Берегівський суддя Василь Драб таки піде...

Сам і тихо, без галасу й фейєрверків

На початку тижня (6.06.2016 р.) у Києві відбулося засідання секції Вищої ради з питань призначення судів на посади та їх звільнення. Як повідомляє прес-служба ВРЮ, 3а результатами розгляду питань порядку денного секція вирішила рекомендувати Вищій раді юстиції прийняти рішення про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення у зв'язку з поданням заяви про відставку суддів, серед яких і 64-річний Василь Драб, суддя Берегівського районного суду. Уродженець села Монастирець на Хустщині, він у 1984 р. закінчив Харківський юридичний інститут і вже через рік переїхав із Виноградова (сюди його скерували на першу роботу) у наше місто. Спочатку був рядовим суддею, а потім очолив Берегівський райсуд (1998 р.), змінивши Марію Філе (перед нею тут на високій посаді працював Іван Балог). У цьому відповідальному "кріслі" Василь Драб перебував досить тривалий період, відтак цією судовою інстанцією керував Лайош Гал (нині він рядовий суддя). А позаторік вихованець Хустської школи-інтернату знову був обраний очільником райсуду. Але великим паном не виглядав, і які посади він би не займав – у його характері завжди домінувала так риса, як скромність. Має двох доньок-юристів (вчилися в УжНУ), дружина працює у сфері охорони здоров‘я. Приязна, щира, добра. Щойно без п‘яти хвилин екс-суддя придбав за кордоном "Опель", але дешевий і доволі старий. Віддавши судовій системі понад 30 років, цей спокійний і несуєтний чоловік із "крісла" йде сам і тихо, без галасу і фейєрверків, але у доволі цікавий час. На календарі – реформи, тож навіть ще невідомо, як ляже карта інших суддів Берегівщини й хто прийде йому на заміну. Але те, що без мантії ця інституція не залишиться – безсумнівно.
Михайло МІШИК