Полковник пішов - полковник прийшов! (ФОТО)

А наразі Берегівським відділом поліції "командує" 38-річний ужгородський "свалявчанин" Євген Калитич. Щоправда, обов‘язки ці виконує тимчасово...

На минулому тижні, як і очікувалося, в. о. начальника ГУ НПУ в Закарпатській області Степан Довгунь "привіз" на Берегівщину нового керманича відділу поліції – 38-річного полковника Євгена Калитича. За традицією, представлення відбулося у актовій залі тутешньої поліції, куди завітали увесь особовий склад, а також зійшлися керівники району Іштван Петрушка, заступник голови райради Василь Горват, керуюча справами міськвиконкому Вероніка Бендик, в. о. Берегівського прокурора Віталій Свистак, голова ветеранської організації правоохоронців Іван Паук, преса. Троє перших зі списку сиділи в президії, однак слово, і то коротеньке, мали С. Довгунь і Є. Калитич. Щоправда, полковника В. Рябінчака, який тут керував неповних 11 місяців, не було, на цей час він уже "сидів" у іншій поліцейській конторі – в м. Мукачево. Тут "змінив" полковника Людвіга Файта, уродженця Сваляви. Серед присутніх не було також Івана Бедринця, який "ходив" у берегівських "замах".
Як стало відомо згодом із інтернет сайтів, цей офіцер пішов працювати в сусідній Виноградів, де очолив відділення поліції Берегівського ВП. Отже, наразі у цьому відділі вакантні кілька посад, зокрема, "пенсіонером" став заступник начальника з кадрової роботи Віталій Михайлов, не пройшов другу хвилю переатестації головний "штабіст" Іван Гускі (міський депутат від БПП) та, власне, хтось має посісти посаду першого заступника, де донедавна працював "новоспечений" виноградівський керманич. На кого "поцілить" вказівний перст поліційного "шефа" Євгена Калитича – покажуть найближчі дні. Вони виявляться "гарячими" у пошуку нормальних і гідних кандидатів на вищеперераховані посади. Між іншим, дотепер він працював у обласному апараті Нацполіції, встиг, як мовиться, покомандувати у міськрайвідділах – Перечинському, Мукачівському, Ужгородському, в одному з них, як "зам", займався навіть кадровими питаннями. Отже, у цій сфері також спец.
Повідомляється, що очолював навіть такий убозівський підрозділ, який бореться з новітніми видами злочинності – незаконною торгівлею людьми, найперше рятує тих, хто попадає у рабство, сексуальне в тому числі. А служить у правоохоронній системі полковник Калитич із 1996, відколи став курсантом Луганського інституту внутрішніхіх справ. Отже, цей рік стане ювілейним, бо рівно два десятиліття тому одягнув міліцейську ще тоді форму (24 липня пан Євген відзначив свій день народження – йому виповнилося 38 літ). У своєму вступному слові, а говорив він після С. Довгуня, подякував усім, хто в цьому колективі на керівній посаді працював до нього, сподівається, що не підведе й подякував за високу довіру – із 1991 р. він уже одинадцятий за ліком офіцер, кому доручають тут "урядувати" (двох, на жаль, серед нас уже немає – Василя Матея та Юлія Ороса).
Якщо ретельно проаналізувати, то дехто у начальницькому кріслі не "сидів" навіть і року, а поокремі протрималися значно довший термін (О. Яцканича начальником Берегівського РВВС призначали аж двічі, чому немало сприяв статус обласного депутата), але всі прагнули служити так, як того вимагав закон. Без полковницьких погонів "пішли" усього троє – Василь Довгомеля, Юрій Пеца та Микола Куриця. Решта цю посаду у прикордонному районі використали на свою користь і залишали його з трьому зірками на погонах, а кілька очільників покинули райвідділ скандально та безславно. Який термін доля налаштувала для Є. Калитича – наразі сказати важко, тим паче, що він на сьогоднішній день працює з приставкою в. о. Звісно, хотілося б, аби позбувся її якнайшвидше. Тоді й робота буде жвавішою, цікавішою, і довіра до поліції відродиться скоріше.

Минулий тиждень багатьом правоохоронцям приніс удачу, тобто кар‘єрне просування по службі – у прокурорському відомстві в тому числі. Приміром, робочий тиждень для Генерального прокурора України Юрія Луценка завершився відрядженням до Ужгорода – у п‘ятницю він тут представляв обласного очільника цього правоохоронного відомства Володимира Гаврилюка, який є уродженцем сусіднього Львова. Для наведення ладу в кадрах йому дано усього два тижні. Але й цього терміну достатньо, аби перетрусити керівництво 5 місцевих прокуратур – у Берегові (т. в. о. прокурора В. Жилкін), Ужгороді (Д. Кириленко), Мукачеві (О. Братюк), Хусті (С. Зовдун) й Тячеві (С. Жовнір і влити у ці структури "свіжу" кров.
У нашій прокуратурі, як відомо, "кермує" Володимир Жилкін, але чи втримається він на посаді – невідомо. Усе залежатиме від того, які настанови отримав від шефа Ю. Луценка новий крайовий прокурор В. Гаврилюк. У разі кадрових пертурбацій кандидатами номер один на посаду берегівського прокурора є кілька вихідців із Берегова, який нині працюють за його межами та володіють угорською мовою, що для місцевої прокуратури досить важливо. Свого часу він успішно пройшов атестацію, займав посади заступника прокурора у Рахові, Іршаві, Берегові. Отже, це, мабуть, і є його істинний шанс! Однак і тут усе може вийти по-іншому, тим паче, що Генпрокурор "підняв" в. о. прокурора та привселюдно запитав, а де, мовляв, Жилкін? Пану Свистаку не залишалося нічого іншого, як сказати, що він у відпустці та відпочиває за кордоном. Дотепний Юрій Луценко у притаманній йому саркастичній манері попросив передати тому палкий привіт.
А що таке привіт (палкий, теплий чи не дуже) від Генерального прокурора виконуючому обов‘язки керівника місцевої прокуратури, можна тільки здогадуватися – або зніме його або дасть можливість працювати. Двох не дано – тільки одне. До речі, події, як у тому калейдоскопі, змінюються щогодинно. Не виключено, що коли газета "Вісник Берегівщини" прийде до читача, кадрова ситуація може різко помінятися (стаття писалася та редагувалася у понеділок).
Михайло СИНЬООКИЙ, фото автора