруна» зменшилася площа орендованої території. Сам Бедь пояснював це тим, що рішенням міськради було підвищено орендні ставки. Зокрема для розважальних закладів (на кшталт казино, ресторанів) у 20 разів, для частини інших – у 15 разів, а для навчальних закладів – уп’ятеро. Тобто таким чином за рахунок Міжрегіональної Академії управління персоналом він хотів сплачувати орендні платежі за свій же ресторан «Коруна». Утім, такий «хід конем» він робить не вперше. За рахунок МАУП оплачувалася орендна плата приміщень його ж Української Богословської Академії, адвокатського бюро «Срібна земля» та однойменної газети, комунальні платежі, послуги зв’язку тощо. Понад те, він практично захопив майно, яке належить МАУП. Ще обіймаючи посаду директора Закарпатського інституту ім. Августина Волошина, Бедь з великими порушеннями інвентаризував комп’ютерну та оргтехніки. Зокрема, на них не було вказано інвентаризаційні номери. Тобто нині він під виглядом сучасної техніки, яка належить МАУП, може віддати будь-який брухт. Та якщо як досвідчений юрист він зможе уникнути суду земного, та перед Вищим Судом відповість обов’язково

Только умеем, красиво розрисовать. Сперва в жизни надо что-то сделать а потом можно обсуждать тех или иных. Зависливых много!Откуда они берутся не знаете? а я вам скажу бездельники и проходимцы только то и делают что ставят палки в колёса. Давайте что-то делать народ чем-то заниматься. А ты Сергей сколько выложил за диплом? Интересно! Дыма без огня не бывает.... Сами не хотите приложить усилия в жизни.Кто хочет получить достойное образование тот его получит.

Як ба не було Бедь висвячений на свіщеннка і за свої гріхи буде відповідати сам. Не суди і несудиний будеш. Віктор зробив багато помилок яле й багато на його рахунку хороштх справ.